НОВІ ТАРИФИ — ЛИШЕ
ПІСЛЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ
Населення України заборгувало за комунальні послуги понад 2,5 млрд грн. Водночас підвищення тарифів, запроваджене Київською міськдержадміністрацією з 1 червня 2009 року, спровокувало чергове зниження кількості свідомих (чи платоспроможних) громадян, які досі акуратно вносили плату за спожиті комунальні послуги. Приміром, за травень кияни сплатили 136 млн грн, а за червень, уже за новими тарифами, лише 100 млн.
Як далі розвиватиметься ситуація, про це розмова із першим заступником міністра з питань ЖКГ України — начальником Державної житлово-комунальної інспекції Олександром Мазурчаком.
— Олександре Володимировичу, днями у Києві Ви особисто провели з мешканцями трьох житлових будинків та працівниками ЖЕКу і представниками органів місцевої влади громадські слухання з питань нових тарифів на комунальні послуги. Чим була викликана необхідність Вашої участі у такому заході, до чого домовилися мешканці та працівники житлокомунгоспу?
— Цьогорічна постанова Кабінету Міністрів України № 529 зобов’язує органи виконавчої влади проводити громадські слухання по кожному житловому будинку, де встановлюються нові тарифи. Як це здійснювати на практиці, як урахувати позицію мешканців — не всім поки що зрозуміло, саме тому було вирішено провести своєрідний майстер-клас, передусім для працівників ЖЕКів та місцевих адміністрацій. На основі цього досвіду ми будемо розробляти примірний порядок проведення громадських слухань, врахування зауважень та побажань, висловлених на них.
Звичайно ж, важливо було почути й думку самих споживачів послуг, побачити проблеми, так би мовити, з їхньої точки зору. Перше, що звертає на себе увагу,— недосконалість нормативної бази щодо визначення та закріплення меж прибудинкових територій, а це важливо при формуванні тарифів. По-друге, помітно, що ціла низка статей, які закладаються у тарифи, можуть бути зменшені або взагалі скасовані, якщо мешканці беруть на себе виконання деяких послуг. У ході слухань ми дійшли висновку, що в разі оптимізації деяких статей видатків вартість послуг може бути не 2,6 грн, а 1,8 грн на один квадратний метр.
— Чи можна вважати, що без проведення таких слухань запровадження нових тарифів не є дійсним?
— Відповідно до постанови уряду, в разі, якщо тарифи запроваджуються без проведення громадських слухань, дія таких тарифів має бути зупинена органами прокуратури.
— Незрозуміла ситуація виникла в столиці, де місцева влада має з цього приводу свою особливу думку. Тож за якими тарифами платити зараз?
— Нагадаю, що нові тарифи на комунальні послуги для населення були запроваджені розпорядженнями Київської міськдержадміністрації з 1 червня 2009 року. Згодом, 6 липня, за ухвалою Шевченківського районного суду дія цих розпоряджень була зупинена, і 17 липня цього року уряд своєю постановою відповідно до закону про місцеве самоврядування також зупинив дію цих розпоряджень.
Щодо оплати. Ми вважаємо, що в будь-якому разі громадяни мають сплатити за спожиті комунальні послуги — хоч за старими тарифами, хоч за новими. Підкреслю, що всі необхідні перерахунки для мешканців будуть обов’язково зроблені, коли ситуація остаточно унормується.
Зрештою, на громадських слуханнях висловлювалися думки про те, що якби тарифи підвищувалися не так стрімко, не відразу вдвічі, а, приміром, по 10–20 відсотків протягом кількох місяців, то не було б жодних непорозумінь.
Це ще раз доводить необхідність публічного обговорення дій влади, яка має довести по кожному конкретному житловому будинку економічну обґрунтованість тарифів.
Відповідно ми вирішили проводити постійні навчання для працівників ЖЕКів.
— Чи не вийде так, що працівники житлокомунгоспу будуть краще обізнані з механізмом формування тарифів, ніж звичайні громадяни, і на громадських слуханнях мешканці будинків не зможуть висунути жодних контраргументів на свою користь?
— Можливо, зараз і є так, але ми хочемо урівноважити ситуацію. Для цього при Державній житлово-комунальній інспекції розпочинається формування корпусу позаштатних інспекторів із охочих брати активну участь у поліпшенні діяльності галузі. Спираючись на їхню допомогу, в інспекції будуть мати достатню інформацію про те, як проходять громадські слухання на місцях, чи завжди і як повно враховується думка мешканців окремо взятого будинку.
— Відомо, що при ознайомленні з новими тарифами виникає багато запитань щодо оплати за прибирання сходів, прибудинкової території. Наскільки реальні цифри там закладаються?
— Коли наші фахівці проаналізували ці статті тарифів, виявилося, що прибирання території коштує понад 50 відсотків. Вважаємо, що такого бути не повинно, і, за нашими розрахунками, це може бути 10–15 відсотків, не більше. Отже, треба проконтролювати, яка саме територія закріплена за конкретним будинком. Під час громадських слухань ми побачили, наприклад, що до такої прибудинкової території включають частину тротуарів, які насправді мають прибирати інші організації, а не ЖЕК. Або за одним будинком закріпили дитячий майданчик, яким користуються мешканці трьох будинків, що теж несправедливо. Такі питання мають вирішуватися на громадських слуханнях.
— Як бути з капітальним ремонтом у наших будинках, під’їздах? Нові тарифи цього не передбачають, а цільових коштів на це нема і, очевидно, не буде найближчим часом.
— У тарифах на комунальні послуги закладені лише витрати на поточний ремонт, підготовку до осінньо-зимового періоду. Але проблема від цього не зникає. Як варіант може бути використання коштів за оренду нежитлових приміщень у житлових будинках. Таких приміщень у Києві багато, і плата за них повинна цільовим призначенням йти саме на ремонт будинків, адже нині ці кошти йдуть куди завгодно, наприклад, на зарплату, дотації працівникам ЖЕКів. Ми прагнемо добитися цільового використання цих коштів на ремонт будинків.
ЖЕКи мають проводити детальну інвентаризацію житлового фонду, вимагати з орендарів, власників квартир, які використовуються як офіси у житлових будинках, сплачувати комунальні послуги, в тому числі й за прибирання прилеглої території, за іншими, підвищеними тарифами.
— Як Ви оцінюєте стан упровадження технологій енергозбереження у житлових будинках, адже за тепло платимо найбільше?
— На прикладі одного ЖЕКу можна помітити, як формуються наші зайві переплати. Так, із 140 будинків тут лише у двох установлені лічильники тепла, це зовсім нічого. В Івано-Франківську, наприклад, 90 відсотків будинків уже обладнані такими лічильниками, а в столиці Києві аж 22. Якщо у цих будинках установити лічильники, то вже цієї зими громадяни платитимуть за тепло на 30 відсотків менше. Якщо додатково встановити регулюючу апаратуру, то на 50 відсотків менше.
Скажу також, що в Києві третій рік лежать без діла 1,5 тисячі лічильників тепла, закуплених за державні кошти. Ми розцінюємо таке небажання їх установлювати як саботаж і звернулися до прокуратури з відповідним поданням щодо розслідування ефективності використання державних коштів. Звернулися також до Київської міськдержадміністрації, щоб у цих трьох будинках, де ми провели громадські слухання, все ж таки встановити лічильники тепла. Якщо зробимо хоча б це, то будемо вважати, що слухання пройшли недаремно.