Із початком фінансово-економічної кризи у суспільстві кардинально змінилась риторика щодо ролі аграрного сектора в економіці країни. Галузь, про яку чимало скептиків упродовж багатьох років говорили як про бездонну яму «проїдання» грошей, швидко набула справедливого статусу одного з локомотивів економіки, становлення якого сприятиме розвитку суміжних секторів.
Саме зараз, коли вітчизняну економіку випробовує фінансово-економічна криза, а суспільство зрозуміло значення аграрного сектора, об'єднання зусиль всіх гілок влади навколо реалізації аграрного потенціалу країни дасть змогу створити сприятливі умови для досягнення позитивних результатів, наголошує міністр Мінагрополітики Юрій Мельник. Проте є й чимало проблем, які стримують розвиток агропромислового комплексу (АПК).
Після вступу України до Світової організації торгівлі АПК почав працювати у якісно нових економічних умовах. Із відкриттям торговельних кордонів наша держава гостріше відчула світову фінансову кризу і характерну для неї ринкову нестабільність цін на ресурси й продовольство. Водночас торік виробництво сільгосппродукції порівняно з 2007-м зросло на 17,5% (на сільгосппідприємствах +35%, у селянських господарствах +6%), зернових і зернобобових культур зібрано понад 53 млн т, продукції рослинництва — на 30% більше (сільгосппідприємства +55%).
А ось виробництво продукції тваринництва збільшилось лише на 1% (на сільгосппідприємствах +7%). Торік скоротилось поголів'я великої рогатої худоби, а в листопаді-грудні поголів'я свиней. Ситуація в тваринницькій галузі нині лишається складною, говорить міністр. Щоправда, у деяких регіонах її вдалося стабілізувати, на основі сучасних технологій оновлюють діючі виробництва, будують великі промислові комплекси.
Незважаючи на суттєве зниження цін на аграрну продукцію наприкінці минулого року, збільшення витрат на її збирання й зберігання минулоріч сільське господарство загалом працювало прибутково (+4,8 млрд грн), 82% підприємств отримали 6,9 млрд грн прибутку, а 18% — збитки у 2 млрд грн. Завдяки зростанню обсягів виробництва сільгосппродукції повною мірою був насичений внутрішній ринок. Це створило умови для нормальної роботи переробної галузі й зміцнення експортного потенціалу країни. Торік у торговельній мережі було понад 88% вітчизняних харчів. Попри важкі економічні умови та нарощування конкуренції партнерів по СОТ, наша харчова промисловість не знизила обсягів виробництва основних видів продукції.
Якщо захочемо, то й Європу прогодуємо АПК із року в рік нарощує експортні постачання і стабільно забезпечує зовнішньоторговельний і платіжний баланс, зазначає міністр. Торік, порівняно з 2007-м, експорт аграрної продукції збільшився у 1,6 раза, зовнішньоторговельне сальдо було 4,5 млрд дол. Позитивним лишилось воно і цьогоріч, за два місяці порівняно з торішнім зросло удвічі — до 570 млн дол.
За оцінками фахівців, в поточному маркетинговому році наша держава займатиме шосте місце у світі серед експортерів пшениці, четверте — кукурудзи і лідируватиме в експорті ячменю. Україна також вважається потужним виробником насіння соняшника і соняшникової олії. Від початку маркетингового року експортовано 16,5 млн т зерна і 3 млн т олійних культур, тож економіка отримала понад 25 млрд грн.
В умовах світової кризи в АПК зосереджено основні бюджетоформуючі та інвестиційні складові економіки. Минулого року надходження коштів до Зведеного бюджету від нього зросло на 40% — до 17,3 млрд грн, інвестиції в основний капітал галузі повагомішали на 12%, а іноземні — на 16%. Стабілізації роботи підприємств АПК сприяло оновлення матеріально-технічної бази, зазначає міністр, зокрема збільшення закупівлі вітчизняної техніки, обладнання, добрив, засобів захисту рослин. Лише техніки і обладнання придбали на 17 млн грн, зокрема торік — на 10 млн грн.
Наразі в АПК упроваджується майже 600 інвестиційних проектів на 23 млрд грн, зокрема у тваринницькій галузі — на 470 млн грн. Ефективним для зміцнення потенціалу галузі було впровадження бюджетної програми пільгового кредитування сільгосптоваровиробників. З 2000-го, коли була започаткована та програма, середньорічний обсяг залучення кредитів зріс удесятеро — з 2 до 20 млрд грн. Обсяги пільгового кредитування — з 800 млн до 15 млрд, тобто у 18 разів, а бюджетні видатки на компенсацію відсотків — з 50 млн до 1 млрд грн.
