Високопосадовці та експерти констатують зміцнення впродовж останнього часу національної валюти. Гривня радує не тільки керівників держави і Нацбанку, а й тих, хто сплачує доларові кредити. А ось тих, хто встиг запастись «зеленими», з огляду на те, що американська валюта починає здавати позиції, цей процес трохи засмучує. Оскільки український досвід свідчить, що після валютного стрибка вниз може бути стрибок угору. Тим більше, що економічні справи до інших прогнозів експертів не заохочують.
Долар падає через кілька причин, пояснюють аналітики. Головна з них — психологічна, вона пов'язана з черговим кредитним траншем від МВФ. На ринку склались очікування ревальвації гривні, це сприяло тому, що долар втратив 20–30 копійок своєї вартості на міжбанку. За повідомленням НБУ, останнім часом інтерес українців до іноземної валюти зменшився, наші громадяни купили доларів, зокрема у квітні, уп'ятеро менше, ніж у березні. Правда, щоразу із втратою інтересу до накопичення доларів українці втрачають інтерес до накопичення гривні, а також до багатьох харчів через падіння доходів. Але про це Нацбанк дипломатично мовчить. Зменшення попиту на валюту в Центробанку пов'язують і з проведенням аукціонів, де банківські позичальники за єдиним курсом могли придбати долари для погашення кредитів.
Якби Україна не отримала позику від МВФ, долар міг підскочити до 9–10 грн, не було б змоги наповнити й Стабілізаційний фонд, і уряд не оголосив би про виділення 2,2 млрд грн для підтримки сільськогосподарського сектора, який поки що має здобутки.
Розслаблятись не варто Проте тенденція до зміцнення нацвалюти є короткостроковою, зауважують аналітики. Загалом чинники, які тиснуть на українські гроші в інший бік, зберігаються. Влітку банкіри очікують відносного спокою на валютному ринку, а найвдалішим часом для придбання валюти називають липень. Оскільки восени гривня, певніше за все, дещо втратить свої позиції. Традиційно наприкінці серпня — початку вересня починається сплеск ділової активності. Крім того, восени очікуються чергові погашення кредитів українських банків перед нерезидентами.
Стійкість гривні матиме тимчасовий характер, хоча чимало економістів сподівались, що чергова девальвація гривні наприкінці 2008-го і на початку 2009 року вирівняє торговельний баланс у країні. Як свідчить статистика, цього не сталося. Нинішній рік, на жаль, не залишає великих сподівань на суттєвий приплив капіталу в Україну. Зараз фактично єдиним джерелом надходження фінансових ресурсів є рятівний капітал — боргові гроші від МВФ або вливання материнських структур у свої філії в Україні.
Суттєвою загрозою для гривні є бюджетний сектор. Причому не тільки держбюджет, а й бюджет «Нафтогазу» та Пенсійного фонду. Експерти запевняють, що незважаючи на дефіцит ПФ у 13 млрд грн, напередодні президентських виборів пенсії виплачуватимуть вчасно. А от далі ситуація може тільки погіршуватися. Головною причиною виникнення дефіциту Пенсійного фонду експерти називають економічну кризу. Уряд оптимістично розраховував, що із головного джерела наповнення ПФ, фонду оплати праці, має надійти 313 млрд грн, тоді, як за нинішніми підрахунками, він може дати щонайбільше 276 млрд. З-поміж причин зменшення фонду оплати праці експерти виокремлюють дві ключові: масові звільнення працівників на вітчизняних підприємствах і «конвертацію» зарплат. За версією деяких експертів, проблеми із виплатами пенсій можуть виникнути найближчим часом. Натомість у Мінпраці стверджують, що бюджет Пенсійного фонду напружений, але виконується.
Експерти не мають сумнівів, що в умовах кризи уряд має проблеми із виконанням державного бюджету, які автоматично позначаються на ліквідності Пенсійного фонду. Але очевидно й те, що під час передвиборних перегонів Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, вона ж кандидат у президенти, зробить усе, аби пенсії виплачували своєчасно. Не виключено, що на покриття дефіциту ПФ буде спрямовано кошти другого траншу МВФ, зазначають експерти. І попереджають, що незавершеність пенсійної реформи й демографічний дисбаланс у країні, коли один працюючий українець має «утримувати» все більше пенсіонерів, можуть призвести до того, що після виборів проблеми Пенсійного фонду суттєво загостряться.
Керівникам держави експерти радять бути обережнішими у своїх публічних висловлюваннях. Приміром, заяви високопосадовців про величезні борги «Нафтогазу» вплинули на його інвестиційний рейтинг. А ця компанія бере участь у роботі іноземних фондових ринків і отримує там додаткові фінансові ресурси для свого бюджету.
