Внесок правоохоронних органів, зокрема СБУ, в боротьбу зі злочинністю є очевидним. Проте важливо оцінити, наскільки українські спецслужби дотримуються притаманного демократичному суспільству балансу між боротьбою зі злочинністю й обмеженням прав і свобод людини.
Прослуховувати
телефон можуть роками
Найбільшу стурбованість правозахисників викликають дві форми оперативно-розшукової діяльності (ОРД): прослуховування телефонів (мовою професіоналів це називається зняттям інформації з каналів зв'язку) та негласні обшуки. Прослуховування має застосовуватися лише в крайніх випадках. У законі повинен бути чітко зазначений перелік злочинів, за яких це припустимо — такими є європейські стандарти. Українські законодавці обмежилися вказівками на зразок «тяжкий» чи «особливо тяжкий злочин». Ці категорії — дуже широкі за змістом, а тому недостатні.
Надаючи санкцію на прослуховування, суддя повинен оцінити, чи можна отримати бажану інформацію іншим шляхом. Варто задуматися також над тим, чи буде вона доступною в разі прослуховування. У вітчизняній практиці такий підхід не спостерігався. Повинен бути незалежний контроль за застосуванням такого заходу. В Україні його немає, як немає й незалежного органу контролю за використанням персональної інформації. Більше того, порядок її використання не достатньо чітко врегульовано.
Термін, протягом якого дозволено прослуховувати телефони, має бути чітко визначений у законодавстві, однак цього теж не зроблено. Найчастіше суди встановлюють строк 3–6 місяців, однак їх ніщо не зобов'язує це робити. Законодавство обмежує прослуховування періодом оперативно-розшукової чи кримінальної справ, а вони можуть тягнутися багато років. На цьому наголошував виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський на ІІ міжнародній конференції «Захист демократичних цінностей і дотримання прав людини в діяльності спецслужб».
Особу, щодо якої вдавалися до таких заходів, повинні повідомити про це після їхнього припинення, щоб вона мала можливість оскаржити правомірність дій правоохоронців, коли це не заважає розслідуванню. В Україні понад 80% осіб навіть не здогадуються про втручання правоохоронних органів у їхні права.
Інформацію про дзвінки абонента, їхній хронометраж, пересування абонента, логфайли користувачів Інтернету (все це належить до таємниці приватного життя і кореспонденції) спецслужби часто отримують без санкції суду, адже законодавством чітко не визначено цю процедуру.
Як поінформував Верховний Суд України, торік СБУ просила 8323 санкції на прослуховування. Водночас у середньому це відомство щороку завершує розслідування не більш як 900 кримінальних справ, з них до суду потрапляють майже 700. Логічним є висновок: лише 2008 року майже 7,5 тисячі санкцій отримано не з метою розслідування карних справ, зазначає Володимир Яворський. А з якою ж?
Спонукає до невтішних роздумів і статистика, яку оприлюднила Генеральна прокуратура. Лише 19% матеріалів, отриманих Службою безпеки в процесі оперативно-розшукової діяльності, надалі використовується під час порушення кримінальних справ. У Києві та столичній області жоден з отриманих 96 дозволів на проведення ОРД не використано як доказ у карних справах. Навіщо в такому випадку вони провадяться? Як використовується отримана інформація?
Чому
медіа-законодавство
розробляє СБУ?
Такі ж проблеми притаманні іншому виду оперативно-розшукових заходів — негласному проникненню в житло: процедура отримання санкції не визначена законом, отже, немає належних гарантій захисту прав людини.
Це відбувається тому, що чинний в Україні закон про ОРД і кримінально-процесуальне законодавство загалом не узгоджуються з міжнародними стандартами прав людини. Пояснюється це тим, що зазначений закон був ухвалений на початку 1990-х (період різкого загострення криміногенної ситуації), а Кримінально-процесуальний кодекс — ще за радянських часів, відтоді ці документи не змінювалися концептуально. Через їхнє розширене тлумачення, а то й просто свавілля порушення прав людини є чи не невід'ємною рисою адміністративної практики правоохоронців.
Окружний адміністративний суд Києва 16 січня 2009 року окремою ухвалою зобов'язав Кабмін підготувати законопроект щодо порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, що тимчасово обмежують права людини, та використання здобутої при цьому інформації. На виконання ухвали був наданий місяць, проте Кабмін і досі не виконав рішення суду.
Як розв'язати проблеми порушення прав людини в діяльності спецслужб? Необхідно реформувати кримінальну юстицію згідно із концепцією, затвердженою указом Президента України у квітні 2008 року. У ній закладено підґрунтя реформи діяльності всіх правоохоронних органів. Після цього потрібно перейти до інституційного перетворення окремих з них. Нині реформування СБУ здійснюється окремо, тому навряд чи можна очікувати на істотне поліпшення у сфері дотримання прав людини, наголошує Володимир Яворський.
Функціональна невизначеність породжує певний хаос у діяльності органів влади. Тільки цим можна пояснити те, що Кабінет Міністрів доручив підготовку законопроекту про державну реєстрацію інтернет-ЗМІ... Службі безпеки. Як це вписується в сучасне розуміння завдань і функцій спецслужби? У якій демократичній країні їм доручають розробляти медіа-законодавство?
Проте навіть не чекаючи на зміни законодавства, можна поліпшити ситуацію, посиливши звітність СБУ та контроль за її діяльністю. У демократичних країнах спецслужби оприлюднюють щорічні звіти. Вони є вільно доступними в США, Канаді, Великій Британії та інших країнах. Такі звіти містять узагальнену інформацію про оперативно-розшукову діяльність, зокрема про кількість оперативно-розшукових справ, кількість справ, які були відкриті з порушенням законодавства, кількість тих з них, на підставі яких ініційовано кримінальні справи, кількість подань щодо отримання санкції суду на зняття інформації з каналів зв'язку та негласний обшук, кількість установлених спостережень за особами та інше.
Такі відомості показали б реальну картину діяльності СБУ, дали б можливість оцінити ефективність заходів, що спрямовані на розслідування злочинів, проте обмежують права людини. Вони дозволили б з'ясувати, чи є баланс між обмеженням прав і боротьбою зі злочинністю. Нині очевидно, що такого балансу немає, обмеження прав здійснюється без реальної суспільної необхідності, констатує Володимир Яворський.
В Україні навіть узагальнена інформація про ОРД належить до «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю». СБУ протягом останніх двох років готує «Білу книгу», у якій розповідає про свої досягнення. Проте, на жаль, такі книги не містять жодної інформації про характер і масштаб обмежень прав людини. Цим Служба безпеки невигідно відрізняється від сучасних спецслужб демократичних країн.
також у паперовій версії
читайте:
УМОВИ ВИЗНАНО
НЕЛЮДСЬКИМИ
ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
ЗАКОН ПРО ОЗБРОЄННЯ
НЕОБХІДНО ДООПРАЦЮВАТИ
УКРАЇНА ПІДПИСАЛА ЄВРОПЕЙСЬКУ КОНВЕНЦІЮ З УСИНОВЛЕННЯ