«ДОПОМОЖІТЬ ЗАХИСТИТИ ТВОРЧУ ВІТАЛЬНЮ ІВАНА КОЗЛОВСЬКОГО»
Із такими словами до мене звернувся В'ячеслав Медведєв, один із засновників та ентузіастів, директор — художній керівник творчої вітальні майстрів оперного і балетного мистецтва «Духовна спадщина» імені Івана Козловського після закриття п'ятого концертного сезону. А йдеться тут про звичні, на превеликий жаль, для нашого сьогодення речі — на особнячок у центрі Києва, що розташувався у дворах між Хрещатиком і Пушкінською вулицею, накинули оком столичні можновладці.
— 23 червня 2001 року тодішній міський голова Олександр Омельченко підписав документи про відкриття вітальні у приміщенні на Хрещатику, 50-Б, із якого нині нас хочуть виселити. На головній вулиці столиці вже й так не залишилося осередків культури, позакривали кінотеатри, книгарні, мистецькі крамниці, а це вже зазіхають на вітальню імені геніального тенора, нашого земляка Івана Козловського,— з болем розповідає пан Медведєв.— Журналісти повинні словом захистити святиню від сваволі зажерливих чиновників, адже в цьому куточку духовності відбулося сімдесят п'ять доброчинних концертів, на яких побували понад шість тисяч киян і гостей столиці. Оперні співаки та провідні вокалісти підготували й показали на Михайлівській площі п'ять концертних програм, улаштували сім зустрічей з відомими співаками в Національній філармонії України. Разом із Київською державною телерадіокомпанією здійснили проект «Зустрічі у творчій вітальні імені Івана Козловського» понад двадцять передач, яку переглянули мільйони людей. Це при тому, що досі ведеться реконструкція приміщення вітальні.
А мені згадалося, як починалася вітальня. Замість підлоги — пісок, перегороджений дерев'яними брусами, оббиті дранкою стіни й стеля, підготовлені до оштукатурення. З темряви то там, то там метеором пролітає зосереджений В'ячеслав Олександрович — розвішує старовинні плакати, афіші з концертів Івана Семеновича, раритетні фото співака. Прикидає, як ліпше поставити стільці для перших відвідувачів вітальні. Йому допомагають вихованці Козловського з його села Мар'янівки.
Таке було моє перше ознайомлення і з вітальнею, і з її керівником. Не одразу «Духовну спадщину» визнали офіційно. Відбувалися концерти — і знаних та прославлених, титулованих, і зовсім юних, які ще не встигли вилетіти з консерваторського чи училищного гнізда, але вже потрапили в поле зору всюдисущого Медведєва, котрий зумів помітити в них іскорку таланту... І підтримати. Чи не тому для Медведєва влаштувати концерт — не проблема, чимало митців відгукуються на перший поклик. Скажімо, як соліст Національної опери народний артист України Тарас Штонда, котрий нині прийшов у вітальню відразу після вистави, щоб порадувати меломанів. Або народна артистка України Людмила Семененко чи заслужені артисти України Юрій Рожков, Костянтин Фесенко, Ірина Семененко, Анжеліна Швачка, Наталя Шелепницька. Та й молоді співаки, але вже з численними лауреатськими відзнаками — Микола Чикаренко, Людмила Циган, Валентина Матюшенко, Ірина Литвиненко, Борис Матвійчук, Анастасія Титович, солісти Національної опери Олександр Мельничук, Наталя Кисла — раді запрошенню.
Звучала українська й зарубіжна класика, та, попри чудові твори й виконання, проривалася тривога: чи не обернеться закриття сезону кінцем? Про це говорили і артисти, й глядачі, а Ірина Семененко подарувала власноруч виготовлений оберіг у вигляді віника з кропивою і полином — від злих сил. Та чи захистить він від людської захланності, зніме чари жадібності? Отож усі ми маємо стати на захист нашої «Духовної спадщини» задля майбутніх поколінь. Щоб знову в День музики 1 жовтня вітальня відчинила двері. А В'ячеслав Медведєв уже знає, хто відкриє наступний, шостий, сезон. Тріо «Ліберті» з Будинку органної музики, у вітальні його ще називають «Шедевром».
Наостанок повідомлю, що творча вітальня видала два диски «Іван Козловський — назавжди з Україною», на яких відтворено золотий голос нашого геніального земляка, котрий усіляко допомагав краянам, любив Київ і відвідував його за найменшої нагоди. То невже у столиці не збережеться куточок, де шанують пам'ять великого патріота й роблять усе, аби вона жила?