ПАНІ ПРЕЗИДЕНТ
Новий президент Литви Даля Грибаускайте повинна виявити політичну спритність і волю. Більшість громадян Литви вважає, що главою держави стала жінка, яка здатна навести в країні лад. Судячи з результатів голосування, дві третини виборців переконані, що ніхто краще за неї не зможе виконувати функцію президента. Насамперед вони оцінили надзвичайну кар'єру Грибаускайте й те, як вона долала її щаблі. Це перша литовка, яка так високо зійшла по кар'єрній драбині в Євросоюзі: вона стала комісаром Єврокомісії з питань бюджету і, на додаток, мала в Брюсселі неабиякий авторитет. Грибаускайте досягла великого життєвого успіху, хоча походить з невеликої периферійної країни і має за собою радянське минуле, а вищу освіту здобула в Ленінграді. Обрання Грибаускайте стало в Литві справжньою революцією. Патріархальне і досить консервативне суспільство віддало перевагу незаміжній жінці, яка ще за кілька місяців до президентських виборів, здавалося, не мала жодних шансів. А тимчасом її підтримало 68% громадян. Незважаючи на п'ятирічну кар'єру в Європейській комісії, Грибаускайте в Литві була маловідомою. До литовців доходили лише її саркастичні коментарі і критика дій уряду у Вільнюсі. Що ж допомогло їй перемогти? Передовсім — криза. За останні 11 місяців темпи розвитку економіки країни знизились на 10%, а уряд не здатен впоратися із ситуацією. Драматично зростає безробіття, вибухають соціальні протести, а на початку року натовп навіть пошкодив приміщення сейму. Привид банкрутства держави об'єднав литовців навколо пані європейського комісара. Під час виборчої кампанії вона повторювала, що потрібно припинити політику, яку здійснював попередній президент Валдас Адамкус. Найважливіше, за її словами, подолання кризи і добрі відносини із сильними партнерами в ЄС. Теза доволі дискусійна, але вона їй не зашкодила. «Грибаускайте — прагматик. У Брюсселі вона зрозуміла, що нема сенсу ламати списи в безрезультатних політичних дискусіях»,— стверджує вільнюський політолог Альгімантас Янкаускас. Проте у Вільнюсі Грибаускайте мусить навчитись співпраці з дуже складним і норовливим політичним істеблішментом. Під час виборчої кампанії її опоненти справа і зліва закидали їй членство в Комуністичній партії і співпрацю з КДБ. За радянських часів вона справді належала до Комуністичної партії і навіть завдяки цьому зробила наукову кар'єру. Її звинувачували й у поступливості Москві, Брюсселю і навіть у лесбіянстві (бо не має чоловіка). Але з приводу таких закидів Грибаускайте навіть не вступала в дискусію. Дехто вбачає її найбільшу слабкість у тривалій відсутності на вітчизняній політичній сцені. «Вона завжди отримувала посади завдяки призначенням, а не виборам. Боюсь, що вона радше чиновник, ніж політик. А в перспективі Грибаускайте не може ігнорувати литовських політиків»,— каже Альгіс Крупавіюс, політолог з Каунаса. Її погляди загалові не відомі. Однаково рішуче вона відмежовується і від лівиці, і від лібералів. Вона підтримує правий уряд, але багато чим може йому дорікнути. Напевно, Грибаускайте не є беззастережною прихильницею ринку. «Їй близькі позиції європейського центру, але вона вміє розмовляти зі всіма. При цьому новий президент виявляє непримиренне ставлення до ледарів»,— додає Крупавіюс. Негативне ставлення до недбальства глава держави проявляла не раз. У 1980-х вона прославилась тим, що могла поставити незадовільні оцінки партійним бонзам на екзаменах у партійній школі, де викладала. Навряд чи на неї чекала кар'єра в радянському апараті, але, на щастя, СРСР припинив існування. На початку 1990-х Грибаускайте отримала стипендію в США, і після навчання двері для кар'єри в дипломатії були відчинені для неї навстіж. Завдяки здобутим знанням і досвіду вона — найпрофесійніший президент в історії Литви. Грибаускайте брала участь у переговорах з МВФ, ЄС, у посольствах Литви в США і Брюсселі, була заступником міністра фінансів і, нарешті, єврокомісаром. Грибаускайте легко перескакувала через щаблі кар'єри, бо в ній бачили професіонала високого рівня. Один з чиновників, який працював з нею у 1990-х роках, каже, що йому не траплялася більш віддана роботі особа. Ночами вона просиджувала над доповідями про торгівлю Литви з країнами, у яких працювала. Навчання в Ленінграді Грибаускайте закінчувала, одночасно працюючи на ткацькій фабриці. Вона зізнається, що й далі приділяє роботі по кільканадцять годин на добу, постійно збагачує свої знання і не має часу на особисте життя. «Грибаускайте з'явилась у потрібний момент. Після кількох років членства в ЄС литовці все частіше віддають перевагу професіоналізму, а не популістським обіцянкам. З таким кредитом довіри можна розпочинати справжню революцію»,— вважає Альгімантас Янкаускас. Поки що безпосередньо після виборів вона, як колись Черчілль, обіцяла литовцям тільки піт і сльози. Боротьба з кризою буде дуже важкою, отже, лави прихильників нового президента скоро порідішають. Одне можна сказати напевне: литовки довше залишатимуться прихильницями нового глави держави, ніж литовці. А в цій тримільйонній країні жінок на 200 тисяч більше. Євген ПЕТРЕНКО також у паперовій версії читайте:
|