Економічна криза досягла дна, тож є надія на зростання економіки — дедалі частіше можна почути від експертів та аналітиків. Але починають гучніше лунати й сумніші прогнози.
Ще в травні Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що завдяки зусиллям усіх гілок влади стан економіки починає виправлятися і криза потроху відступає. Тоді серед ознак поступового одужання вітчизняної економіки прем'єрка називала припинення відпливу депозитів з українських банків (з квітня наші співгромадяни знову почали класти гроші на банківські рахунки) та стабілізацію національної валюти завдяки допомозі МВФ. Тепер попри такі позитивні сигнали, як скорочення чисельності зареєстрованих безробітних (на 0,3% до 2,6%, у піковий період кризи їхня кількість сягала 3,2%), своєчасну виплату пенсій (надходження до Пенсійного фонду не лише не зменшились, а навпаки, зросли), ситуація в економіці залишається складною, каже Юлія Тимошенко і попереджає, що криза в Україні триватиме ще півтора року.
До речі, аналітики прогнозують, що до кінця нинішнього року роботу знайдуть ще 100 тис наших співгромадян, особливо в галузях, де найбільше звільняли — машинобудівній, металургійній, хімічній, у 2010-му поліпшиться ситуація у будівництві, та повного відновлення у сфері зайнятості варто очікувати хіба що наприкінці наступного року.
Тим часом експерти Організації з економічної співпраці та розвитку, попри високий рівень безробіття та спад ділової активності, уперше від початку кризи дають оптимістичні прогнози. Запаморочення від успіхів поки що немає, перегляд показників у бік покращення є досить помірним. Експерти вважають, що одна з найглибших з часів Другої світової війни економічна криза вже майже досягла дна. І хоча економіка 30 найрозвинутіших країн світу цьогоріч скоротиться більш як на 4%, а загальне падіння світової економіки буде у понад 2%, вже восени можна буде спостерігати слабкі ознаки економічного відновлення. Воно буде повільним та хитким упродовж деякого часу.
Аналітики зазначають, що світова економіка змогла уникнути найгіршого сценарію розгортання подій. Нині фінансова ситуація поліпшується, і можна припустити, що вона залишатиметься стабільною до кінця нинішнього року, а у 2010-му почне покращуватися. Утім, експерти більш скептично ставляться до перегляду показників європейської економіки та економіки країн, що залежать від експорту, зокрема Японії та Німеччини. Адже скорочення обсягів світової торгівлі слід очікувати на рівні 16%.
Однак останні прогнози Світового банку є більш песимістичними, зокрема щодо російської економіки. Якщо нещодавно цьогорічне падіння російського ВВП експерти цієї фінансової установи оцінювали у 7,5%, то тепер ідеться про 8%. Те падіння зачепить і сусідів Росії, що здебільшого є її торговельними партнерами або залежать від російських інвестицій та кредитів.
Експерти Світового банку зазначають, що криза особливо відчутно вдарить по країнах, що розвиваються, до яких належить й Україна, а також по державах Центральної Азії. Фахівці різко погіршили свої прогнози щодо стану економіки держав цього регіону після того, як підрахували, що нинішнього року їхній ВВП зменшиться в середньому на 4,7%. При цьому ситуація ускладниться великим відпливом капіталу з країн, що розвиваються, зменшенням надходження інвестицій, а це призведе до ще більшої бідності й безробіття.
Іноземці люблять «швидкість» У першому кварталі приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку нашої держави, порівняно з минулим роком, скоротився більш ніж учетверо — з 3364,8 млн дол. до 819,5 млн дол. Це стало закономірним наслідком світової фінансової кризи, зазначають експерти національного Інституту стратегічних досліджень. Така динаміка зумовлена зменшенням вдев'ятеро обсягу приросту ПІІ в переробну промисловість (з 405,7 млн дол. у торішньому першому кварталі до 43,3 млн дол. — у цьогорічному), в 3,6 раза— у сферу торгівлі (з 200,6 млн дол. до 56,4 млн дол.), в 4,4 раза— у фінансову діяльність (з 1256,6 млн дол. до 284,4 млн дол., а також фактично припиненням іноземного інвестування будівництва (0,5 млн дол. проти 244,3 млн дол.).
До речі, зросли ПІІ з Росії (+286 млн дол., в основному за рахунок придбання «Внешекономбанком» «Промінвестбанку»), Нідерландів (+196 млн) і Кіпру (+159 млн).
