Напередодні міжнародного дня боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їхнім незаконним обігом, котрий щороку відзначається 26 червня, МВС вирішило похвалитися перед громадськістю деякими своїми здобутками. Причому акцент робили не на загальну кількість викритих злочинів, серед яких, зрозуміло, переважно фігурують нещасні хворі люди, затримані за зберігання дурману, а на збувачів зілля.
Оперативні комбінації та контрольовані постачання Отже, цього року підрозділи міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків провели 4,7 тисячі оперативних закупівель та 146 контрольованих поставок. Ліквідовано 175 міжнародних каналів постачання наркотиків на територію нашої держави. Задокументовано 8,8 тисячі випадків збуту наркотичних речовин. За це до кримінальної відповідальності притягнуто 3,5 тисячі збувачів, яких відправлено на лаву підсудних. Щоправда, лише половині з них обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Стосовно решти, то немає ніякої гарантії щодо того, що вони, перебуваючи під слідством, слухняно очікують вироку суду, а не займаються звичною для них справою.
Із незаконного обігу вилучено 3,6 т різних видів наркотиків. Звичайно, зазначена цифра мало про що скаже обізнаному читачеві, оскільки нелогічно порівнювати один кілограм макової соломки і, скажімо, один кілограм героїну. Це все одно, що плюсувати кілограм кам’яного вугілля та кілограм золота, які в сумі дають два кілограми корисних копалин. Проте в МВС порахували, що усе вилучене становить понад чотири мільйони доз, що, за цінами «чорного» ринку, коштує майже 70 мільйонів гривень. При цьому у наркозлочинців вилучено і накладено арешт на майно та кошти на суму понад 46 мільйонів гривень. Це те, що крім наркотиків, і що можна оцінити за реально діючими цінами і методами, якими оперує державна виконавча служба Міністерства юстиції.
Цього року також знешкоджено 20 організованих злочинних наркоугруповань, до складу яких входило 78 осіб, котрих викрито у скоєнні 335 злочинів.
«Родзинкою» звіту було оповідання про знешкодження міжнародної злочинної організації у складі трьох десятків осіб різного громадянства — України, Росії, Білорусі, Німеччини та Казахстану. Усі вони займалися постачанням в Україну кокаїну і амфетаміну, а також його збутом. Сам факт прибутковості подібного напрямку в наркобізнесі багато про що свідчить.
Раніше на наших теренах серед «важких» наркотиків майже виключна монополія належала героїну. Річ у тім, що сировиною для нього слугує мак, який росте в Азії, тож для його переправлення звідти до Західної Європи Україна історично була транзитною зоною. Зрозуміло, що й нашим споживачам щось перепадало від цього транзиту. А от кокаїн має латиноамериканське походження, і коли його транспортувати із відсталих держав Нового Світу до економічно розвинутих Старого, то Україна лишиться далеко на «узбіччі».
Із цього випливає логічний висновок про те, що попит на «важкі» наркотики у нас зріс настільки, що сюди можна цілеспрямовано завозити дороге зілля, а не лише кидати крихти від транзиту.
Агент проникає
у злочинне середовище Отже, історія, про яку нині чинний міністр Юрій Луценко розповідав на диво відкрито, розпочалася на початку 2008 року у Криму, де у ході проведення міжнародного музичного фестивалю у Казантипі затримали кількох осіб, котрі тишком-нишком продавали безтурботній молоді кокаїн. Ниточки від них привели до мешканця Чернігова, котрому дали оперативний псевдонім «Лось».
Його затримали і доправили до в’язниці з неспростовними речовими доказами, але невелика кількість вилученого давала неабиякі підстави побоюватися, що суд визначить йому м’яке покарання і той згодом вийде на волю. Правоохоронці відчували, що підсудний має якийсь зв’язок із потужним закордонним каналом постачання кокаїну в країни СНД, але доказів не було жодних, а сам він про це мовчав. Якби його надалі допитували традиційними методами, він би мовчав ще років сто.
Тоді сищики почали діяти нетрадиційними методами — підсадили зловмисникові спеціально підготовленого співробітника, котрий мав зіграти роль співкамерника. Для нього заздалегідь вигадали легенду про те, що він нібито теж попався за збут наркотиків. У об’єкта розробки мало скластися враження, що йому трапився на шляху досвідчений знавець цього бізнесу, котрий має надзвичайно розгалужену мережу збуту. Підготовкою цієї комбінації займалося Управління спеціальних операцій МВС. У ньому, за словами Юрія Луценка, працює 28 співробітників — аналітиків і координаторів, які для заходів подібного ґатунку добирають людей і готують усе необхідне для їхньої роботи, у тому числі легенди й документи.
