ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА

Наших читачів цікавить, куди звернутися за захистом, якщо своєчасно у встановленому законом порядку не виплачують заробітну плату і яка ситуація з цього приводу в державі?

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оплату праці» контроль за дотриманням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюється Міністерством праці та соціальної політики України, його органами, зокрема, Державним департаментом нагляду за додержанням законодавства про працю, його територіальними державними інспекціями праці.
Статтею 259 КЗпП визначено, що нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Крім того, контроль за додержанням законодавства про оплату праці покладається на фінансові органи, органи Державної податкової інспекції (від початку року податківці домоглися виплати боргів на суму 215 млн грн. Вони розірвали контракти з керівниками 18 державних підприємств, які не виконали графік погашення заборгованості на суму 1,2 млн грн), а також на профспілки й інші органи, організації, що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за дотриманням законодавства про оплату праці здійснює Генпрокурор України та підпорядковані йому прокуратури (до речі, в органи прокуратури надіслано матеріали більш як на 500 юридичних осіб, котрі тривалий час не виплачували зарплату і на 2,6 тис. підприємств, де зарплату платили нижче законодавчої норми про мінімальну зарплату).
Варто зазначити, що порушення термінів виплати заробітної плати вважається правопорушенням, а отже, тягне за собою юридичну відповідальність. Так, на керівника підприємства, незалежно від форми власності, який допустив порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, зарплати, виплати її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю, може бути накладено штраф від п'ятнадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо безпідставна невиплата заробітної плати мала місце більше, ніж за один місяць, керівника підприємства можуть притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 175 Кримінального кодексу України.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Члени профспілки можуть звернутися до об'єднань профспілки (членами якої вони є), а також до фахівців управління правової роботи апарату ФПУ.
У кожному обласному профоб'єднанні працюють головні спеціалісти з питань правової роботи апарату ФПУ, які також надають безпосередню допомогу членам профспілки.
Інша група дописувачів цікавиться таким запитанням. Якщо роботодавець виплачує, а працівник погоджується й отримує частину заробітної плати «в конверті», тобто неофіційно, чи не є це порушенням законодавства? Хто в цьому разі й до якої відповідальності може бути притягнений?
Обов'язок роботодавця щодо виплати працівникові заробітної плати є однією з основних умов трудового договору. Адже заробітна плата — це винагорода, обчислена у грошовому еквіваленті, яку власник чи уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, надбавки визначаються колективним договором. Якщо його немає,— органом, уповноваженим трудовим колективом.
Недотримання роботодавцем такого порядку встановлення заробітної плати, приховування реального її розміру (виплата «у конвертах») є грубим порушенням з боку роботодавця. Бо він не сплачує повною мірою податків і відповідно не сплачує з «конвертних» сум внесків до страхових фондів. На перший погляд, він нібито робить добро робітникові, заощаджуючи його кошти. Насправді це потім «виливається» у велике зло: під час обчислення заробітної плати для пенсії, інших соціальних виплат буде врахована тільки офіційна виплата. А періоди, коли зарплату виплачували неофіційно, не будуть зараховані до страхового стажу. Оце й буде відповідальністю працівника, який погодився отримувати заробітну плату неофіційно. Роботодавець же може бути притягнений до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Залишається додати, що з січня до березня 2009 року загальна сума заборгованості із зарплати зросла на 9 відсотків і становить один мільярд 525 млн грн. (Усього зарплату недоодержали 532,5 тис. осіб. Середня сума боргу — 1 тис. 901 грн). Проблема боргів із зарплати існує у 18 регіонах України. Приростили борги Миколаївська, Івано-Франківська, Закарпатська області. У Києві вони збільшилися (станом на 1 березня сягали 181,5 млн грн). У Донецькій області борги із зарплати зросли на 379,7 млн грн, у Харківській — на 150,9 млн грн. Зменшилася заборгованість в Одеській, Запорізькій, Київській областях.
Щоб боротися із таким злом, як невиплата зарплати, Мінпраці формує електоральну базу даних підприємств, установ і організацій-боржників. Моніторинг проводитимуть щотижня і, як мовиться, по «гарячих слідах» уживатимуть заходів. Як повідомила міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова, дані із заборгованості враховуватимуть при наданні передбаченої Держбюджетом на 2009 рік фінансової підтримки регіонам і поверненні підприємствам ПДВ.

також у паперовій версії читайте:

ЯК НАМ РЕФОРМУВАТИ ПЕНСІЙНУ СИСТЕМУ?
ПЕНСІЇ, ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ, ДОПОМОГА
НА ЗАМІТКУ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