Скрутні часи настали для можновладців районної ланки: ледь не щотижня їх хапають за «нечисті» руки представники правоохоронних органів. За хабарництво під слідством опинилися, зокрема, мери Ніжина Чернігівської, Балаклії Харківської та Кіцмані Чернівецької областей. Така ж доля спіткала голів деяких районних держадміністрацій — Баришівської на Київщині, Балтської на Одещині, Тиврівської та Муруванокуриловецької на Вінниччині. Це лише найрезонансніші випадки останніх місяців.
Узагалі, як повідомив начальник Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю Леонід Скалозуб, працівниками міліції викрито у хабарництві 390 представників органів влади, із яких 49 — міські голови, голови райдержадміністрацій та міськрайрад.
Заклик «Не розбещуйте чиновників і не давайте хабарів!» насправді виявився лише риторичним висловом. Приміром, іноземному інвесторові байдуже, куди сплачувати гроші — в скарбницю держави чи до кишені лиходія. Для закордонного комерсанта кожен день на вагу золота, адже потрібно просувати бізнес. Цим користуються можновладці й вимагають за ділянку, скажімо, під супермаркет сотні тисяч, а то й мільйони доларів.
Такий стан справ правоохоронці вважають характерним практично для всіх регіонів, різниця лише у вартості землі. А ціни на неї за останні два роки астрономічно зросли. Так, ціна сотки в еквіваленті хабара коливається від 500 до 15–20 тисяч доларів. Найдорожчі ділянки в Криму та Київській області. Ажіотажний попит на землю виник три-чотири роки тому, саме цією обставиною пояснюється зростання кількості хабарників — можновладців середньої ланки.
Окрім земельних питань, найбільше фактів хабарництва пов’язано з відчуженням нерухомості, що перебуває у державній або комунальній власності, «відкатами» за виділення коштів у сфері державних закупівель. Це явище також поширене у дозвільній та регуляторній сферах, під час надання різних послуг. Правоохоронці порахували, що торік середня сума хабара, отриманого одним службовцем, сягала 91 тисячі гривень, водночас як у 2007-му вона була тільки 26,6 тис. грн. Тобто зросла утричі.
Нещодавно було викрито і арештовано посадовців структурного підрозділу Академії аграрних наук, до яких звернулися підприємці з метою отримання земельних площ дослідницької станції, що розташована поблизу Києва і де було раніше підсобне сільське господарство. Вони планували там збудувати підприємство з виготовлення тари. Умови угоди були прості: підприємці мали сплатити 100 тисяч доларів хабара, а також викупити майно — напівзруйновані корівники і свинарники, силосні сховища за 120 тисяч гривень. Довелося сплачувати. Фінал — кримінальна справа.
Середньостатистичний хабарник віддає перевагу ушануванню грішми переважно у доларовому еквіваленті. Іноді трапляються винятки, коли беруть товарами. Як, приміром, на Донеччині у випадку з головним лікарем санепідемстанції, котрий забажав телевізор за дозвіл вуличним торговцям реалізовувати шашлики, бутерброди. Сказано — зроблено. Щоправда, у місцях позбавлення волі цей корисний побутовий прилад не знадобиться.
Та найліпше готівка. Отримують її по-різному. Скажімо, відкриваються рахунки у банку, на які перераховуються хабарі. До цього вдалися податківці у Запоріжжі. За неухвалення рішення за результатами перевірки підприємства і зменшення штрафних санкцій вони забажали внесення хабара на рахунки, що були відкриті на дружин, сестер та інших родичів. Під час одержання готівки зловмисників затримали.
А ще хабарник може забажати, щоб на його ім’я у банку оформили особисту скриньку, куди буде покладено ушанування, а йому доставлять ключа від цієї скриньки. Проте коли він прийде її спустошувати, несподівано з’являться люди з посвідченнями й наручниками.
Та, на жаль, шальки терезів Феміди не завжди схиляються в бік законності й справедливості. Торік за хабарництво до позбавлення волі засуджено 57 осіб. Але за той же проміжок часу за нереабілітуючими підставами (до яких належать чи то дійове каяття, чи то взяття на поруки, чи то амністія) судами було закрито кримінальні справи проти 203 засуджених хабарників. Тобто всі вони практично уникнули відповідальності.
Правоохоронці говорять, що намагаються оперативно зібрати переконливу доказову базу і, що найважливіше, якнайшвидше передати справу до суду. Адже трапляються прикрощі, які можуть змарнувати усю копітку працю багатьох правоохоронців чи підрозділів. Так відбувається тоді, коли сильні світу цього починають клопотати за своїх друзів або підлеглих, які опинилися по той бік Закону.
Утім, не рідкість і протилежні результати. Минулоріч до п’яти років ув’язнення з конфіскацією майна засуджено мера міста Горохів Волинської області, якого затримали під час вручення йому 9 тисяч доларів за виділення землі під будівництво приватної швейної фабрики. А вже нинішнього року по вісім років позбавлення волі отримали голова Артемівської райдержадміністрації на Донеччині та Олександрівської міськради на Луганщині. У першому випадку зловмисник отримав 26 тис. грн за виділення землі без згоди земельної комісії під розроблення піщаного кар’єру, а в другому — 220 тис. грн за надання в постійне користування понад трьох гектарів землі.
Ще до шести і чотирьох років колонії засуджено голову та земельного інспектора Роздільнянської міськради на Одещині, які назбирали хабарів на загальну суму 255 тисяч гривень.