Глобальне економічне середовище погіршилося, констатують експерти Світового банку. Тож очікують, що загальносвітовий ВВП цього року скоротиться на 2,9%, а обсяги міжнародної торгівлі — на 9,7%. За прогнозами, падіння у Східній Європі та Центральній Азії сягне 4,7% (погіршення на 2,7% порівняно з березневим прогнозом). Пристосування до нових умов у Східній Європі є особливо складним через провал експортного попиту та різке припинення припливу капіталу, що живили внутрішні ринки в регіоні у передкризовий період.
Не дивно, що нова відкрита (і за експортом, і за імпортом) економіка нашої країни зазнає істотного негативного зовнішнього впливу й економічна динаміка погіршується. Реальний ВВП у першому кварталі впав на 20,3%, при цьому практично вдвічі (48,7%) скоротились інвестиції в основний капітал, а приватне споживання відмінусувало 11,6%. Реальний експорт поменшав на 15,9%, а імпорт — більш як на третину. Оскільки імпорт скорочувався швидше за експорт, то торговельне сальдо й рахунок поточних операцій торік значно покращилися. За оцінками Нацбанку, у травні рахунок поточних операцій набув позитивного значення.
На жаль, у другому кварталі показники у виробничій сфері, будівництві, роздрібній торгівлі залишалися низькими, впродовж шести місяців зменшення обсягів промислового виробництва сягнуло 31%. А ось рефінансування зовнішнього боргу банків та корпорацій виявилось кращим, ніж можна було сподіватися.
Хоча інфляційний тиск знизився (зростання споживчих цін сповільнилося з 22,3% у грудні до 15% у червні), а гроші перестали «тікати» з банків (останніми місяцями навіть зафіксовано тенденцію до поповнення депозитів), фіскальна ситуація залишається основною загрозою для макроекономічної стабільності, наголошують експерти.
Викликає занепокоєння й загострення ситуації у сфері державних фінансів, адже внаслідок падіння реального ВВП різко скоротились податкові надходження, а отже, зменшилися доходи до бюджету порівняно з прогнозованими. У той же час не були переглянуті внутрішні зобов'язання держави, через що різко збільшується потенційний дефіцит держбюджету.
Додатково обтяжують державну скарбницю й фінансові проблеми «Нафтогазу». Вони спричинені тривалим заниженням цін на внутрішньому газовому ринку порівняно з вартістю імпортованого газу. Така ситуація є потенційною загрозою й для держбюджету у 2010–2012 роках.
Позитив і негатив
Зважаючи на динаміку світової економіки, погіршення стану справ на світових ринках, експерти Світового банку прогнозують подальше скорочення приватного споживання в нашій країні, яке досі падало не надто стрімко. Це станеться тому, що ринок праці поки що залишається слабким, а заощадження домогосподарств вичерпуються. Тому аналітики передбачають зниження динаміки приватного споживання в другому й третьому кварталах.
Одночасно фахівці поліпшують прогнози щодо інфляції в поточному році — 13,4% замість 16,4, наступного року темпи уповільняться до 10%, у 2011-му — до 8%. Натомість вони погіршують прогнози падіння економіки України з 9 до 15%. А ось наступного року, на їхню думку, відбудеться повільне зростання ВВП (+1%), оскільки експортний попит, імовірно, відновлюватиметься не дуже швидко, а міжнародні ринки капіталу залишатимуться несхильними до ризику. У 2011 році темпи розвитку економіки можуть зрости на 3,5%, а в середньостроковій перспективі — на 4–5%.
Нинішнього й наступного року, за прогнозами експертів, сальдо платіжного балансу буде позитивним, цього року рахунок поточних операцій додасть 0,1%, наступного — 0,3%. У подальшому, коли світова економіка відновиться після кризи, пожвавішають темпи припливу капіталу й збільшиться експорт, рахунок поточних операцій, на їхню думку, погіршиться. Він компенсуватиметься надходженням коштів за фінансовим рахунком, накопиченням резервів.
Внутрішнє кредитування, вважають аналітики, розширюватиметься повільно, у міру того, як фінансовий сектор пристосовуватиметься до вищої вартості фінансування і зміцнюватиме свої баланси. Але навіть помірні цьогорічні перспективи та можливе перевищення прогнозу 2010 року потребуватимуть виваженої економічної політики, спрямованої на зменшення вартості зовнішніх запозичень і підтримку рефінансування боргів.
