УКРАЇНА І СВІТ

МОСКВА ПРОДОВЖУЄ ПРОСУВАТИ «ГАЗПРОМ» ДО ЄВРОПИ
Євросоюз намагається зменшити залежність від «Газпрому», Москва контратакує. Брюссель підтримав газопровід «Набукко» для постачання з-за меж Росії й підписав декларацію з Україною, реалізація якої може вирішити проблему транзиту газу до Європи. Росія погрожує санкціями за договір ЄС з Україною і намагається заблокувати «Набукко».

Перебуваючи з візитом у Берліні, президент Росії Дмитро Медведєв розмовляв із канцлером Ангелою Меркель, головним європейським партнером РФ, про напруженість в енергетичних відносинах із Євросоюзом. Ця напруженість викликана прагненням ЄС обмежити свою залежність від «Газпрому» після останнього газового конфлікту на Сході.
На початку нинішнього року (вперше в історії) росіяни аж на три тижні припинили постачання газу через Україну. В цей час Москва фактично виставила Брюссель на посміховисько — лідери Євросоюзу кілька разів оголошували, що за посередництва європейської дипломатії досягнуто порозуміння Росії з Україною, і газ зараз почне надходити. Оптимістичні повідомлення відразу спростовувались, бо Москві знову щось не подобалось, і вона не відновлювала постачання газу.
Євросоюз добре засвоїв уроки РФ: останнім часом ухвалено два рішення, які вразили московських лідерів. На саміті 20 березня поточного року представники ЄС виділили 200 мільйонів євро на підготовку будівництва газопроводу «Набукко», яким європейські концерни хочуть через Грузію і Туреччину отримувати газ із багатих родовищ Каспійського моря і Центральної Азії. «Набукко» може транспортувати лише одну десяту газу, який імпортується до Європи. Проте завдяки цій інвестиції Євросоюз уперше зможе отримувати газ зі Сходу без посередництва росіян, тобто монополія «Газпрому» буде зруйнована.
Росіяни ще не прийшли до тями після рішення по «Набукко», коли Європейський Союз підготував їм черговий сюрприз. Наприкінці березня Брюссель і Київ підписали декларацію про розвиток співпраці у газовій галузі. «Нехай європейські концерни купують газ на російсько-українському кордоні, а потім вже самі турбуються про його транзит через Україну на Захід»,— запропонували у Євросоюзі. Для забезпечення прозорих засад такого транзиту протягом двох років Україна взяла на себе обов’язок імплементувати європейські правила енергоринку. Взамін ЄС надасть грошей на інвестиції в українську «трубу» під наглядом міжнародних фінансових інститутів. Гроші ЄС спрямують також на установку сучасних лічильників, які супутниковим зв’язком безперервно інформуватимуть про кількість газу, транспортованого з Росії в Україну транзитом для Європи.
Підписаний у Брюсселі документ має стати фундаментом інтеграції ЄС з Україною. Тим більше, що згідно з декларацією українські газопроводи повинні стати частиною газотранспортної системи Європи.
На цю декларацію Москва відповіла грубими нападками. Вона вимагає тристоронньої умови на принципах консенсусу, що дасть змогу Росії нав’язати Євросоюзу і Україні власні умови.
«ЄС ухвалив «непродумане і непрофесійне» рішення»,— закинув одразу після підписання умови прем’єр Росії Володимир Путін. Він погрожував, що РФ перегляне свої відносини з ЄС, якщо її інтереси ігноруватимуть. Путін лякав припиненням підтримки для інвестицій західних концернів. «Це стосується вугілля, атомної енергії й електроенергетики. Європейські фірми інвестували в Росію мільярди доларів. Очевидно, що інвестувався видобуток і транспорт нафти та газу»,— заявив керівник російського уряду. Путін також пообіцяв переглянути намір закупівлі у Європі устаткування для транспорту газу на суму 26 мільярдів доларів, у тому числі труб для «Північного потоку» через Балтику.
Після Путіна декларацію Євросоюз — Україна з транспортування газу критикував «хор» російських політиків.
«Те, що відбулось у Брюсселі, є недружнім кроком щодо Російської Федерації як з боку ЄС, та і з боку України»,— додав свого «дьогтю» речник МЗС Росії Андрій Нестеренко. «Порушено домовленості, які передбачають, що все вирішуватимемо разом. Це — короткозора політика, котра не принесе нічого доброго ні ЄС, ні Україні»,— сказав віце-прем’єр Росії, а водночас голова спостережної ради «Газпрому» Віктор Зубков.
Ще менше добирав слова Віктор Черномирдін, посол Росії в Україні, а в минулому керівник «Газпрому» і прем’єр-міністр Росії: «Таке склалось враження, що сиділи сліпий з глухим і підписали папери, абсолютно не розуміючи, про що йдеться».
Після російського уряду до погроз приєднався «Газпром». Він лякає ЄС новими проблемами з поставками, а Україну — переглядом торгових контрактів, підписаних у січні, на завершення газового конфлікту.
Лють, яка охопила Москву, легко зрозуміти. Росія вже зазнала втрат через договір ЄС із Україною. Москву відвідав президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов і мав підписати договір про новий газопровід до Росії навколо Каспійського моря. Будівництво планувалось розпочати вже цього року.
Проте договір не підписано, бо Туркменістан почав розглядати можливість будівництва газопроводу поза російською територією, щоб постачати газ «Набукко», повідомляла російська преса. Кілька днів тому Ашгабад оголосив про міжнародний тендер на будівництво газопроводу до Європи «Схід — Захід».
Однак росіяни не сидять, склавши руки. Щоб торпедувати плани будівництва «Набукко», «Газпром» хоче повернутись до зупиненого два роки тому проекту другої нитки газопроводу «Голубий потік» через Чорне море до Туреччини. «Це найкращий і найдешевший спосіб затримати «Набукко»,— вважає експерт Михайло Корчемкін із консалтингової фірми «East European Gas Analysis».
Після розмов у Туреччині керівник «Газпрому» підписав договір про імпорт газу з наступного року з державним концерном Азербайджану. Деталі умови не відомі, але її сенс зрозумілий. Азербайджан мав стати фундаментом для будівництва «Набукко», надаючи половину сировини для цієї «труби». Якщо «Газпром» викупить азербайджанський газ, то майбутнє «Набукко» опиниться під знаком запитання.
А якщо не викупить? РФ має в арсеналі інші інструменти. Як повідомила російська преса, знову може вибухнути територіальний конфлікт за Нагірний Карабах між Азербайджаном і Вірменією, головним союзником Росії на Кавказі.
Тим часом росіяни відмовились від запланованої зустрічі прем’єрів України і Росії, які на початку квітня мусили узгодити зміни газових контрактів, підписаних на початку року. Крім цього, «Газпром» підтримав позов «РосУкрЕнерго» (РУЕ), поданий до Стокгольмського арбітражу. РУЕ вимагає відшкодування за газ, призначений на експорт до Угорщини, Польщі та інших країн Центральної Європи, який став власністю «Нафтогазу». Це був наслідок січневого порозуміння прем’єрів України і Росії. Головним акціонером РУЕ є, щоправда, «Газпром», але росіяни погодились усунути з ринку РУЕ. Вони нічого не втратили, бо контракти РУЕ перейшли до «Газпрому», зате посіяли ще одні зерна незгоди у середовищі української влади.
Але насправді — це лише початок установлення нового порядку в енергетиці Європи, де мають враховуватись інтереси всіх партнерів: виробників, споживачів і транспортувальників.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • СТОЛИЦЯ ЄВРОПИ— В «ТІНІ» ПАРАДОКСІВ