Від світових негараздів
не сховатись На жаль, упродовж останніх місяців АПК усе сильніше відчуває вплив негативних явищ світової фінансової кризи. Зокрема нестабільності виробництва, збільшення пропозиції на тлі ситуативного скорочення споживання та уповільнення зовнішніх експортних операцій, особливо з товарів, що мають високу додану вартість. За оцінками провідних світових експертних агенцій, у поточному маркетинговому році виробництво зерна суттєво перевищуватиме його споживання. Так, очікується, що в світі його зберуть 683 млн т, що більше за рівень споживання на 30 млн т. Це стосується й виробництва основних видів тваринницької продукції. При цьому ситуація на ринку продовольства суттєво загострюватиме світову фінансову кризу. Це спонукатиме уряди економічно розвинутих країн застосовувати додаткові протекціоністські заходи для захисту своїх ринків і підтримки експорту, це негативно впливатиме на ситуацію у державах із перехідною економікою, до яких належить і Україна.
Торік, вступаючи до СОТ, наша держава не могла невідкладно застосувати захисні заходи, тому вітчизняний ринок опинився у прямій залежності від кон'юнктури світового ринку, яка підпорядкована протекціоністській політиці розвинутих країн. Це спричинило нестабільність на ринку, зменшення цін на сировину. Відкриті Україною кордони для вивезення сільськогосподарської сировини сприяли і ввезенню продукції, яка почала витісняти вітчизняну продукцію й сировину з внутрішнього ринку. Минулого року у вартісному вираженні імпорт сільгосппродукції порівняно з 2007 роком зріс у 1,6 раза. До того ж, загострення конкуренції з торговельними партнерами певним чином звузило наші експортні можливості. Тож торішній експортний прорив відбувся переважно завдяки зерну й олійним культурам. Ця тенденція зберігається й нинішнього року.
Наслідки такої ситуації першими відчули вітчизняні харчовики. За результатами 2008-го, лише 58% підприємств харчової промисловості отримали прибутки, а загалом рівень збитковості в галузі перевищив 8 млрд грн. Суттєвих збитків зазнали хлібопекарі, підприємства молочної та консервної галузі. Якщо торік ще вдавалось тримати показники галузі на рівні попереднього року, то в нинішньому січні обсяги виробництва порівняно з торішнім січнем були 14 відсотків.
Серед суттєвих чинників, які негативно вплинули на діяльність підприємств галузі, експерти називають різке обмеження купівельної спроможності населення і зменшення експортних поставок, припинення кредитування, валютно-курсові коливання, зростання цін на енергоносії, стримування цін задля захисту внутрішнього споживача, обмеження рентабельності, декларування зміни цін. За підтримки громадськості Мінагрополітики порушило питання про скасування декларування цін, регулювання рентабельності продукції масового попиту, заборони ввезення сільгоспсировини на давальницьких умовах і встановлення надбавок до тарифів при імпорті сільгосппродукції. Завдяки об'єднанню зусиль всіх гілок влади і професійних організацій, зауважує міністр, більшість цих питань вдалось вирішити.
Одначе ситуація в галузі не поліпшується, даються взнаки застарілі проблеми буряко-цукрової та спиртової галузей. Тепер у пожежному порядку вирішуються лише деякі проблемні питання АПК. У буряко-цукровій галузі — це встановлення доплат за вирощування буряків, мінімізації цін на цукор, цукрову сировину, квотування виробництва цукру для внутрішнього ринку. Час остаточно визначитись щодо буряко-цукрової галузі, зазначає міністр. Для цього на державному рівні варто впровадити спеціальну програму, яка б ураховувала питання реструктуризації галузі, диверсифікації її виробництва та соціальні аспекти. Та поки всі пропозиції міністерства не мали підтримки.
У спиртовій галузі через ухвалення відповідного закону слід вирішити питання диверсифікації виробництва, зокрема звернути увагу на випуск біопального та продукції побутової хімії. Це могло б дати шанс відновленню буряко-цукрового комплексу.
Кооперації—«зелене світло» Продовжує турбувати й проблема якості. Міністерство спільно із науковцями, професійними організаціями проводить велику роботу зі стандартизації. Проте це — лише одна складова системи якості сільськогосподарської сировини та продовольства, яку треба створити. Тут важлива координація зусиль індустріальних сільгоспвиробників і селянських господарств, у яких нині виробляється 51% м'яса, 82% — молока, 43% — яєць, 21% — зерна, 94% — картоплі та овочів. Але якість деяких видів продукції, що виробляють без застосування передових технологій, не може конкурувати ні з продукцією вітчизняних агрофірм, ні з імпортною.
