ЧИ «ЗАМОРОЗИТЬ» ЕКОНОМІКА
ПОТОКИ ПІЛІГРИМІВ?
Фінансова криза, що вдарила по всіх сферах економіки, не оминула й туризм. Попит на чималий асортимент товарів і послуг не першої необхідності, до яких належать й послуги турфірм, упав у кілька разів.
За статистикою, негативних факторів — по вінця. Особливо дошкуляють значне зниження реальних доходів населення, різкий стрибок курсу іноземної валюти, «заморожування» платежів через банки. В результаті перед тисячами турпідприємств, котрі процвітали й думали про розвиток свого бізнесу, постала проблема виживання. Саме тому більшість компаній згадали про подібну ситуацію десятирічної давнини й почали працювати в режимі жорсткої економії. Вони мінімізували витрати на рекламу, скоротили штати, зменшили площі офісних приміщень. Однак, аби втриматися на плаву, не варто відмовлятися від участі в престижних галузевих виставках. Одна з них — UITT-2009 «Україна — подорожі та туризм».
Забудь проблеми — подбай
про відпочинок
На Броварському проспекті столиці туроператори, авіакомпанії, асоціації, готелі, круїзні лінії, транспортні агенції, національні та регіональні представництва презентували можливості й пріоритети літнього відпочинку. Традиційних організаторів акції — українську компанію «Прем’єр Експо» та ІТЕ Group Plc з Великої Британії солідно підтримали Об’єднані Арабські Емірати. Їхнє місто Дубай вперше представлене як напрямок-партнер.
За п’ятнадцять років існування виставка зарекомендувала себе як форум міжнародної ваги і стала членом Всесвітньої туристичної організації (WTO), Азіатсько-Тихоокеанської турасоціації (РАТА), Міжнародної асоціації турвиставок (ІТТFA), Туристичної асоціації центральноєвропейських країн (СЕСТА), Міжнародної асоціації конгресів і зібрань (ІССА), Американського об’єднання турагентств (АSТA). Таким у найпрестижніших світових організаціях не може похвалитися більше ніхто в Україні. Незважаючи на кризу й зменшення кількості експонентів, UIТТ-2009 престиж не втратила. Торік у Києві свої принади презентували 892 учасники із 58 країн. Цього разу було 550 компаній з 49 держав.
Австрія, Греція, Грузія, Домініканська Республіка, Єгипет, Ізраїль, Індонезія, Йорданія, Іспанія, Кіпр, Корея, Куба, Ліван, Малайзія, Словаччина, Словенія, Таїланд, Туніс, Туреччина, Франція, Хорватія, Чехія сформували національні стенди. Болгари та італійці зважилися на подвійне збільшення площі своїх експозицій. А ось наші сусіди-поляки вперше відмовилися від участі у виставці. Як з’ясувалося, на це вплинуло зменшення кількості українських туристів на їхніх зимових курортах.
— Криза кризою, а вітчизняні туроператори згуртувалися й на об’єднаному стенді, що зайняв понад сто квадратних метрів площі, представили дванадцять регіонів України,— зазначив Анатолій Пахля, голова Державної служби туризму та курортів.— Ми разом із Полтавською облдержадміністрацією презентували туристичні можливості батьківщини Миколи Гоголя, 200-річчя якого широко відзначається.
Зізнаюся: своєрідна гоголівська «прем’єра» вдалася. Численні професіонали індустрії мандрів, журналісти, відвідувачі виставки, побувавши на презентаціях документального телефільму «Дороги Гоголя», каталогу кращих мистецьких робіт «Гоголь очима дітей», туристично-рекреаційного кластеру та екскурсійного маршруту «Гоголівські місця Полтавщини», оглянувши виставку літератури й сувенірів, самі захотіли зануритися в мальовничий світ геніального письменника. До того ж усім охочим пообіцяли зручний, недорогий та доступний відпочинок.
До слова, представляючи туристичні можливості України як динамічної європейської держави з широкими пріоритетами для вітчизняних та іноземних інвестицій в інфраструктуру галузі відпочинку, організатори заходу сподівалися на переговори без посередників і укладання вигідних контрактів. У цьому їх надихали керівники дипломатичного корпусу, національних туристичних відомств і туроператорів з різних країн світу. Чи вдалося втілити мрію в реальність — покаже час. Можливо, в цьому допоможе й перша міжнародна конференція «Туристична територія — створення привабливого образу для туриста». Путівку в життя їй дали Держслужба туризму і курортів, «Гешталь Консалтінг Груп» й турінформцентр «Український дім».
Україна запрошує
та сподівається...
Хай там як, але виставки, подібні UIТТу, засвідчують: пізнавально-відпочинкова індустрія очолює список найважливіших соціально-економічних галузей світової економіки. Для багатьох держав вона є основою. В деяких країнах, що розвиваються,— підвалинами існування. Це відчутно, приміром, у Таїланді, Малайзії. У понад сорока державах — головне джерело наповнення бюджету, у сімдесяти — одна з трьох основних його статей. Греція, Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, колишні соціалістичні Чехія й Угорщина отримують від 10 до 30 відсотків валового національного продукту. Кіпр, Чорногорія ще більше — 45, Туніс — 70 відсотків. Як удалося досягти такого позитива?
