СПРОБА ПОВЕРНУТИСЯ ДО ПЕРЕГОВОРІВ
Тугий вузол близькосхідних проблем залишається важким тягарем для американської дипломатії. Насамперед тому, що неврегульованість арабсько-ізраїльського конфлікту є свідченням неефективності засобів, які єдина світова наддержава застосовує заради вирішення гострих міжнародних проблем.
У зв'язку з цим часто згадують слова британського прем'єр-міністра Вінстона Черчілля, який на закиди з приводу безпорадності Великої Британії на Близькому Сході відповідав тим, що прогнозував безумовний успіх США, але лише після того, як вони використають усі можливі й неможливі ресурси. Нині це бачення ситуації в регіоні залишається актуальним.
Чинна адміністрація Барака Обами декларувала нові підходи до вирішення проблем Близького Сходу ще під час виборчої кампанії. Тоді наголошувалося на потребі утворення демократичної незалежної держави Палестина. Однак на позачергових виборах в Ізраїлі перемогли праві політичні сили. Зважаючи на це, для прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху пріоритетним питанням стало забезпечення національних інтересів Держави Ізраїль, а не експериментування з палестинською демократією.
Тим паче, що становище в Палестинські автономії залишається заплутаним. Попри формальне примирення між ісламістами з руху «Хамас» та президентом автономії Махмудом Аббасом, ці політичні сили розділені навіть територіально. Під контролем «Хамасу» — сектор Газа, а президента визнають на Західному березі річки Йордан. Причому ситуація на палестинських територіях може й надалі загострюватися, адже в січні наступного року тут мають відбутися загальні вибори. Зважаючи на традиції палестинської політичної культури, можна припустити, що спокійними та мирними вони навряд чи будуть. Аби запобігти дестабілізації за умов перерваного діалогу між Ізраїлем та Палестиною, американські дипломати в ролі посередників докладають зусиль для відновлення близькосхідного мирного процесу.
Днями спеціальний посланець президента США Джордж Мітчелл побував у Сирії. Він закликав сирійського президента Башара Асада до пошуку компромісів. Водночас Сполучені Штати вітали утворення нового коаліційного уряду в Лівані. Тут про співпрацю та поділ влади нарешті домовилися прихильники прозахідного ліванського лідера Саада Харірі та проіранської партії «Хезболла». Причому гарантом дотримання домовленостей став ліванський президент Мухаммед Сулейман. Втім, ситуацію в Лівані не можна вважати стабільною, оскільки «Аль-Каїда» погрожує відкрити новий фронт на півдні Лівану, тобто на кордоні з Ізраїлем. Тому міністр оборони США Роберт Гейтс побував у Єрусалимі. Ішлося про надання фінансової та військової допомоги Ізраїлю за умови, якщо він повернеться за стіл переговорів з палестинцями.
Звісно, можна відновити переговорний процес, але й надалі дуже важко буде зблизити позиції сторін. Ізраїль наполягає, аби майбутня палестинська держава була демілітаризованою та не становила загрози його безпеці. На це не згоден «Хамас». Неврегульованими залишаються суперечки щодо повернення біженців та статусу Єрусалима. Кожне з цих питань, не кажучи вже про ізраїльсько-сирійський конфлікт через Голанські висоти, здатне знову зірвати процес переговорів. Такі Сізіфові дипломатичні зусилля можуть бути сповна винагороджені, якщо станеться диво і буде досягнутий загальний компроміс.