Структура приросту ПІІ в економіку України залишилася фактично незмінною. Як і раніше, найпривабливішими для іноземного інвестора залишаються посередницькі види діяльності (торгівля, фінансова діяльність, сфера нерухомості), на які припадало 79,8% (576,8 млн дол.) першоквартальних ПІІ. Порівняно з торішнім періодом їхня частка навіть збільшилася на 16,5%. Це свідчить про посилення орієнтації іноземних інвесторів в умовах кризи на види діяльності зі швидким оборотом капіталу. Натомість інвестиції в сектори реальної економіки скоротилися до 14,6% проти 31,3%. У промисловість залучено лише 78,3 млн дол., тобто 10,8% надходжень ПІІ в першому кварталі.
Нелегка
будівельна доля Суттєве скорочення інвестицій призвело до поглиблення стагнаційних процесів у будівництві, які намітилися ще на початку 2008-го. Будівельна галузь, вважають експерти, найбільше постраждала від фінансово-економічної кризи. Цього року в першому кварталі її підприємства виконали робіт на дев'ять мільярдів гривень, це 44,4% від торішніх обсягів. Хоча частка будівництва в структурі ВВП є незначною (близько 5%), від стану цього сектора економіки залежить чимало суміжних галузей. Тому різке зменшення обсягів будівництва, безперечно, є одним із вагомих факторів надто глибокого падіння економіки.
Фахівці наголошують, що таку ситуацію спричинила значна залежність девелоперських та будівельних компаній від фінансового ринку. Більшість із них працювали на позичкових ресурсах (населення, інституційних інвесторів, банків), тож погіршення умов доступу до ліквідності відчутно вдарило по їхній платоспроможності. До того ж через падіння цін на житлову нерухомість значна кількість проектів виявилася нерентабельною і була заморожена, тоді як урядові програми, спрямовані на підтримку будівництва незавершених споруд, просуваються над повільно. За політичної та економічної невизначеності навіть ті компанії, які мають змогу інвестувати, зокрема й у будівництво, відкладають ті плани.
Але останнім часом, зазначають експерти, у будівельному секторі формується помірна висхідна динаміка. У квітні обсяг виконаних будівельних робіт зріс на 1% порівняно з березнем. Це стало одним з чинників позитивної динаміки у виробництві будматеріалів.
У січні нинішнього року набрав чинності закон, яким передбачено організаційні кроки до вирішення невідкладних проблем у сфері будівництва, а також заходи для підтримки галузі й джерела їхнього фінансування. Основною формою захисту інтересів забудовників, за цим законом, є заборона дострокового виходу фізичних і юридичних осіб з проектів будівництва житла. Документом внесено також зміни в ті закони, які мають не тільки забезпечити реалізацію його основних положень, але й загалом полегшити умови праці забудовників.
Проте, зважаючи на загальний характер положень закону, навряд чи варто чекати від них відчутного ефекту без комплексного застосування всіх нововведень у поєднанні зі сприятливими соціально-економічними умовами. Нині з шести, передбачених цим нормативним актом способів подолання кризових явищ, застосовується лише один — викуп державою в кредиторів іпотечних кредитів з категорії ризикових, отриманих фізичними особами на будівництво і придбання житла. Цю функцію здійснює державна іпотечна установа. Решта способів поки що не реалізуються.
Нема чого возити Зниження обсягів промислового виробництва негативно вплинуло на вітчизняний транспортний комплекс. За січень–квітень перевезено 206,5 млн т вантажів, що на 32,4% менше, ніж торік. Вантажооборот становив 105,5 млрд тк/м, це на 38,3% менше за обсяги в аналогічний період 2008-го. При цьому вплив позитивної динаміки виробництва в сільському господарстві практично не відчувається.
Вантажооборот залізничного транспорту скоротився на 33,7%, автомобільного — на 12,8%, авіаційного — на 18,5%, річкового — на 66,9%, морського — на 53,5%, трубопровідного — на 47,5%. Фахівці зазначають, що вкрай негативні показники водного транспорту зумовлені важким станом в окремих сегметах вітчизняної промисловості, зокрема у видобувній, хімічній, виробництві чорних металів та неметалевої продукції. Фактично водний транспорт зазнав втрат не лише через зменшення експорту продукції тих галузей, а й через різке зменшення перевезення сировинних матеріалів для них.
Падіння пасажирообороту було значно меншим — 9,7%. У квітні порівняно з березнем пасажирооборот зріс на 3,7%, що адекватно відтворює сезонну тенденцію, у той час як вантажооборот надалі скорочувався (-13%).