— Зваживши всі за і проти, влада тих країн зробила акцент на пріоритетах галузі,— каже пан Пахля.— Створили власні моделі й системи розвитку, а також план дій, котрий активно втілювали в життя. Зверніть увагу: Єгипет і Туреччина пішли шляхом розвитку готельної індустрії. Польща, Словенія, Греція, Чехія за основу взяли просування регіонів, облаштування зон екологічного й зеленого туризму. Французи, іспанці, португальці, йорданці віддали перевагу пізнавальному. Почали з історико-культурної спадщини, відродження замків, фортець, музеїв. У Великій Британії, Німеччині пріоритет отримали діловий туризм і виставкова діяльність.
Цікаво, за якою із цих моделей розвивається туризм в Україні? Виявляється, дати відповідь досить складно. У нас немає готельних комплексів у класичному розумінні. Є 1260 готелів різної категорійності, переважно низької, з мінімальним комплектом послуг. Для порівняння: Франція має 25 тисяч, Іспанія — 11,5 тис., Італія — 32 тис., Туреччина — 11 тис., Австралія — 79 тисяч готелів. Ми ж поки на роздоріжжі. Однак пошук власної моделі розвитку галузі триває.
— Доволі багаті, зокрема, на курортну сферу. Є майже 3300 об’єктів. Однак чимало із них працює на застарілому технічному й медичному обладнанні, послуги категорії SPA не відповідають світовим стандартам, виробничі потужності використовуються на 25–30%, та й то здебільшого в сезон,— продовжує Анатолій Пахля.— Деякі перспективні рекреаційні ресурси не оцінені та майже не використовуються. Для прикладу: Україна лежить на двох морях. Утім, круїзний та яхтенний вид туризму ледь животіють. У світі знають і наші центри паломництва: хасидські — в Умані й Черкасах, християнські — у Почаївській, Києво-Печерській, Свято-Успенській лаврах. Однак паломницький туризм зовсім не розвинутий. Збереглося майже 150 тисяч пам’яток історії, культури, архітектури. Проте досі не існує єдиної національної мережі екскурсійних маршрутів, бо переважна більшість об’єктів не пристосовані для відвідування.
Цифри і факти, на жаль, прикрі. Проте, за оцінками західних і вітчизняних експертів, Україна сприймається як одна із найперспективніших туристичних держав світу. У чому ж секрет?
— Ми живемо на перехресті трансєвропейських коридорів «Схід — Захід» і «Північ — Південь»,— пояснює Анатолій Пахля.— Маємо найбільшу на континенті площу природно-рекреаційних ландшафтів — 9,1 млн гектарів, тобто 15 відсотків території країни, одну з найбагатших історико-культурну спадщину. У понад 500 населених пунктах 900-літня історія. Майже п’яти тисячам міст і сіл більш ніж 300 років. Такі багатства треба використовувати з користю. Проаналізувавши турпотоки, помітили: майже впродовж п’яти років вони зростали від 10 до 20 відсотків щороку. Аби втриматися від спаду, розроблено проект концепції Державної програми розвитку туризму на 2011–2015 роки. Нині галузь працює за двома державними програмами, термін дії яких закінчується наступного року.
Акценти
та пріоритети
Хочеться вірити, що фінансово-економічна криза накреслене не вб’є. Встояти на ногах можна і треба. Вітчизняний туристичний ринок за привабливістю посідає після Росії друге місце у Східній Європі. Його оператори готові працювати в нових умовах. Вони усвідомили, що головне — навчитися пропонувати споживачам туристичний продукт, вартість якого відповідає якості послуг. Тому експоненти UIТТ-2009 керувалися принципом — пропонувати клієнтові те, що йому потрібно. Надихнула на це й вагома цифра — 1,7 мільйона іноземних вояжерів, що торік відвідали Україну. Вплинуло на зацікавленість чужоземців нашими принадами зростання курсу долара та євро. Їм вигідно їздити до нас, бо послуги стали дешевшими. Для європейців вартість туру в національній валюті зменшилася майже на 57 відсотків. Допоміг також безвізовий режим із Євросоюзом, США, Канадою та Японією. Є надія, що до 2012 року, коли прийматимемо чемпіонат Європи з футболу, кількість прибульців не зменшиться.
— Мета Державної служби туризму та курортів — створити широку мережу маршрутів,— пояснив голова цієї служби Анатолій Пахля.— Вже розроблено 63 турмаршрути для регіонів, куди з’їжджатимуться уболівальники Євро-2012. Певна річ, це — копітка робота. Нею займаються спеціалізовані інститути, яким треба платити. Ми, як не прикро, з ними не розрахувалися, бо коштів на поточний рік майже немає. Тому чи не найважливішою проблемою лишається розбудова туристичної, інженерно-транспортної, комунальної інфраструктури. Щоправда, трохи легше з інформацією. В Україні є 48, а до чемпіонату з футболу працюватиме ще 47 туристично-інформаційних центрів. За кордоном відкриватимуться наші представництва. Перше — у Польщі. З Міністерством закордонних справ України йде пошук фінансування та погодження процедур. Адже подорожі та екскурсії приносять не лише «екологічно чистий прибуток», а й працюють на імідж держави.