ШИРШИЙ
ВІД СВІТУ ВСЬОГО
Людський мозок — одна з найзагадковіших і найбільш інтригуючих проблем сучасного природознавства. Грандіозність мети розкриття його таємниць концентрує зусилля світової науки. Помітні творчі здобутки в цій сфері — на рахунку українських учених. «Демократична Україна» не так давно розповідала про результати досліджень з нейрофізіології мозку, виконаних академіком НАНУ Платоном Костюком, ученими його наукової школи. Сьогодні пропонуємо читачам деякі повідомлення з дослідних лабораторій, де розкривають таємниці мозку. Проникнути в таїну мозку намагаються не лише фізіологи, медики, біологи, він стає постійним об’єктом дослідження фахівців з кібернетики, автоматики, обчислювальної техніки. Над цілковитою розгадкою механізмів роботи мозку доведеться попрацювати не одному поколінню вчених. Ще Фрідріх Шиллер стверджував: «Тісний світ, а мозок людини неосяжний». А Сенека писав: «Як було б похвально, якби люди стільки ж вправляли свій мозок, скільки й тіло, і так само ретельно прагнули доброчесності, як вони прагнуть задоволення». Спостереження і застереження l Лише одна безсонна ніч може спричинити нестабільну роботу мозку. Мозок починає працювати з перебоями. Тому ризикувати не варто. l Мозок оптимістів працює краще. l Мозок надзвичайно чутливий до нестачі кисню. l Мозкова тканина споживає кисню вп’ятеро більше, ніж серце, і в 50 разів більше, ніж м’язи. Свіже повітря (кисень!) сприяє роботі мозку. l Ходіння і рух сприяють роботі мозку і думки. Корисно тренувати мозок: вивчати іноземні мови, вчити напам’ять вірші, виконувати арифметичні дії тощо. Експерти стверджують, що здорові люди повинні вживати лікарські препарати, які стимулюють діяльність головного мозку. Вони заявили, що таблетки для підвищення мозкових функцій так само допустимі, як і снодійні засоби. Однак необхідно провести додаткові дослідження, аби запобігти найменшому ризику для здоров’я. Результати опитування свідчать про те, що кожен п’ятий учений вдається до стимуляції роботи мозку. Опитування стосувалося таких засобів, як метилфенідат, модафеніл і бета-блокатори. Метилфенідат використовують для лікування синдрому дефіциту уваги на тлі гіперактивності. Студенти вживають цей препарат, щоб більше вивчити в період сесії. Модафеніл створено для лікування порушень сну, але часто його застосовують для боротьби із втомою або для того, щоб «переключитися» у разі зміни часових поясів. Бета-блокатори призначають переважно для лікування стенокардії та артеріальної гіпертонії, однак відомо, що вони здатні позбавляти неспокою. Згідно з новими дослідженнями, у людини, яка працює понаднормово, значни погіршується робота мозку. У дослідженні, описаному в журналі з епідеміології, брало участь 2214 британських службовців середнього віку. Вони проходили тести на визначення ефективності роботи мозку двічі за сім років. Ті, хто працював більш як 35 год на тиждень, показали нижчі результати на екзаменах з логічного мислення й лексики, ніж ті, чий робочий тиждень тривав не більше ніж 40 годин. Результати дослідження не залежать від віку, статі, сімейного стану, освіти, прибутку, фізичного стану, психологічних чинників, порушення сну та умов роботи, небезпечних для здоров’я. — Якщо ви забуваєте місце зустрічі чи ім’я знайомого, це перші симптоми зменшення об’єму головного мозку,— запевняє Ральф Голдинг, лікар-невролог Нідерландського медичного центру.— Ми перевірили роботу мозку понад 500 людей і з’ясували, що короткочасна забудькуватість пов’язана зі зменшенням на декілька міліметрів розміру гіпокампу. Це важлива для пам’яті ділянка головного мозку. Зменшення може стати першою ознакою хвороби Альцгеймера. У досліджуваних лікарі не виявили жодних ознак недоумства. Проте скорочення гіпокампу відбувалося протягом тривалого періоду. Поступово цей процес позначався на пам’яті й розумовій діяльності. Ймовірність амнезії зросла. Доктор технічних наук Іван Бейко стверджує: «...