На щастя, Україна ввійшла в кризу з низьким, відносно ВВП, рівнем державного боргу. Однак економічна рецесія, падіння реального обмінного курсу гривні та великий фіскальний дефіцит «з'їдають» досягнення останніх років, тож сума боргу зростатиме. Експерти вважають, що вона перевищить 30% ВВП. Отже, фіскальна політика має бути спрямована на втримання ймовірного дефіциту цьогорічного бюджету та підготовку виваженого кошторису на наступний рік. Однак це завдання ускладнене тим, що державні зобов'язання залишилися непереглянутими, тоді як надходження до бюджету різко впали, оголивши структурний дисбаланс пенсійної системи та енергетичного сектора.
Такий структурний дефіцит треба врегулювати, а надання субсидій та неадресних соціальних програм — реформувати, наголошують фахівці. Це утворить фіскальний простір для інвестицій. Підвищення тарифів на енергоносії має супроводжуватись реформами тарифоутворення та механізму зборів платежів теплопостачальних компаній.
Геть перешкоди!
Темпи розвитку економіки України у 2010 році та в середньостроковій перспективі значною мірою залежать від спроможності влади підвищити продуктивність праці завдяки скасуванню регуляторних перешкод на шляху до започаткування бізнесу; зниженню регуляторних операційних витрат; сприянню чесній конкуренції та реформуванню енергетичного сектора (тарифна реформа та реформа управління «Нафтогазом»), а також державного сектора (державні закупівлі, судова система, державна адміністрація, управління державними підприємствами).
Україна понад десять років зволікала із здійсненням важливих перетворень. Нині актуальними є реформи в енергетичній сфері та житлово-комунальному господарстві, вони дадуть можливість відновити платоспроможність «Нафтогазу». А ось збільшувати податкові ставки не варто, вони тепер на адекватному рівні, запевняють експерти.
Процеси, пов'язані з пенсійною реформою, є заполітизованими, фахівці радять застосувати параметричне зниження високих пенсій і збільшити пенсійний вік.
А ось реальний сектор економіки має бути підтриманий новітньою транспортною інфраструктурою та створенням сприятливого середовища для експорту. Нині іноземні інвестори все менш схильні до ризику та більш перебірливі, тож Україні треба буде конкурувати за фінансові ресурси, дбаючи про сприятливе середовище для прямих іноземних інвестицій та бізнесу. Економічне відновлення потребуватиме консолідованого фінансового сектора з посиленим регулюванням та наглядом.
Бюджет-2010, вважають експерти Світового банку, буде для України найкритичнішим. Вони чекають вересня, аби ознайомитись з його проектом. Важливо, аби державний кошторис був фіскально виваженим і структурованим, щоб підтримати подальший розвиток економіки. Майбутнє України залежить від реформ й адекватного бюджету на наступний рік.
Фахівці вважають, що в разі ухвалення закону про збільшення мінімальної заробітної плати і пенсій дефіцит цьогорічного бюджету додатково збільшиться на 3–4%.
Прогноз дефіциту бюджету був збільшений й експертами МВФ з 4 до 6%. Подібної думки дотримуються й у президентському Секретаріаті. Дефіцит загального фонду держбюджету наприкінці 2009-го становитиме 30 млрд грн, кажуть там, плюс планований дефіцит у 31 млрд грн (йдеться про дефіцит без урахування 44 млрд, які треба спрямувати на рекапіталізацію банків та підтримку «Нафтогазу»). Нині уряду вдається звітувати про виконання держбюджету, тільки вдаючись до маніпуляцій з плановими показниками.
Тим часом глава уряду Юлія Тимошенко заявила, що макроекономічні показники 2009-го будуть переглянуті Кабміном. За економічної кризи, вважає вона, варто побудувати систему економічного захисту України, засновану на модернізації економіки, її аграрного сектора, інфраструктури; на енергозбережних технологіях, використанні високих технологій, структурних проектів, зокрема завдяки іноземним інвестиціям.
Гроші пообіцяли
Нині головна проблема для уряду — де взяти гроші. Цього разу вони знову були знайдені у МВФ та ще й на 100 млн дол. більше, ніж сподівались,— 3,3 млрд. Можливо, така зговірливість і підтримка Фонду пояснюється тим, що з цих коштів майже два мільярди доларів будуть спрямовані на погашення планового зовнішнього боргу нашої країни. А, можливо, тим, що експерти МВФ усвідомлюють, у якому стані перебуває нині українська економіка.
Прогнози МВФ не оптимістичні — темпи падіння нашої економіки оцінюють у 14% замість 8%, а показник дефіциту держбюджету у 6% ВВП замість 4%. Залишок позичених коштів якраз і планується витратити на фінансування збільшеного дефіциту.