Задумка увінчалася успіхом: затриманий наркоділок відчув у співкамерникові, як то кажуть, рідну душу, і після звільнення запропонував працювати разом. Робота полягала у тому, щоб переправляти в Україну із Росії, а саме з Санкт-Петербурга, кокаїн, котрий прибував туди з Німеччини.
Під час документування працівники міліції, котрі підігрували засланому у зграю агентові, провели оперативні закупівлі на суму понад триста тисяч доларів США. Була налагоджена взаємодія з російськими колегами — з їхнього боку операцію контролював заступник голови Федеральної служби з контролю за наркотиками Микола Акулов, котрий водночас очолює оперативно-розшуковий департамент цього відомства. Спільними зусиллями МВС України та ФСКН РФ було створено 31 слідчо-оперативну групу, які за сигналом одномоментно провели три десятки санкціонованих обшуків у Києві, Чернігові, Санкт-Петербурзі та інших містах.
Усього затримали 23 учасника злочинної організації на чолі з її лідером. У них вилучили понад сім кілограмів кокаїну, а також іншу гидоту (маріхуану, макову соломку, екстазі, амфетамін), загальна вартість якої, за цінами «чорного» ринку, становить більш ніж 6,2 мільйона гривень. Вирішується питання про накладення арешту на 18 квартир зловмисників у різних містах, а також на автомобілі престижних марок та інше майно загальною вартістю понад 15 мільйонів гривень.
Підводні камені та міни Розповідаючи про цю операцію, Юрій Луценко відверто визнав, що далеко не все йшло як по маслу.
Зловмисники у міру своїх можливостей намагалися ретельно перевірити правдивість легенди підставленого їм співробітника і використовували для цього свої корумповані зв’язки в ГУБОЗ МВС. Однак завдяки пильному контролю з боку заступника міністра Володимира Євдокимова усі спроби поцікавитися вигаданою біографією агента були нейтралізовані, а щодо осіб, котрі виявляли таку підозрілу цікавість, будуть вжиті оргвисновки.
Був момент, коли задумана операція ледь не провалилася через незрозумілу поведінку колег із суміжної служби — СБУ. Оскільки органи внутрішніх справ не мають права прослуховувати телефони, а переговори зловмисників треба було тримати під контролем, із МВС до Служби безпеки України надійшло відповідне замовлення. Тамтешні технічні працівники завдання виконали сумлінно і доповіли своєму керівництву, що об’єкти прослуховування в такий-то час і в такому-то місці збираються переправити через кордон України якісь наркотики.
То була перша невелика пробна партія, на закупівлю якої МВС витратило чималу суму з державного бюджету, розраховуючи на те, що у майбутньому зловмисники, проникнувшись довірою до міліцейських агентів, надішлють набагато більшу партію, але уже не вимагаючи передоплати. Одначе оперативники СБУ, заздалегідь знаючи, що мають справу з контрольованою поставкою, вирішили зробити собі, як то кажуть, «легкий показник», і без будь-яких докорів сумління затримали цю партію наркотиків під час перетину державного кордону. Через це довіра до агента з боку наркоділків, куплена таким дорогим коштом, була піддана неабиякому випробуванню. Юрій Луценко повідомив, що з цього приводу він матиме серйозну розмову з Валентином Наливайченком.
Не утрималися від спокуси справити дешевий ефект і російські колеги. Центральне затримання відбувалося в одному з ленінградських готелів, де в одному номері жили лідер угруповання та міліцейський агент. У росіян був дублікат ключа від приміщення, але вони вирішили, що швидше буде не вовтузитися з ним, а вибити двері кувалдою. Проте сталося так, що ті розлетілися на тріски не від першого, другого і навіть не третього, а десь із п’ятнадцятого удару. За цей час злодій міг би викинути усі компрометуючі речові докази у вікно, а потім усім показувати дулю з маком. Цього, на щастя, не сталося завдяки нашому негласному співробітникові, але знову ж таки його життя та зрештою успіх усієї операції перебували під загрозою.
Додамо, що, крім усього іншого, у зловмисників вилучили чотири пістолети іноземного виробництва, глушник і набої. А один із затриманих, мешканець Казахстану, підозрюється у виконанні убивств на замовлення.