АПТЕЧКА ПІД НОГАМИ
Збираючись на дачу, треба брати з собою бинт, вату, йод, перекис водню, пластир, альбуцид, але якщо у потрібний момент одного із цих медикаментів під рукою не буде, на допомогу прийдуть рослини з садової ділянки.
При пошкодженнях шкіри зазвичай використовують листя подорожника або деревію. Їх промивають і трохи розім’ятими прикладають до ранки. При сильніших пораненнях із кровотечею до цих трав додають дезінфікуючі — пір’я цибулі або часнику. Як і звичний йод, вони надто пекучі та не менш ефективні. Можна скористатися також розім’ятим листям або корінням хрону і в крайньому разі листовою гірчицею.
Сильну ранозагоювальну і знеболювальну дію, особливо при водяних мозолях, має свіжий сік чистотілу. Хворе місце змочують цим соком, спочатку він дуже пече, але біль швидко минає. Ранку змащують кілька разів на день до повного загоєння. Наприкінці літа як ранозагоювальний засіб добре використовувати суцвіття нагідок (календули).
Дорогою до лісу або на річку як дезінфікуючий і ранозагоювальний засіб можна використовувати звичайний гіркий полин.
На рани, що важко гояться, накладають у вигляді компресу листя підбілу. З цією ж метою застосовують водні відвари звіробою і сухоцвіту драговинного. Сухоцвіт — невисокий однорічник із майже непомітними жовтими кошиками квіток. Він з’являється у червні-липні на грядках як бур’ян і особливо полюбляє картопляні поля.
При сильних ударах, що не супроводжуються пошкодженням шкіри, або для загоєння ранок після того, як вони продезінфіковані й кровотеча зупинена, допомагає листя лопуха. Його прив’язують до пошкодженого місця та в міру висихання заміняють. Розсмоктують синяки й нагідки.
Для швидкого дозрівання нариву добре використовувати листя красолі. Особливо у тих випадках, коли нагноєння спричинене не лише забрудненням ранки, а й занозою, що залишилася у ній. Таку ж дію мають припарки з сухої трави буркуну жовтого.
При болях у горлі найкращий «дачний» засіб — пелюстки троянди або шипшини, їх розтирають у кашку з цукром і п’ють із гарячим чаєм, а теплим концентрованим настоєм пелюсток полощуть горло. Можна також для полоскання використовувати настій квіток липи або рожі, особливо в суміші з ромашкою. При ангіні й ларингіті заварюють концентрований чай зі шкірки антонівських яблук.
Якщо на дачі в результаті переохолодження почалося запалення сечового міхура, до візиту в поліклініку спробуйте скористатися старим засобом: настоєм квіток дводомної кропиви (1 столова ложка квіток на склянку окропу або 3–4 ложки сухої трави кропиви). За день випивають одну-дві склянки настою.
Раптові сильні болі, пов’язані з рухом каменів у нирках або печінці, особливо після напруженої фізичної роботи, допоможе зняти теплий відвар насіння моркви (1 столова ложка насіння на склянку окропу). Однак звернутися до лікаря все ж потрібно.
При кишкових інфекціях рекомендується суміш звіробою, ромашки і м’яти. Столову ложку суміші заливають склянкою окропу і вживають по дві-три склянки на день.
Ефективним засобом від проносу вважаються коріння і плоди кінського щавлю, їх заварюють 1–2 столових ложки на склянку окропу і випивають одразу за один прийом.
Від надмірного уживання свіжих або погано проварених овочів багато хто скаржиться на болі в кишківнику. Для попередження метеоризму в усі овочеві страви потрібно додавати пряні трави: кріп, петрушку, коріандр, кмин, гісоп, базилік. Цими ж травами окремо або в будь-яких сумішах не лише попереджають, а й лікують метеоризм. На склянку окропу заварюють зазвичай одну столову ложку насіння кропу, селери або коріандру. Випивають натщесерце, за потреби повторюють лікування протягом кількох днів.