ЗУПИНИМО ВІЛ/СНІД!
Ще 28 років тому світ не знав такої проблеми, як ВІЛ/СНІД. Нині це питання охорони здоров’я глобального масштабу. Від часу своєї появи світова епідемія забрала життя 25 млн землян.
Україна — «лідер» серед країн Європи за темпами поширення ВІЛ-інфекції. В нашій державі офіційно зареєстровано 141277 ВІЛ-позитивних громадян (з них — вісім тисяч дітей), хоча за статистикою всесвітніх організацій, в Україні інфіковано вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) 440 тис. наших співвітчизників. Найвищі показники поширеності ВІЛ-інфекції — в Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Миколаївській областях, у Севастополі та АРК. Від СНІДу в Україні вже померло 15200 осіб.
ВІЛ/СНІД не можна розцінювати як хворобу наркоманів і повій. Вірус імунодефіциту людини вирвався із цих груп ризику і ввійшов у широку популяцію, тому захворіти може кожен, хто не дотримується чітко визначених правил поведінки.
По кваліфіковану консультацію з цієї проблеми ми звернулися до завідувачки лабораторії Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІД Нелі Ченцової.
— Пані Нелю, поясніть, яка різниця між ВІЛ-інфекцією та СНІД?
— ВІЛ-інфекція — це інфекція, викликана вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), а СНІД — це кінцева стадія розвитку цієї інфекції.
— Хто має найвищий ризик інфікуватися ВІЛ?
— Передусім до групи досить високого ризику інфікування в Україні належать особи, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом. Ще одним фактором ризику є вживання наркотиків з однієї ємності, коли наркотична сировина є інфікованою. Інфікуватися ВІЛ можуть й особи, які мають багато сексуальних партнерів, причому незалежно від їхньої сексуальної орієнтації (різностатевих, одностатевих). І навіть людина, яка змінила сексуального партнера лише раз, ризикує заразитися ВІЛ. Тому як лікар наполегливо рекомендую захищений секс — з використанням презерватива.
Вибираючи презервативи, подбайте, щоб вони були високоякісними, належали відомим виробникам, зареєстрованим в Україні. Купуйте презервативи лише в аптеці. Читаючи інструкцію на упаковці, звертайте увагу на інформацію про те, від чого саме захищає презерватив: тільки від вагітності чи також від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Найкраще купувати презервативи, на яких написано, що вони захищають й від ВІЛ.
— Які є способи передачі інфекції?
— Статевий, кров’яний (через наркотики, препарати крові), внутрішньоутробний (від інфікованої матері до дитини).
— Чи можна заразитися ВІЛ-інфекцією через глибокий поцілунок?
— Глибокий поцілунок може пошкодити слизову оболонку порожнини рота, тому можливість передачі ВІЛ-інфекції стає імовірною. Зауважте також, що це не побутовий шлях інфікування, як дехто вважає, а кров’яний.
— Чи є симптоми ВІЛ-інфікування?
— Їх дуже багато, але перше, на що слід звернути увагу, чи не збільшені парні лімфовузли (підщелепні, пахвові, задньопотиличні). Симптомом інфікування є також наявність інфекційних захворювань (герпес, ангіна, пневмонія, туберкульоз та ін.), що не піддаються лікуванню.
На ранній стадії немає якогось специфічного прояву інфекції. Вона може маскуватися під звичайну застуду: нежить, кашель, поява висипки, минуло два дні — і все зникло... Але це теж необов’язково: у 80% інфікованих взагалі немає жодних проявів гострої інфекції.
— Як вдається лікувати СНІД?
— Лікування дуже дороге, тому краще запобігти захворюванню, ніж лікувати. У світі є досвід успішного лікування ВІЛ-інфікованих антиретровірусними (АРВ) препаратами. Тепер завдяки антиретровірусній терапії у Франції, Німеччині, Британії смертність від СНІД знизилася на 70–80%! Звісно, проблема полягає в тому, що всі ці препарати є дуже дорогими — в середньому для лікування інфікованого необхідно $10000 на рік.
— Яка профілактика СНІД?
— Специфічних щеплень, якими можна було б вакцинувати населення, немає. Головною профілактикою насамперед є знання. А ЗМІ, на жаль, нерідко поширюють застарілу інформацію, ніби 27 років дослідження проблеми й не було. Необізнаність — це високий ризик інфікуватися, все одно, що поїхати машиною на червоне світло.
— Що чекає на ВІЛ-інфіковану людину — обов’язково летальний кінець?
— Якщо інфікований є наркоманом, то перспектива дуже погана, оскільки відбувається подвійний вплив на імунну систему: і наркотиком, і вірусом. Через 1–3 роки від моменту первинного зараження наркозалежний може померти. Для інших груп ВІЛ-інфікованих багато що залежить від того, наскільки систематично хворого оглядає лікар. ВІЛ-носій може жити 5–10 років до прояву перших ознак прогресування захворювання.
— Отже, максимум — це 10 років?
— По-різному. Слід зважати на те, що проблема є досить «молодою». Раніше про ВІЛ знали дуже мало і прогнозували лише два-чотири роки життя. Нині ми володіємо новою інформацією. Є люди, у яких ВІЛ-інфекція розвивається дуже швидко (3–5 років), і ті, в кого середня тривалість перебігу інфекції (5–8 років) чи більш повільна (до 10-ти років), є так звані непрогресанти, в кого вірус в організмі є, але він не прогресує.