Чинники зниження обсягів виробництва в реальному секторі вітчизняної економіки експерти національного Інституту стратегічних досліджень вбачають у тривалому глибокому спаді промислового виробництва в країнах — основних торговельних партнерах. Це спричинило скорочення зовнішнього попиту насамперед на продукцію машинобудування, металургії, хімічної промисловості. Наприклад, у країнах єврозони ВПП у першому кварталі впав на 17,9%, у Росії — 14,3%, Туреччині— 21%, Казахстані — 4,6%, Білорусі — 4,5%.
Негативу додало й зниження доходів населення та суттєве зменшення кредитної активності в споживчому сегменті. Це зумовило звуження споживчого попиту та, відповідно, зниження обсягів виробництва у сферах, орієнтованих на такий попит (легка, харчова, деревообробна галузі). Якщо у січні–квітні 2008-го обсяг позик, наданих домогосподарствам, збільшився на 31,5 млрд грн (зокрема споживчих кредитів — на 21,7 млрд грн), то за аналогічний цьогорічний період загальна сума виданих позик порівняно з кінцем 2008-го зменшилася майже на 18 млрд грн (споживчих кредитів — на 29,9 млрд грн.).
А ось спад обсягів виконаних робіт у будівництві негативно позначився на формуванні попиту на продукцію металургії та галузі будівельних матеріалів. Уповільнення приросту інвестицій в основний капітал та надходжень ПІІ не сприяв активній модернізації промисловості, додатково знижуючи попит на машинобудівну продукцію.
Не варто забувати й про зниження інвестиційної динаміки та падіння обсягів інвестицій в основний капітал у країнах — найбільших споживачах вітчизняної продукції машинобудування. Зокрема, в Росії інвестиції в першому кварталі зменшилися 2009-го на 15%, у Казахстані — на 4,9%, в Білорусі інвестиційна динаміка сповільнилася на 3,7% до 16,3%.
У чому причини? Серед негативних чинників зменшення обсягів виробництва експерти називають зростання собівартості виробництва, яке використовує в проміжному споживанні імпортовані матеріальні ресурси, внаслідок значної девальвації національної валюти. Дається взнаки й підвищення ціни на імпортований природний газ, що вплинуло на собівартість, отже, й конкурентоспроможність продукції експортноорієнтованих галузей промисловості — хімічної, металургійної. Негативним чинником є й вилучення додаткових фінансових ресурсів на обслуговування валютних кредитів підприємств через падіння курсу гривні.
Антикризові заходи основних торговельних партнерів України, спрямовані на підтримку рівня життя населення, сприяли заміщенню в споживанні тих країн імпортної продукції вітчизняною.
Динаміка реального сектора економіки у січні— квітні, зауважують експерти, засвідчила суттєве посилення ролі споживчого попиту як рушія економічного розвитку не лише в промисловості, а й у суміжних секторах, зокрема в будівництві та на транспорті. Безперечно, низький загальний рівень доходів населення, нерозвиненість внутрішнього ринку та, головне, структура національної економіки, орієнтованої значною мірою на виробництво проміжної та інвестиційної продукції, не дають підстав сподіватися на компенсацію внутрішнім попитом втрат від скорочення експорту та інвестиційної діяльності. Проте зазначені вище тенденції дають змогу визначити перспективний вектор поліпшення структури національної економіки з поступовим зниженням рівня залежності від експорту.
Учасники консенсус-прогнозу (експерти провідних українських компаній та інститутів, які складають макроекономічний прогноз для України) припускають, що зростання світового ВВП відновиться наступного року. Упродовж нинішнього року світовий попит лишатиметься на рівні січня-лютого 2009-го, відповідно зростання цін на світових товарних ринках почнеться не раніше 2010-го. Цьогорічна інвестиційна активність буде дуже низькою, нинішній врожай — меншим за торішній. Уряд буде змушений підвищити ціни на газ та послуги ЖКГ, але підвищення буде невеликим з політичних причин. Світові ціни на метал найближчим часом суттєво не зростуть. Співпраця України з МВФ триватиме. Рекапіталізація приватних банків державою здійснюватиметься в обсязі, не меншим як 10 млрд грн, але не більше за 20млрд грн.
Нацбанк не скористається можливістю короткотермінового ревальваційного тиску на гривню повною мірою і не дасть курсу опуститися нижче за сім гривень за долар. Дефіцит бюджету частково буде профінансований коштами НБУ. Комерційні ринки суверенних запозичень для України залишатимуться недоступними. Більша частина передвиборчих соціальних витрат буде запланована на 2010 рік, а не на нинішній.