Хитромудрі схеми Упродовж останніх місяців вітчизняна бюджетна система фактично працює «з коліс», із ситуативним наповненням. Та велика загроза, попереджають експерти, зберігатиметься протягом нинішнього року, і буде додатковим негативним чинником впливу на національну валюту — доведеться збільшувати емісію для фінансування бюджетних видатків.
Нині наповнювати державну скарбницю уряду допомагає Нацбанк за спеціальними схемами, кажуть експерти. А схеми такі. Кабмін випускає державні облігації, потім їх викуповує Центробанк і гроші спрямовує до бюджету. Емісія не впливає на курс гривні, оскільки, надаючи кошти уряду, НБУ стримує загальне збільшення грошової маси, вилучаючи гривню з обігу, продаючи валюту на міжбанку. Центробанк обмежив рефінансування комерційних банків.
Водночас «витікання» емісійних грошей на валютний ринок зростатиме — от-от почнеться програма рекапіталізації проблемних фінустанов, на яку з бюджету планується виділити 44 млрд грн. Якщо значна частина з тих коштів одразу буде виплачена вкладникам банків, попит на долари збільшиться. Крім того, у другому півріччі урядові знадобиться більше грошей для фінансування державних витрат. Кабмін намагатиметься «заткнути» бюджетний дефіцит за допомогою позик, зокрема кредитів МВФ. Однак нарощування боргів може лише на якийсь час відсунути проблеми фінансування державних видатків.
Аби національна валюта була стійкою, треба мати стійку національну економіку. А Україна — держава зі слабкою економікою, та ще й з великою залежністю від експортно-імпортних операцій. До того ж надто відкрита економіка. Тож країна приречена на те, що від зміни ситуації в світі на експортних ринках курс нашої валюти має змінюватись. Але в цьому немає нічого страшного, заспокоюють експерти. Приміром, польський злотий то суттєво девальвує, то ревальвує. Від цього суб'єкти підприємництва мають певні проблеми. Але ніхто не вважає це польською трагедією. Упродовж дня долар до євро може зміцнитись до 5%, і це — нормально.
Важливим чинником для зміцнення гривні експерти називають регулювання НБУ, який зараз намагається жорстко обмежувати попит на валюту і збільшувати її пропозицію, вимагає від банків упорядкувати валютні позиції, переводити резерви в гривню і продавати надлишкові долари та євро.
Нацбанк може заборонити купувати валюту під імпортні контракти без поставки товару. Восени під час ажіотажу на валютному ринку саме за такими схемами з України вивозили великі суми грошей. Такі оборудки дозволятимуть лише у виняткових випадках. Для цього треба буде отримати індивідуальну ліцензію НБУ. Купувати валюту можна буде також під контракти у межах міжурядових угод.
Головним важелем впливу на валютний ринок є золотовалютні резерви Центробанку, нині вони налічують 24,5 млрд дол. Експерти оцінюють динаміку витрат НБУ як позитивну. У квітні його резерви поменшали на 900 млн дол. (3,5%), тоді як у січні-лютому, під час паніки на валютному ринку, Нацбанк втратив 16% золотовалютних запасів.
Вплив на валютний ринок скасування мораторію на дострокове зняття депозитів буде мінімальним, сподіваються експерти. Це не вирішить проблем деяких банків, що мають погану ліквідність.
Песимістичний сценарій У найближчі два роки, запевняють песимісти, в економіці не буде швидкого відновлення, зокрема й у вітчизняних галузях, що орієнтуються на експорт. Це не дає підстав очікувати швидкого зростання валютних надходжень в Україну.
Вплив виборів на валютний курс буде невеликим, кажуть експерти. Хоча з боку уряду буде бажання утримувати гривню від падіння до проведення виборів. Та якщо штучно утримувати національну валюту, то після виборів є ризик наразитись на більш істотну її девальвацію.
Є ще одна точка зору на зміцнення гривні. Коли почалась паніка на фінансовому ринку, велику кількість гривні населення і підприємства перевели у долари. Погіршення економічної ситуації й зменшення доходів змушує наших громадян і підприємців продавати свої заощадження у валюті та за рахунок цього жити й працювати. Проте заощаджень не так багато і вистачить лише на деякий час. Після цього можна очікувати нової загрози знецінення національної валюти. Тож говорити про поліпшення економічної ситуації зарано — маємо від'ємне торговельне і платіжне сальдо.
