КРИЗОВИЙ ЗВІТ
Шостого квітня 2009 року голова російського уряду Володимир Путін вперше в цьому статусі звітував перед Державною думою. Зазначена подія насамперед цікава тим, що за умов економічної кризи від Путіна очікували оприлюднення результатів вжитих упродовж осені минулого року та весни нинішнього антикризових заходів.
Адже світова економічна криза боляче вдарила по російській програмі модернізації країни. Тепер вже ніхто не згадує про амбіційний проект подвоєння найближчими роками валового внутрішнього продукту та про рішучі перетворення в залежній від експорту енергоносіїв російській економіці. Через стрімке зменшення попиту на нафту та газ, а отже, й падіння цін скоротилися прибутки російського державного бюджету.
Останнім часом спроби уряду втримувати російський карбованець від девальвації коштували йому майже всієї суми «стабілізаційного фонду», накопиченої за роки рекордно високих цін на нафту та газ. Навіть більше, від початку поточного року загальний зовнішній державний борг Російської Федерації зріс до 40,5 мільярда доларів. Крім того, нестабільність на світових фондових біржах спричинила зменшення інвестиційних потоків у російську економіку. За цих обставин уряд Володимира Путіна взяв курс на підтримку реального, тобто виробничого, сектора економіки. Однак, оскільки криза ще не сягнула «дна», зростає рівень безробіття, а разом з тим і соціального невдоволення. Розуміючи це, уряд намагається зберегти свою суспільну підтримку.
Зробити це досить важко, адже нестабільним є не лише внутрішнє, а й зовнішньополітичне становище Росії. Скорочуються субсидії для Чечні, що загрожує новою дестабілізацією на Кавказі. Хоча днями в Лондоні американський президент Барак Обама та його російський колега Дмитро Медведєв домовилися відновити переговори про ядерне роззброєння, російсько-американські відносини залишаються напруженими. Вашингтон не має наміру прощати Москві спроб зберегти контроль над пострадянським простором та анексувати Південну Осетію й Абхазію.
Незважаючи на це, довелося зменшувати навіть витрати на модернізацію російських збройних сил. Додаткових бюджетних коштів потребує проект зимової Олімпіади 2014 року в Сочі. Тож хоча за домінування в Думі владної партії «Єдина Росія» критика на адресу уряду Путіна й була суто символічною, у разі поглиблення кризових явищ на подібну лояльність надалі важко сподіватися.