ЄС ВІДПРАВИЛИ У... ХАБАРОВСЬК
Сьогодні у Хабаровську має відбутися черговий саміт Росія — Євросоюз. Його порядок денний визначився завдяки економічним і політичним проблемам, яких накопичилося чимало у відносинах між Москвою та Брюсселем. Насамперед йшлось про непрості енергетичні зв’язки. Кремль досі вимагає пояснень щодо перспективи участі «Газпрому» в проекті модернізації української газотранспортної системи. Росія відверто висловлює своє невдоволення навіть можливістю обговорення питання щодо перспективи закупівлі російського газу не на західному, а на східному українсько-російському кордоні, що було б символом інтеграції української газотранспортної системи до Євросоюзу.

Водночас жорсткі умови світової економічної кризи поставили під сумнів можливості швидкої побудови нових газопроводів — «Північного потоку» та «Південного потоку». Крім того, Євросоюз прогнозовано виявився не готовим розглядати російські поправки до Європейської енергетичної хартії.
За цих обставин призупинився процес переговорів стосовно умов вступу Росії до Світової організації торгівлі. Зазначені факти зробили нереалістичною можливість прискорення створення між Євросоюзом і Російською Федерацією єдиного економічного простору.
Хабаровські консультації Росії та Євросоюзу можуть бути захмарені й політичними суперечностями. Кремль прохолодно поставився до офіційно проголошеного «Східного партнерства». Росія розглядає цей проект як ще одну спробу вибудовування на своєму західному кордоні «буферної зони». Крім того, «Східне партнерство» російські стратеги вважають способом поховання російських амбіцій щодо збереження контролю за східноєвропейським і кавказьким сегментами колишнього радянського геополітичного простору.
Неабиякі розбіжності існують й у відносинах Росії з нині головуючою в Євросоюзі Чехією, яка не заперечує проти розміщення радарів американської системи протиракетної оборони на своїй території. У свою чергу, Президент Росії Дмитро Медведєв поки не дочекався офіційної відмови від прийняття російської пропозиції щодо підписання Євроатлантичного договору колективної безпеки за участі Євросоюзу, НАТО та Росії. Однак після повернення Франції до військової структури НАТО російські зусилля, спрямовані на протиставлення НАТО та США Євросоюзу, видаються приреченими на провал.
Окреме коло конфліктних питань стосується глухого кута, у якому залишаються переговори щодо підготовки нової базової угоди про співпрацю між Росією і Євросоюзом, яка має прийти на заміну аналогічній угоді 1994 року. Перипетії з виробленням цієї угоди вкотре довели факт відсутності реалістичної спільної політики Євросоюзу стосовно Російської Федерації.
Певніше за все, головним результатом саміту буде факт обговорення спірних проблем. Проведення саміту в Хабаровську можна розглядати й як черговий російський доказ своєї унікальності. Євросоюзу «ненав’язливо» нагадали, яку геополітичну роль з різним ступенем успішності виконує Росія як сусідка Китаю. Зокрема, створенням «Шанхайської організації співробітництва» та розмовами про можливість переорієнтації енергетичних потоків із Європи на Китай Росія нагадала Євросоюзу його власну дилему у відносинах з Кремлем. Європейський Союз зацікавлений у достатньо потужній Росії, як фактора стримування ісламського та китайського світів на європейських кордонах.
Водночас зберігаються суперечки стосовно ціни, яку Росія править за цю роботу, та ціни, котру у своєму нинішньому стані готовий заплатити Євросоюз. Він зацікавлений у мирі та спокої на своїх східних кордонах. Однак для цього стану однаково небезпечна як надто слабка, так і вельми потужна Росія. Знаходження своєрідного балансу між цими станами РФ є ключовою проблемою у відносинах із Кремлем не лише для Євросоюзу та США, а й для усіх без винятку сусідів Росії.

також у паперовій версії читайте:

---