ПЕРЕМОГА АХМАДІНЕЖАДА
Минулої п’ятниці в Ірані відбулися президентські вибори. Нинішня виборча кампанія була досить бурхливою. Причини полягали в невдоволенні широких верств іранського суспільства становищем у країні. Через світову економічну кризу зменшився попит на енергетичні ресурси, крім того, до обмеження прибутків від експорту нафти та газу призвела міжнародна ізоляція Ірану. Значні ресурси країна витрачає не на соціальні потреби, а на ядерну програму. Тому під час виборчої кампанії президент Махмуд Ахмадінежад почув на свою адресу звинувачення в авантюризмі та диктаторських методах керівництва. У відповідь він закидав опозиції корупцію та змову проти іранських національних інтересів на користь Заходу. Загалом цього разу на вищу посаду в країні претендувало 475 осіб, серед яких — уперше в історії держави — було 42 жінки. Фаворитом вважався чинний президент Махмуд Ахмадінежад. Основними його конкурентами були колишній спікер парламенту Мехді Кярубі, колишній командувач загонів «Охоронців ісламської революції» Мохсен Резаї та колишній голова уряду Мір-Хоссейн Мусаві. Дива не сталося — чинний президент країни Махмуд Ахмадінежад упевнено переміг своїх найближчих суперників, набравши 62,63% голосів. За даними виборчкому, він одержав голоси майже 24,5 мільйона виборців із 46,2 мільйонів осіб, які мають право голосу. Головний опонент глави держави — Мусаві — набрав 33,75% голосів, тобто за нього проголосувало 13,2 мільйона виборців. Інші два кандидати одержали разом більше 2% голосів. Відразу після оголошення попередніх даних Мір-Хоссейн Мусаві заявив, що не згоден із підсумками голосування. Проте не тільки Мусаві не задоволений підсумками голосування — після того, як глава МВС Ірану оголосив про перемогу Ахмадінежада, в Тегерані відбулися зіткнення поліції й противників президента, у результаті чого загинули семеро протестувальників. Іранські спецслужби вдалися до жорстких заходів, аби не допустити подальших акцій протесту після підбиття підсумків виборів. Так, іранські правоохоронні органи конфіскували в телекомпаній ABC і NBC відеокамери і плівки із записами антиурядових акцій у Тегерані. NВС передає, що в бюро в Тегерані відбувся справжній обшук, під час якого була вилучена частина устаткування, а також вже зняті матеріали. Стало також відомо, що місцева влада закрила тегеранське бюро арабської телекомпанії «Al-Arabiya», яка висвітлювала післявиборчі акції іранської опозиції. Як повідомила телекомпанія на своєму сайті, її службу в Тегерані закрито на один тиждень за розпорядженням міністерства інформації Ірану. Офіційного пояснення свого рішення влада не надала. В зв’язку з цим верховний духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї закликав кандидатів, що програли на президентських виборах, утриматися від провокацій і підтримати діючого президента діючого президента. Нагадаємо, верховна влада в країні належить духовному лідерові — аятоллі Алі Хаменеї, президент в Ірані — друга особа держави. Фактично Махмуд Ахмадінежад перетворив голосування на референдум з приводу свого бачення ядерної програми. Він переконаний, що Іран має створити власну ядерну бомбу. Випереджаючи події, президент Франції Ніколя Саркозі вкотре пригрозив Тегерану міжнародною ізоляцією у разі відмови від переговорів з приводу ядерної програми. Але тоді «зависає» проект Євросоюзу «Набукко», який без участі Ірану втрачає економічний сенс. Це дає підстави вважати, що й після президентських виборів в Ірані триватиме жорстка дипломатична гра навколо втілення його ядерної програми, адже Іран — не Північна Корея. Жорсткіші економічні санкції проти Тегерана вже дратують західні транснаціональні енергетичні корпорації. Крім того, угода 2005 року між США та Індією про співпрацю у сфері атомної енергетики, завдяки чому Вашингтон фактично визнав ядерний статус Делі, обмежує дієвість американських аргументів на користь подальшої ізоляції Ірану. Зрозуміло, що Ізраїль не спостерігатиме пасивно за подальшим розгортанням подій, особливо після вдалого випробування іранської ракети, спроможної досягти його території. Таким чином, президентські вибори в Ірані стали ще одним приводом до загострення становища на багатостраждальному й вічно нестабільному Близькому Сході. також у паперовій версії читайте:
|