КРОКИ НАЗУСТРІЧ ВЕТЕРАНАМ
Якось в одному з управлінь праці та соціального захисту населення столиці (якого саме, мої співрозмовники попросили не називати, як, до речі, й їхні прізвища, бо їм туди ще доведеться, мабуть, довго ходити) мені поскаржилися інвалід ІІ групи Х. і член сім’ї загиблих П., що ніяк не можуть одержати санаторно-курортні путівки. Перший стоїть на черзі з 2005 року, а другий — з 2006-го, хоча, згідно з чинним законодавством, мають їх отримувати раз на два роки.
Редакційна пошта свідчить, що подібні факти, на жаль, не поодинокі, особливо тепер, у кризовий період. В управліннях праці при цьому кажуть, що от, мовляв, у першому кварталі одержали одну путівку для інваліда війни і кілька — для учасників бойових дій. Про членів сімей загиблих, жертви нацистських переслідувань й говорити нічого (мова про громадян, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту»).
Як же у нас у державі забезпечуються санаторно-курортним лікуванням згадувані категорії громадян?
Нині на обліку для отримання путівок в Україні перебуває 88 тис. ветеранів війни. Торік оздоровлено 39 тис. осіб, із них майже 70 відсотків — у шести санаторіях Мінпраці. Про це повідомила міністр праці та соціальної політики під час парламентських слухань Людмила Денісова. За її словами, Мінпраці постійно дбає про здоров’я ветеранів, хоча ресурсів у нього не густо. Зокрема, очолюване нею міністерство з грудня 2008 року (відтоді, як Денісова очолила міністерство) веде боротьбу за санаторій імені Семашка, де майже всі корпуси передані в довгострокову оренду без згоди Мінпраці). Цей санаторій неодмінно слід повернути ветеранам, переконана міністр. І вона добиватиметься цього.
Уряд налаштований на поліпшення санаторно-курортного лікування ветеранів війни. Так, у центральному банку даних із проблем інвалідності створено реєстр обліку щодо забезпечення та видавання путівок. Регіональні органи праці та соціального захисту населення в межах бюджетних призначень купують путівки до інших санаторіїв, які максимально наближені до місця проживання ветеранів, бо люди ці у віці й їм важко далеко їхати.
Ветерани мають право також на компенсацію за невикористану путівку. Вона тепер невелика (200 грн вартості путівки, яка сягає кількох тисяч). Людмила Денісова налаштована разом із депутатами добитися, щоб сума компенсації наближалася до реальної вартості путівки.
Будуть зроблені й інші кроки назустріч ветеранам (вони, до речі, вже зараз можуть звертатися зі своїми скаргами, пропозиціями з питань путівок до соціально-контактного центру при Мінпраці).