Однією з умов, яка мала б посприяти зміцненню гривні, експерти називають перевищення надходження капіталу в Україну над його відпливом. Нині загальний обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку нашої держави становить 35723,4 млн дол. Тож на кожного українця припадає 775,3 дол. На жаль, у четвертому кварталі минулого року обсяг ПІІ скоротився на 1898,1 млн дол.
Торік найпривабливішими сферами для іноземців були фінансова діяльність, промисловість, торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. За обсягами залучених інвестицій лідирують Київ, Дніпропетровська та Харківська області. До речі, минулого року рівень іноземних інвестицій в агропромисловий комплекс збільшився на 16 відсотків.
Згідно з даними Державного комітету статистики, минулоріч у економіку України іноземні інвестори вклали 10911,1 млн дол. прямих інвестицій, тобто на 25,3% більше, ніж у 2007-му. У тому числі з країн ЄС надійшло 8766,4 млн дол. (80,3% загального обсягу), із держав СНД — 932,9 млн (8,6), з інших держав — 1211,8 млн дол. (11,1%). Водночас нерезиденти вилучили з України 847,8 млн дол. своїх грошей. Загалом сукупний приріст іноземного капіталу в нашу економіку, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці торік був 6180,7 млн дол.
Найсуттєвіше повагомішали обсяги капіталу з Кіпру — на 1736,5 млн дол., Італії (+763,9 млн), Нідерландів (+672 млн), Німеччини (+475,5 млн), Росії (+389,2 млн) і Австрії (+378,2 млн дол.).
Торік інвестиції в Україну надійшли із 124 держав. У десятці основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу ПІІ, значаться: Кіпр — 7682,9 млн дол., Німеччина — 6393,8 млн, Нідерланди — 3180,8 млн, Австрія — 2445,6 млн, Велика Британія — 2273,5 млн, Росія — 1851,6 млн, США — 1471,5 млн, Віргінські, Британські острови — 1316,1 млн, Швеція — 1263 млн, Франція — 1226,1 млн дол.
Сума кредитів і позик, отриманих вітчизняними підприємствами від прямих інвесторів, сягнула 5234 млн дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру — 1643,4 млн дол., Нідерландів — 669,7 млн, Франції — 522,5 млн, Німеччини — 387,3 млн, Росії — 255,8 млн, Великої Британії — 232,6 млн, Польщі — 206,6 млн, Австрії — 166,4 млн, Швеції — 133 млн і США — 116,1 млн дол. Загальний обсяг ПІІ, з урахуванням позичкового капіталу, досяг 40957,4 млн дол.
Минулого року найпривабливішими для іноземців виявилися фінансові установи (+2285,7 млн дол.), підприємства, які займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (+901,4 млн), торгівлею, ремонтом автомобілів, побутових виробів, предметів особистого вжитку (+646,3 млн), будівництвом (+421,1 млн дол.).
Загалом про наявність ПІІ звітувало 17,9 тис. вітчизняних підприємств. Значні обсяги іноземних інвестицій залучили промислові підприємства — 8056,5 млн дол. (22,6% загального обсягу ПІІ), у тому числі переробної галузі — 6928 млн і добувної — 1001,8 млн дол.
У виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів вкладено 1655,5 млн дол. прямих інвестицій, у металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів — 1353,7 млн, машинобудування — 1090,4 млн, хімічну та нафтохімічну промисловість — 952,8 млн, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції — 713,2 млн дол.
У фінансових установах було акумульовано 7154,8 млн дол. (20%) ПІІ, на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку — 3718,4 млн дол. (10,4%), в організаціях, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям — 3570,7 млн дол. (10%).
За обсягами інвестицій лідирують: Київ — 13321,5 млн дол. (7097 підприємств і 37,3% іноземного капіталу), Дніпропетровська — 2667,3 млн (1018 і 7,5%), Харківська — 1599,4 млн (762 і 4,5%), Донецька — 1508,8 млн (567 і 4,2%), Київська — 1301,2 млн (808 і 3,6%) та Одеська — 991,5 млн дол. (923 і 2,8%) області.
