Наша газета не раз розповідала про стан злочинності у сфері діяльності кредитних спілок. За термін, що минув, ситуація, на жаль, не покращилася. У 2008 році працівники міліції викрили близько 450 подібних злочинів. Вкладникам завдано збитків на суму понад 200 мільйонів гривень, а відшкодувати вдалося менш як 20 мільйонів. За порушеними кримінальними справами вже висунуто обвинувачення понад сотні осіб, 57 з яких — службовці кредитних спілок. Про це та інше розповів читачам начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Леонід Скалозуб.
Відповідно до засад діяльності кредитних спілок кожен з її членів, незалежно від вкладених коштів, має право одного голосу в управлінських питаннях. Чи є це запорукою колегіального керування та запобігання зловживанням?
Попри вимоги законодавства прості члени спілок до управління ними практично не залучаються. У кращому випадку вони на зборах вислуховують сухі цифри звітності про проведену роботу, а інформацією про реальний стан справ володіють лише кілька керівних осіб, які й розподіляють грошові потоки. Але є у цій сфері ще один вид діяльності, який взагалі не врегульований на законодавчому рівні — так зване придбання товарів у групах.
Наведу конкретний приклад. Одній вінничанці не вистачало 50 тисяч гривень для придбання квартири. За газетним оголошенням вона звернулася до кредитної спілки, що пропонувала позики на 15 років під 1,7 відсотка річних на придбання житла. Жінка сплатила 3,5 тисячі гривень першого внеску, а потім сумлінно сплачувала кошти ще чотири місяці. А коли настала її черга отримувати гроші, з’ясувалося, що кредити надаються лише тим, хто сплатив не менш як двадцять внесків. Тож і виходить: не хочеш грати в цю гру — не грай, але ж і вкладених коштів не повертають. Дуже схоже на сумнозвісний принцип фінансових пірамід, які ощасливлювали незначну кількість вкладників, а найбільшу частину з них ошукували. У випадку, про який ідеться, жінка потрапила до шахрайської пастки через власну неуважність — поверхово ознайомилася з умовами угоди, спокусившись на низькі відсотки.
Які кримінальні тенденції нині простежуються в діяльності кредитних спілок?
Найбільше злочинів торік було пов’язано з вилученням і привласненням коштів без попереднього оприбуткування, тобто проведення по касі, а ще з використанням підроблених договорів кредитування членів спілок. У 73 відсотках виявлених злочинів гроші було викрадено після їхнього надходження на депозит. Наприклад, на Хмельниччині заступник голови однієї кредитної спілки «заробив» 1,5 мільйона гривень вкладів громадян, а на Одещині службові особи кредитної спілки колишніх працівників силових відомств привласнили 3,4 мільйона гривень.
Уже цього року, також в Одеській області, викрито службовців кредитної спілки «Україна», які протягом двох останніх років, не маючи відповідної ліцензії, залучали гроші людей на депозитні рахунки, а потім їх привласнювали. Дослідчою перевіркою встановлено наявність фіктивних договорів, за якими двом громадянам, водіям спілки, надано понад 20 мільйонів гривень кредиту.
Що ж заважає правоохоронним органам ефективно протидіяти шахраям?
Згідно із законом кредитні спілки — це неприбуткові організації, звільнені від оподаткування, а отже, позбавлені дієвого контролю, насамперед за готівковими операціям, з боку податківців.
Що ж до інших способів контролю, то тут є кілька питань, вирішення яких можливе лише на державному рівні. Зокрема, згідно з внутрішнім положенням, «Держфінпослуг» не зобов’язаний здійснювати перевірку правдивості інформації, поданої для реєстрації або отримання відповідної ліцензії, що відкриває простір для махінаторів або заохочує держслужбовців до корупційних дій у разі виявлення невідповідностей у документах.
Не можна ще раз не згадати і про фактор прозорості у фінансовій діяльності. Нині відповідна інформація законодавчо охороняється грифом «професійна таємниця», що дає можливість корпоративно впливати на рівень доступу правоохоронних органів до відомостей про фінансово-господарську діяльність установ.
Часто у відповідь на прохання надати необхідну інформацію наші працівники отримують формальні відписки. Наприклад, під час розслідування справи, пов’язаної із згаданою кредитною спілкою «Україна», замість матеріалів інспекційних перевірок від державного регулятора надійшла інформація, яка була відома ще на початку дослідчої перевірки.
Виникають сумніви у спроможності або ж бажанні «Держфінпослуг» навести лад в діяльності кредитних спілок. Так, наприкінці лютого 2009 року державний регулятор, знімаючи з себе відповідальність і ухиляючись від застосування санкцій до порушників, передбачених законодавством, оприлюднив своє роз’яснення щодо можливих дій вкладників у разі неповернення залучених коштів, яке зводилося до поради звертатися до судових інстанцій і там шукати правди. У такий спосіб захист прав громадян відкладається на невизначений термін, як і застосування санкцій до порушників.
Тож сподіваємося на законодавчо-організаційне вирішення спірних питань у діяльності кредитних спілок та адекватні дії «Держфінпослуг». Свої пропозиції щодо цього МВС уже подало на розгляд Кабінету Міністрів.
Що ж можна порадити потенційним вкладникам кредитних спілок, аби ті не потрапили до фінансової пастки?
Перш ніж підписувати будь-який договір, зокрема щодо членства в кредитній спілці, з документом необхідно дуже уважно ознайомитися, краще — з допомогою юриста. Не пошкодуєте на це грошей — уникнете значно більших втрат. Адже над укладенням угоди, яку необхідно підписувати, працює не один досвідчений фахівець. Важливо поцікавитися дозвільними документами на право здійснення відповідної діяльності, перевірити повноту оприбуткування залучених від громадян коштів, обов’язково отримати документ, що підтверджує сплату усієї внесеної вами суми коштів.
Прийшовши до кредитної спілки, спробуйте дізнатися координати людей, які вже стали власниками кредитів і мають у цьому досвід. Звісно, що працівники КС, посилаючись на конфіденційність інформації, можуть у такому проханні відмовити, але будьте наполегливими і кмітливими — зовсім не буде зайвим поспілкуватися з тими, хто уже пройшов цим шляхом.