ПІВНІЧНИЙ ВИМІР
12–14 травня 2009 року з офіційним візитом в Україні побувала президент Фінляндії Тар'я Галонен. Ця країна посідає особливе місце в зовнішній політиці України. Насамперед треба згадати про період спільної історії: до 1917 року Україна та Фінляндія перебували в складі Російської імперії. Символічно, що друзями та побратимами по зброї були український гетьман Павло Скоропадський та фінський президент Карл фон Маннергейм. Обидві держави досить важко виборювали незалежність. Після Другої світової війни Фінляндія стала найближчим західноєвропейським союзником СРСР. Термін «фінляндизація» означав налагодження нормальних відносин країни з Радянським Союзом в обмін на визнання останнім цілковитого права на суспільно-політичний вибір та переваги в торгівлі. Втім, фінські історики не згодні з цим терміном. Вони наголошують, що Фінляндія завжди провадила прозахідну політику. Зокрема, першого січня 1995 року країна стала членом Європейського Союзу. Причому офіційному Гельсінкі вдалося домогтися значних поступок від Брюсселя. Наприклад, майже дві третини фінської території були визнані непридатними для сільського господарства, що дало можливість отримувати додаткові аграрні субсидії з бюджету Євросоюзу. У 1997 році Фінляндія ініціювала проведення від імені ЄС політики «північного виміру», спрямованої насамперед на сусідні країни, які не є членами Євросоюзу — Ісландію, Норвегію та Росію. Взагалі, у РФ вважають Фінляндію найбільш близькою країною Євросоюзу. Свідченням цього став квітневий візит до Гельсінкі російського президента Дмитра Медведєва. За підсумками переговорів, сторони досягли згоди не лише щодо скасування митних обмежень у всьому, що стосується целюлозно-паперової промисловості, а й щодо перегляду Фінляндією негативної позиції стосовно будівництва Балтійського газопроводу. Нинішній візит фінського президента Тар'ї Галонен до України відбувався відразу після офіційного проголошення «Східного партнерства» Євросоюзом. Це дає підстави вести мову про ймовірність відродження проекту «Балтійсько-Чорноморського партнерства». Позиція Фінляндії в цьому контексті може бути дуже важливою. Так само, як і подальша двостороння українсько-фінська співпраця — для реалізації європейських інтеграційних прагнень України. також у паперовій версії читайте:
|