Складна ситуація з наповненням держбюджету змушує уряд все більше вдаватись до друкарського верстата НБУ, щоб залатати бюджетні дірки і фінансувати соціальні видатки. Експерти кажуть, що з 18 млрд грн, які надійшли до загального та спеціального фондів держбюджету у квітні, тільки 8 млрд отримано від суб'єктів господарювання та фізичних осіб. А 6,5 млрд надрукував НБУ, 3,5 млрд — маніпуляція з грішми, коли спочатку в не дуже законний спосіб гроші митницею були переведені замість загального фонду до спеціального. Потім ті кошти відправили у «Нафтогаз», який погасив ними торішні податкові борги. Тож гроші ті нічого не додали державній скарбниці, але уряд зміг прозвітувати про поліпшення виконання бюджетних планів.
Зміцнення гривні незначним чином вплине на економіку та банківський сектор, бо зараз головні труднощі в реальному секторі економіки пов'язані з непростою ситуацією на світових ринках. Там немає реального економічного пожвавлення. Є лише певне зростання спекулятивних настроїв, коли з'явилось чимало коротких спекулятивних грошей, які витрачаються на спекуляції на валютному, фондовому чи товарному ринку. Подорожчання нафти — приклад таких спекулятивних тенденцій, бо споживання її скоротилось. Підстав для підвищення цін на неї не існує.
Але ті спекулятивні тенденції створюють певну видимість поліпшення справ на світових ринках. Хоча у реальному секторі економіки цього не зафіксовано. У зв'язку з цим, немає позитиву для України, яка залежна від експорту, особливо сировини — хімічної, металургійної, сільськогосподарської.
Банки зараз потерпають здебільшого від погіршення фінансового стану своїх позичальників. Це тривала тенденція, кажуть песимісти, економічна ситуація не поліпшується, більше того, прискорюється падіння промисловості, товарообігу, скорочуються доходи людей. Тому говорити про тривале зміцнення гривні не можна, починаючи з осені, вона впаде до 8,5–9 за долар.
Загрозливі тенденції Зміцнення гривні пов'язане зі зменшенням імпорту, зазначають аналітики, який у першому кварталі впав на 49% (експорт — на 38%). Тепер на розрахунки з імпортерами йде менше іноземної валюти. Українська грошова одиниця, навпаки, в дефіциті. Відносна стабілізація гривні приховує суттєві загрозливі тенденції. Дефіцит імпортних товарів і особливо імпортних аналогів рано чи пізно призведе до сплеску інфляції, імпорт дорожчатиме. Уряд має стимулювати відновлення кредитування реальної економіки навіть шоковими методами. Зменшення облікової ставки — це реанімаційний захід, фінансова система сама вижити не зможе. Початок наступного падіння гривні залежить від розуміння природи її тимчасової стабілізації.
Нині спрогнозувати співвідношення іноземної та української валюти на більш-менш тривалий період складно. Справедливої вартості гривні ніхто не знає, її визначає ринок із урахуванням платіжного балансу, припливу капіталу, макроекономічної ситуації. Ще торік ми чули, що за індексом біг-мака долар має коштувати 3,5 грн, але, як виявилось, він може підскочити й до 10 грн.
Тенденції у світі, зокрема в американській економіці, віщують про певне послаблення долара. Становище гривні теж неоднозначне, воно залежить від рівня інфляції й стану торговельного балансу. Якщо інфляція в Україні розкручуватиметься вищими темпами, ніж у наших торговельних партнерів, це сприятиме девальвації нацвалюти. Зазвичай найнеприємніше підвищення цін — на комунальні послуги — відбувається восени. Можна очікувати, що чергова інфляційна хвиля штовхатиме гривню в бік девальвації.
Не виключають експерти і сценарій з ревальвації національних грошей, адже країну чекають президентські вибори, і під них може завозитись валюта. Тож пропозиція її різко зросте. Скільки тієї валюти буде завезено і за якими каналами, наші громадяни ніколи не дізнаються.
Соціологи запевняють, що бюджет нинішньої виборчої кампанії буде набагато скромнішим, економічна ситуація не дозволить розкручувати нові політичні проекти. Зараз число людей, які не готові голосувати за нові політпроекти, суттєво зросло. Якщо вибори пройдуть у легітимному руслі, то будуть короткими, динамічними і з мінімальними видатками.
Проте ніхто не може спрогнозувати, що робитимуть зі своєю валютною виручкою експортери. Вітчизняна банківська система у такому стані, що тримати ту виручку в ній надто ризиковано, і експортери переводитимуть її на офшорні рахунки. Якщо банківська криза слабшатиме, ті гроші підуть в Україну, коли посилюватиметься — бізнес шукатиме нових шляхів для виведення готівки з держави. Хоча не варто забувати, що більшість експортерів перебувають у складі фінансово-промислових груп і мають свої банки.