— Від чого це залежить?
— Від генетичних факторів, соціальних умов. Наприклад, наркотик — це особливо несприятливий фактор за ВІЛ-інфекції.
— За статистикою, серед інфікованих переважають чоловіки. Чому?
— Такими відомостями не варто заспокоюватися, оскільки ситуація постійно змінюється. І те, що ми тепер виявляємо ВІЛ-інфікованих серед вагітних жінок, які не є групою ризику, свідчить про те, що Україна вступила в епідемію СНІД. Що ж стосується статистики взагалі, то вона, на жаль, не відображає справжньої картини, оскільки охоплює тільки тих людей, хто був виявлений і взятий на облік. На жаль, дуже багато людей протестувалися, але не стали на облік як ВІЛ-інфіковані. Багато хто не вірить, боїться, ходить тестуватися в різні лабораторії і тим самим позбавляє себе кваліфікованої медичної допомоги.
— Якою є ймовірність інфікуватися жінці від ВІЛ-позитивного чоловіка та чоловіку від інфікованої жінки?
— Під час статевого контакту відсоток передачі ВІЛ-інфекції від чоловіка до жінки є набагато вищим, ніж від жінки до чоловіка, оскільки вірус вражає сперматозоїди. Під час статевої близькості чоловіка з інфікованою жінкою ризик заразитися збільшується за наявності в неї гінекологічних захворювань (ерозії, герпесу і т. п.). Але якщо жінка гінекологічно здорова, ризик заразитися ВІЛ-інфекцією є значно меншим. У нас є багато прикладів сімей, коли жінка заражена, а чоловік не інфікований.
— Ваш Центр працює тільки для киян?
— До нас звертаються переважно кияни. Однак, зважаючи на той факт, що обстеження відбувається анонімно і ми не вимагаємо паспортних даних пацієнта, в Центр можуть звернутися й жителі інших регіонів України. Тестування є безплатним, добровільним, анонімним.
Телефон довіри з проблем ВІЛ/СНІД (національна лінія) — 8-800-500-45-10.
Яна СНІЖНА
ЦЕ ТІЛЬКИ МІФИ Міф 1. ВІЛ передається через рукостискання
Не зафіксовано жодного випадку зараження ВІЛ під час контакту зі слиною, сльозами чи потом. Ви не заразитеся, якщо потиснете руку ВІЛ-позитивному.
Міф 2. ВІЛ передається через посуд, рушники, постільну білизну
Ви не можете заразитися ВІЛ, використовуючи спільно з ВІЛ-позитивною людиною столовий посуд, постільну білизну, рушники. Вчені підтверджують, що ВІЛ не пристосований до виживання у навколишньому середовищі. Таким чином, ви не ризикуєте, коли разом із ВІЛ-позитивною людиною користуєтеся предметами спільного вжитку.
Міф 3. Комарі — переносники ВІЛ
ВІЛ не передається через укус комара чи інших комах. Коли комар жалить людину, він уприскує не кров попередньої жертви, а свою слину. ВІЛ неспроможний розмножуватися в організмі комара або будь-якої іншої комахи, що ссе кров. Тому вірус, навіть потрапляючи в організм комахи, не виживає і не може нікому передатися.
Міф 4. ВІЛ передається через користування умивальником, ванною, басейном, туалетом, сауною
Цього не може бути, тому що хлорування води вбиває ВІЛ. Але навіть якби вірус не був убитий, вода зменшує його концентрацію до міри, що унеможливлює зараження. За десятиліття поширення ВІЛ/СНІД у світі не зареєстровано жодного подібного випадку.
Міф 5. ВІЛ можна інфікуватися в перукарні, косметичному салоні
У такому випадку немає контакту з кров’ю, а тому інфікуватися через гребінці чи ножиці неможливо. Водночас є небезпека інфікуватися ВІЛ, якщо для пірсингу або татуювання використовується нестерильний інструмент. Небезпечно також користуватися чужими засобами для гоління та зубними щітками, на яких залишилася кров.
Міф 6. ВІЛ можна «підчепити» в медичній установі
Це неможливо, оскільки медичні інструменти піддають дезінфекції та стерилізації. А побутові контакти з ВІЛ-позитивними пацієнтами в лікарні, як і в будь-якому іншому місці, є безпечними: ВІЛ не передається побутовим шляхом. Ризикує інфікуватися ВІЛ медичний персонал, котрий контактує з кров’ю, що є можливим в разі випадкових порізів чи уколів інструментами, на яких є сліди інфікованої крові.
Міф 7. ВІЛ передається через обійми та масаж
Ви не заразитеся ВІЛ під час масажу, обіймів, тому що немає контакту з кров’ю, грудним молоком, спермою чи вагінальними виділеннями.
Міф 8. У презервативах є пори, спроможні пропустити ВІЛ
Цей міф спростований численними дослідженнями. Презерватив — єдиний засіб, що гарантує високий рівень захисту й від ВІЛ, і від інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Необхідно тільки пильнувати, аби термін придатності презервативів не минув.