НА РИСОВИХ ПОЛЯХ ЯПОНІЇ З’ЯВИЛОСЯ ЗОБРАЖЕННЯ
НАПОЛЕОНА
У Японії поширюється новий різновид мистецтва, який ще не має офіційної назви. Щоб урізноманітнити процес вирощування рису, зайняті на сільськогосподарських роботах селяни вирішили створювати на плантаціях гігантські картини, повідомляє tsn.ua.
Першими почали «малювати» на рисових полях жителі міста Інакадате в префектурі Аоморі ще 1993 року. Невдовзі нове хобі захопило інші провінційні містечка країни.
Сюжети злакового мистецтва в основному традиційно японські. А цього року в Інакадате «виростили» на полях портрет Наполеона, ще раніше відтворили Мону Лізу Леонардо да Вінчі, утім, з дещо східним колоритом.
«Фарбами» для нового мистецтва слугують різні сорти рису, які висівають за певною схемою. Чорний та жовтий рис висаджують на тлі його зеленого різновиду так, щоб утворилася картина. Причому робити це доводиться по коліно у воді — такі особливості вирощування цієї культури.
Сіють злаки в травні, картини починають з’являтися наприкінці червня, а в серпні вони стають найчіткішими. У вересні рис збирають.
У ШОТЛАНДІЇ ЗНАЙШЛИ ОСТАНКИ ДАВНЬОГО ЛИЦАРЯ Археологи ще наприкінці 1990-х років знайшли в шотландському замку Стерлінг, що належав династії Стюартів, кістяк лицаря, повідомляє podrobnosti.ua. Однак багато чого довідалися вони про життя воїна лише нині. «Ми змогли інакше поглянути на цей кістяк за допомогою нових технологій, яких не було 1997 року»,— пояснив керівник дослідження Річард Страчан.
«Життя цієї людини було коротким і жорстоким,— розповідає Пітер Йоман з організації «Історична Шотландія».— Форма його ніг указує на те, що він провів багато часу на коні. Кістки верхньої частини тіла свідчать, що чоловік був мускулястим, ймовірно, завдяки тривалим тренування зі зброєю. Це, а також факт його поховання в королівському палаці дозволяє припустити, що він був шанованою людиною».
Результати радіовуглецевого аналізу і лазерного сканування дають змогу вченим стверджувати, що знайдені останки належать англійському лицареві Роберту Морлі. Як відомо з хронік, 1388 року його вбили на турнірі в цьому замку. На момент смерті Морлі мав не більше, ніж 26 років. «На зріст він був близько 171 сантиметра, мав гарну статуру, однак його життя було дуже важким»,— додає Страчан. На тілі лицаря — сліди від ударів сокирою, кількох зубів бракує. На думку істориків, молодий чоловік вижив після прямого влучення в груди стріли, однак удару меча, що розсік щелепу і ніс, не пережив.
Тіло Морлі й ще одинадцять кістяків знайшли на ділянці, що тривалий час вважали королівськими кухнями. Пізніше історики з’ясували, що це була особиста каплиця Якова IV Стюарта, короля Шотландії. Цей будинок можна вважати найдавнішою будівлею в замку Стерлінг — радіовуглецевий аналіз датує каплицю початком XII століття. Перша письмова згадка про неї належить до 1110 року.
Кістяки, що лежали поруч з останками Морлі, належать християнам. Серед них була жінка. На її черепі виявили два квадратних сліди, ймовірно — від ударів бойового молота.