Разом із тим збільшення обсягів імпортних продовольчих товарів, зниження цін на сировину на внутрішньому ринку може спровокувати зменшення виробництва продукції в господарствах на селі. Ця тенденція почала виявлятися на початку нинішнього року. Найоптимістичніший шлях до збільшення конкурентоспроможності невеликих господарств, наголошує міністр,— розвиток мережі обслуговуючої кооперації з використанням кращого світового досвіду, з наданням пільг в оподаткуванні. Це сприятиме просуванню продукції на внутрішньому ринку, створенню сучасних переробних підприємств, які зможуть випускати якісну продукцію, а також подальшому розвитку підприємництва в сільській місцевості, підвищенню зайнятості сільського населення і зростанню його добробуту.
До того ж, розвиток обслуговуючих кооперативів дасть поштовх створенню фінансових корпоративних організацій, кооперативних кредитних спілок, кооперативних банків. Створення мережі кооперативних банків максимально сприятиме налагодженню надійної системи фінансування галузі, розвитку підприємництва на селі. Уряд подав до Верховної Ради проекти законів із цих питань, які мають бути розглянуті як пріоритетні. Законопроект про створення кооперативних банків на завершальній стадії розробки. Нині середня ставка за кредит у комерційному банку — 32%, це робить кредити невигідними для аграріїв. Створення аграрного банку могло б здешевити їх, а одним із його засновників могла б стати держава, аби через 10–15 років інші акціонери викупили її частки.
До парламенту подано також законопроект щодо розвитку оптових ринків сільськогосподарської продукції. Його впровадження разом із розвитком сільгоспкооперації дасть можливість не тільки оптимізувати інфраструктуру внутрішнього товарного аграрного ринку, а й вжити конкретних заходів щодо його дерегуляції.
Серед проблем, що стримують розвиток аграрного сектора, міністр називає незадовільне фінансове забезпечення і неврегульованість ринку земель сільськогосподарського призначення. Відсутність у тих земель достатніх ознак власності унеможливлює їхнє залучення до економічного обігу. В результаті аграрний сектор надто втрачає в інвестиційній привабливості.
Держава має сформувати умови для стабільного розвитку АПК. Адже аграрний сектор є однією з головних складових вітчизняної економіки, у ньому формується 13–15% загальної доданої вартості, 9–11% держбюджету, 15–17% експортного потенціалу. В часи світової економічної кризи АПК має стати галуззю, яка максимально мінімізує вплив економічних негараздів на економіку України. Нині в цій галузі зосереджено значний матеріально-технічний та інтелектуальний потенціал. Його нарощували роками, а втратити можна швидко, якщо не забезпечити відповідні умови для підтримки, у тому числі бюджетної.
У нинішньому держбюджеті для аграрного сектора передбачаються видатки у 8 млрд 774 млн грн, порівняно з торішніми на 7,5 млрд менше. На розвиток підприємств АПК — 3,8 млрд грн, що в 2,6 раза менше від торішнього. На жаль, порівняно з минулорічним заплановано значно менші видатки за найважливішими програмами підтримки розвитку підприємств АПК, зокрема на підтримку тваринництва і рослинництва — у п'ять разів, на здешевлення кредитів — утричі. Проте зі стабілізаційного фонду вирішено виділити 2,2 млрд грн на здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів, підтримку окремих проектів АПК.
Проте питання до кінця не вирішене. Міністерство пропонує на фінансову підтримку підприємств АПК через механізм здешевлення кредитів виділити 700 млн, на реалізацію інвестиційних проектів — 300 млн, на часткову компенсацію витрат на посіви сільгоспкультур — 300 млн, на дотації тваринництва — 690 млн, на фінансовий лізинг — 200 млн грн.
Без аграрного бюджету важко прогнозувати подальше зростання виробництва, тому в умовах зменшення бюджетної підтримки слід акцентувати увагу на створенні умов розвитку галузі через зняття обмежень у торгівлі сільгоспсировиною і продовольством, наданні податкових пільг, недопущенні збільшення акцизів на підакцизну аграрну продукцію, запровадженні контролю за складанням економічно обґрунтованих цін на ресурси, мінеральні добрива і пальне, аби не допускати спекуляції.
На нинішній перший квартал було передбачено 630 млн грн бюджетних видатків (69% річних призначень). Цього, звичайно, мало, зважаючи на комплекс весняно-польових робіт, які необхідно виконати і які оцінюються у 26 млрд грн. У міністерстві плекають надію на відновлення банківського кредитування. Та поки ці надії не виправдовуються. За потреби 4,2 млрд грн на пролонгацію кредитів пролонговано лише 2 млрд. Необхідність у нових кредитах тільки для весняно-польових робіт — 5 млрд грн, а отримано менше 500 млн. Хоча 98 банків погодились за чотири-п'ять місяців прокредитувати АПК майже на п'ять мільярдів гривень. Але чи прокредитують?