ГРОМАДСЬКИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ — ПО КОРУПЦІЇ
Наскільки проблема корупції у вищій школі залишається актуальною, засвідчили дослідження, проведені Київським міжнародним інститутом соціології напередодні вступної кампанії-2008. На переконання 46,3 відсотка респондентів, рівень корупції у середовищі вузівського керівництва ще високий: 38 відсотків опитаних зізналися в тому, що вони давали хабарі під час вступу своїх дітей.

Аби забезпечити випускникам рівний доступ до якісної освіти, гарантований Конституцією, державним органам узялися допомагати громадські об’єднання та міжнародні організації. Спільними зусиллями вони протидіють хабарництву та корупції у системі вищої школи.
— Почалося все з того,— розповідає виконавчий директор міжнародної громадської організації «Школа рівних можливостей» і керівник проекту «Вступ-2009 очима громадськості» Ірина Конченкова,— що наша держава погодилася виконати так звану Порогову програму боротьби з корупцією. Про її реалізацію уряди України і США домовилися ще 2006 року, підписавши відповідну угоду. Згідно з цими домовленостями ми отримали 45 млн дол. на боротьбу з корупцією та проведення судової, адміністративної, регуляторної й освітньої реформ (окремий компонент — підтримка ЗМІ, які висвітлюють проблеми корупції).
Проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна» реалізують за фінансової підтримки, що надходить через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Корпорацію виклики тисячоліття (MCC) і «Менеджмент Cистемc Iнтернешнл» (NSI). Якщо програму виконаємо, наша держава зможе отримати чималі кошти. Йдеться про мільярди доларів на економічний розвиток і боротьбу з бідністю.
Освітянський проект реалізується у рамках основного. Його розпочали торік, уперше провівши громадське спостереження за вступною кампанією. Хоча проект здійснюється за підтримки Міністерства освіти і науки України, у ньому зголосилися брати участь небагато ВНЗ. Приміром, у столиці минулоріч на експеримент погодився лише Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана. Нині до нього приєдналися Національний університет імені Т. Шевченка і Києво-Могилянська академія.
Загалом поточного року коаліція «Освіта», яка проводить цей моніторинг у одинадцяти областях, співпрацює з 30-ма ВНЗ державної форми власності ІІІ і ІV рівнів акредитації. Спостереження ведуть на двох факультетах (найрейтинговішому і найменш популярному).
— Розуміючи важливість реалізації антикорупційного проекту в Україні,— говорить відповідальний секретар приймальної комісії Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич,— ми вирішили приєднатися до нього. Однак зробили це радше з пропагандистською метою, адже у нас проблема корупції не є проблемою. Річ у тім, що від початку створення академії в ній упровадили систему тестування. Іспит з семи предметів абітурієнти складали в один день. Після його завершення підраховували бали і оприлюднювали списки в присутності абітурієнтів та їхніх батьків. Тож нині своєю участю в експерименті хочемо заохотити інші навчальні заклади проводити вступну кампанію якомога прозоріше.
Співпраця з фахівцями «Школи рівних можливостей» жодних клопотів приймальній комісії університету не завдала, стверджує Андрій Мелешевич. Навіть попри те, що в Києво-Могилянській академії існує своє (внутрішнє) тестування, яке, щоправда, є добровільним і на результати зарахування не впливає, перед громадськими спостерігачами відчинені всі двері. Це дає змогу громадським спостерігачам очима абітурієнтів і їхніх батьків дивитись на процес вступу, самостійно оцінювати його.
— Починаємо з ознайомлення з інформацією, розміщеною на сайті ВНЗ ще до прийому документів,— пояснює Ірина Конченкова.— Оцінюємо, наскільки вона вичерпна і чи може абітурієнт отримати відповіді на запитання, які його цікавлять. Протягом вступної кампанії проводимо екзит-пол, опитуючи абітурієнтів, які подали документи, а також членів приймальної комісії, за роботою якої спостерігаємо впродовж вступної кампанії.
Після оприлюднення списків про зарахування студентів громадські спостерігачі оцінюють, наскільки аргументовано і на якій основі (кількість балів, цільовий набір, пільги) ухвалювали рішення. Чи зрозуміла система зарахування кожному абітурієнтові. Порівнюють списки рекомендованих зі списками зарахованих, аби переконатися, що не з’явилися зайві прізвища. Абітурієнтам пропонують телефони служб, за якими слід звернутися у разі виникнення сумнівів щодо роботи приймальної комісії, допомагають оформити апеляцію.
Після завершення вступної кампанії коаліція «Освіта», яка проводила моніторинг, підготує детальний звіт і надасть його Міністерству освіти і науки, а також презентує в кожному регіоні, що брав участь у громадському спостереженні. Вже два роки поспіль завдяки системі зарахування за сертифікатами вступна кампанія була проведена прозоріше. Однак різних проблем не бракувало і торік, і тепер. Насамперед це самовільне перенесення деякими ВНЗ термінів зарахування. Через це абітурієнти, котрі подали документи у кілька закладів, отримавши повідомлення про зарахування з ВНЗ-порушника, несли туди оригінал документа про освіту. А потім не могли його забрати, щоб віддати у престижніший заклад, який не порушував термінів зарахування і надіслав повідомлення пізніше. Тут уже виникла «корупція навпаки»: гроші доводилося платити за те, щоб... повернули документи.
Спільною проблемою чи не для всіх навчальних закладів у 2008 році були пільговики (нині цей список значно скоротився), а також нереальні конкурси на окремі спеціальності, викликані тим, що один абітурієнт подавав документи не тільки у багато місць, а ще й на кілька спеціальностей. Які недоліки виявили громадські спостерігачі під час цьогорічної вступної кампанії, незабаром докладно дізнаємося зі звітів.

Людмила ПАНАСЮК

---

також у паперовій версії читайте:

---