Уряд пообіцяв щоквартально коригувати тарифи, а це буде непросто зробити напередодні виборів, навіть з огляду на підсилену систему соціального захисту. У МВФ тим часом сподіваються, що український уряд для збалансування фінансового стану «Нафтогазу» не лише проведе, а й результативно завершить активний діалог з іншими міжнародними фінансовими організаціями. І тут знову постає питання, у кого взяти гроші для оплати газу, який необхідно закачати у вітчизняні сховища — у європейських інституціях чи в Росії? І Євросоюз, і РФ уже запропонували умови, на яких готові надати кредити. У першому випадку вимоги, як відомо, економічні — реформа енергетичного сектора. У другому, можливо, будуть і політичні.
Нині уряд упевнено балансує між жорсткими вимогами МВФ щодо стабілізації економіки та збереженням соціальної стабільності в країні. Такий висновок випливає з підсумків останніх переговорів з МВФ. На них уряду таки вдалось досягти домовленості про збільшення показників дефіциту держбюджету з 4 до 6%. І ці надлишкові два відсотки будуть, зокрема, додані до так званого зведеного дефіциту компанії НАК «Нафтогаз України».
Це означає «зелене світло» залученню кредитних коштів МВФ, Світового банку, європейських інвестиційних структур для покриття дефіциту «Нафтогазу» на закупівлю газу, потрібного в осінньо-зимовий опалювальний період, та для забезпечення транзиту російського газу до Європи. Фактично це ставить хрест на планах Росії перебрати контроль над українською газотранспортною системою та дає урядові змогу втримати помірні ціни для вітчизняних споживачів газу насамперед для промисловості, вважають аналітики.
В обмін на ці поступки МВФ ставить жорсткі вимоги щодо індексації тарифів кожного кварталу. Це означає, що ціни для населення зростатимуть. Одночасно Фонд погоджується з тим, що уряду необхідно вдаватися до виняткових заходів для соціального захисту найуразливіших верств населення. Тобто йдеться фактично про інвентаризацію системи соціальних пільг та пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відтепер ця сфера підпорядковуватиметься не місцевій владі, а перебуватиме під жорстким контролем Кабміну. Фактично всі, хто потребує допомоги у сплаті житлово-комунальних послуг за умов зростання цін на газ, її отримають.
Уряд і МВФ домовились про збільшення траншу до 3,3 млрд доларів. Це означає, що будуть додаткові кошти для стимулювання енергоефективності в промисловості, а також на інфраструктурні проекти, пов'язані, зокрема, з організацією чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Ідеться й про забезпечення кредитними коштами будівельних робіт, про постачання обладнання, допомогу аграрному сектору, проекти, які дадуть можливість створити чи принаймні зберегти робочі місця, гарантувати соціальну стабільність.
Важливим досягненням переговорів з МВФ є згода щодо перегляду основних макроекономічних показників, темпів падіння ВВП. Вони погіршуються з 8 до 14%, хоча, з іншого боку, покращуються прогнози зростання економіки на 2010 рік від 1 до 1,5%.
Представники МВФ визнали, що втілювані урядом антиінфляційні заходи дають результати і вирішили переглянути індекс інфляції, зменшивши його з 15 до 13%. Усе це свідчить про те, що, незважаючи на можливе зростання цін на газ і тарифів на житлово-комунальні послуги, загальна динаміка цін буде нульовою або від'ємною.
Таким чином, МВФ знову подав сигнал світовій фінансовій системі, що Україна не просто втілює його рекомендації, а й досягає позитивних результатів. Тому найближчим часом варто чекати подальших переговорів між українським урядом та міжнародними фінансовими інституціями щодо кредитних заходів у державному й корпоративному секторах.
Перспективи будуть
Нещодавно МВФ переглянув прогнози щодо відновлення світової економіки. Експерти вважають, що на основних ринках воно почнеться з четвертого кварталу нинішнього року. Це відкриває певні перспективи й для України, оскільки активізація зовнішніх ринків сприятиме зростанню експорту. Тож збільшаться відрахування до бюджету, покращаться можливості фінансування з державної скарбниці соціальних виплат і важливих інфраструктурних проектів.
Переговори продемонстрували, що Україна більше не потребує залучення додаткових коштів від Росії, які, можливо, були б приправлені політичними вимогами щодо флоту, вступу України до європейських та євроатлантичних структур. Тепер російське питання знімається з порядку денного, і якщо Україна надалі втілюватиме рекомендації МВФ, а уряд зможе мобілізувати у Верховній Раді більшість для ухвалення законів, обумовлених вимогами Фонду, це свідчитиме, що наша країна може не йти на політичні поступки Росії.
У третьому-четвертому кварталах, запевняють вітчизняні аналітики, Україна матиме непогані умови для того, аби розпочати вихід з кризи і при цьому зберегти політичну й соціальну стабільність.