Інтернет що далі, то більше перебиратиме на себе функції мозку, а людям буде відведено роль окремих нейронів». Важко не погодитись, але щодо власного повсякденного життя — про вибір, позицію, вчинки, сповідування загальнолюдських цінностей людина має думати сама. Японські вчені з Державного інституту інформації та комунікаційних технологій й університету міста Осака уклали угоду про спільні дослідження з метою створення найдовершенішої у світі технології прочитання інформації та образів, які виникають у людському мозку. Ці дослідження вже за кілька років мають посприяти винайденню найсучаснішої технології у вигляді зорових або графічних образів. Винахід можна буде застосовувати для полегшення зв’язку із зовнішнім світом частково або повністю паралізованих хворих з порушенням функцій мовлення, а також для спрощення догляду за ними. Розшифровка відчуттів допоможе передати, наприклад, інформацію про те, що людині стало зимно, безпосередньо до кондиціонера, і той автоматично підвищить температуру в кімнаті. * * * l Носове дихання — хороший помічник мозкового кровообігу. l Легке (обережне) охолодження ніг водою, ходіння босоніж по прохолодній землі (вранці) — гарний засіб для стимуляції мозку. l Напружену розумову працю варто припиняти не пізніше, ніж за 1–2 години до сну. l Регулярність і систематичність: відхід до сну та підйом в один і той самий час. l Вживання їжі не пізніше, ніж за 2–3 години до сну. l Енергія для мозкової діяльності надходить з їжею, тож для ефективної роботи потрібно споживати певні продукти. l Учені стверджують, що тривале користування мобільним телефоном погано впливає на кору головного мозку. Це може «нагріти» мозок на один градус. Згідно з дослідженнями європейських учених, три відсотки людей потерпають від надмірної чутливості до електромагнітних полів. Порушення діяльності нервової системи, які теж провокує надмірна «мобільність», можуть призвести до пошкодження ДНК. Мобільним зв’язком у світі користується понад два мільярди людей. Меню для інтелектуалів l Універсальне «пальне» для мозку — глюкоза, ми її отримуємо з вуглеводів і жирів. l Робота клітин головного мозку потребує великої кількості енергії. Сповільнює старіння мозку і всього організму чорний гіркий шоколад. Достатньо з’їдати 50 г такого шоколаду на день. l У денному раціоні дорослої людини, котра займається інтелектуальною працею, має бути 75–90 г жирів — тваринних і рослинних. Надлишок жирів не тільки відкладається на боках, а й гальмує розумову діяльність. l Для активної мозкової діяльності особливо корисними є ягоди, фрукти та овочі, які містять вітамін С. Мозок не може бути окремо, вибірково тренованим. Будь-який вплив на мозок негайно поширюється на інші системи та органи. І навпаки, вплив на ділянки організму, здавалося б, далекі від мозку, передаються на цей центральний орган. Пам’ятаймо: для мозку — означає для всього організму. * * * Холін, що міститься в яйцях, буряках і риб’ячому жирі, позитивно впливає на розумові здібності. Це дослідили вчені Масачусетського технологічного інституту. Науковий експеримент проводили на мишах-піщанках. Частину тварин годували речовинами, необхідними для роботи мембран головного мозку. Решту піщанок — звичайним кормом для гризунів. За кілька тижнів учені перевірили інтелектуальний рівень тварин. Виявилося, що миші, які сиділи на «розумній» дієті, швидше знаходили шляхи у лабіринті, ніж їхні побратими. До того ж у представників першої групи рівень активності мозку був набагато вищим порівняно з іншими. Філіжанка кави на день може запобігти розвиткові хвороби Альцгеймера. Недуга руйнує центральну нервову систему людини. Найчастіше вона вражає чоловіків після 65 років. Учені медичної школи університету штату Північна Дакота (США) знайшли запобіжний засіб — горнятко кави. Те, що вона береже мозок від негативних змін та поліпшує процеси обміну, підтвердили тести на кролях. Тварин годували їжею з високим вмістом холестерину, давали каву. У них не розвинулося жодної неврологічної недуги. * * * Дослідники з Дюссельдорфського університету дійшли висновку, що серед дня корисно дрімати принаймні кілька хвилин. Тоді працездатність буде вищою, а пам’ять покращиться. Учені досліджували дві групи людей. Першій дозволяли дрімати удень. У грі на розгадування символів ті, що спали, перемогли. У середині робочого дня любили подрімати Вінстон Черчілль, Альберт Ейнштейн, Джон Кеннеді. Серед прихильників денного сну є також Маргарет Тетчер. Підготувала Лідія ЗАВІРЮХА також у паперовій версії читайте:
|