І ми не ликом шиті Вітчизняний бізнес також займається інвестиціями й вклав торік у економіку інших країн 85,5 млн дол. переважно у вигляді грошових внесків (97,9%). Загалом обсяг ПІІ з України в економіку держав світу з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці сягнув 6198,6 млн дол., у тому числі у держави ЄС — 5949 млн дол. (96% загального обсягу), країни СНД — 195,7 млн (3,1%), в інші держави — 53,9 млн дол. (0,9%).
Основними українськими інвесторами стали підприємства, що займаються операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (вони інвестували 5333,2 млн дол., тобто 86%), фінансовою діяльністю — 171,5 млн (2,8%), торгівлею, ремонтом автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку — 142,5 млн дол. (2,3%).
Прямі інвестиції з України пішли в 51 державу, а найсуттєвіші обсяги (5826,1 млн дол.) — до Кіпру. У Росію вкладено 99,9 млн дол., Польщу — 46,9 млн, Латвію — 31,6 млн, Казахстан — 26,8 млн дол. Найбільшими інвесторами стали підприємства Донецької області — 5344,3 млн дол. (86,2%), Києва — 235,8 млн (3,8%) і Дніпропетровської області — 78,9 млн дол. (1,3%).
Позичили наші підприємства 123,3 млн дол., у результаті загальний обсяг прямих інвестицій з України в економіку інших держав, ураховуючи позичковий капітал, сягав 6321,9 млн дол.
Скромні перспективи Цьогоріч очікується суттєве зниження грошових потоків в Україну, в тому числі ПІІ. За оптимістичними прогнозами, в нашу економіку може надійти близько 4 млрд дол. іноземних інвестицій. Було б добре, аби держава потурбувалася про те, щоб іноземці вкладали гроші у важливі для вітчизняної економіки галузі. Цьому процесові мало б посприяти втілення в життя нещодавно ухваленого Закону «Про акціонерні товариства», який убезпечив би інвесторів від корпоративних конфліктів і сприяв нормальному корпоративному управлінню.
Але поки що потенційні інвестори обережно оцінюють перспективи своєї співпраці з нашою державою. Це підтвердив український інвестиційний саміт, який щороку традиційно проходить у Лондоні. Контраст, говорять експерти, з минулорічним був вражаючим, замість 700 учасників — лише 250. До того ж, нижчий представницький рівень українського уряду, який не надіслав на саміт жодного учасника у ранзі міністра. Український бізнесовий бомонд теж був представлений слабо. Та й олігархів, на відміну від попередніх років, експерти у кулуарах не побачили.
Тож головна бізнесова подія Лондона, присвячена Україні, засвідчила, що наша держава, як і весь світ, переживає нелегкі часи. Через нестачу коштів чимало українських підприємств не змогли долучитись до такого заходу. Західні ж інвестори зайняли очікувальні позиції й сподіваються на кращі часи.
Чимало аналітиків вважають дії українського уряду у нинішній непростій ситуації адекватними. Зокрема, припинення рефінансування деяких банків, виконання бюджетного плану за два місяці та ініціативи уряду, що полегшують податковий тиск на підприємства, які займатимуться енергозбереженням.
А ось представники компанії «Ванко прикерченська» використали саміт для звинувачення українського уряду, який відібрав у «Ванко» ліцензію на розробку шельфа Чорного моря. Урядову політику у сфері енергетики вони називають безумством. Бо уряд нічого не робить, аби заохотити розробку природних ресурсів України. А це так просто — по всій країні розкидано п'ять тисяч родовищ газового конденсату, які занедбані з певних причин. Є іноземні компанії, котрі мають гроші й технології і готові реактивізувати ті родовища, але не мають змоги.
Експерти зазначають, що Україна не робить позитивних кроків у намаганні залучити і втримати іноземних інвесторів в енергетичній сфері. Україна — держава з великим енергетичним потенціалом, але найменш енергоефективна в Європі. У нас робиться все, аби тримати іноземних інвесторів осторонь енергетичної сфери. Це ще радянський менталітет — побоювання, що хтось зароблятиме гроші на українських ресурсах, і країна може їх втратити.
На жаль, без відповіді залишилось чимало інших питань, які цікавили іноземних інвесторів. Зокрема, коли розпочнеться приватизація «Укртелекому» та інших привабливих українських об'єктів, чи надійде другий транш від МВФ? Чи буде послідовною політика НБУ щодо рефінансування українських та іноземних банків, що працюють в Україні?
Чимало експертів найбільшою помилкою влади називають заборону на зняття коштів із банківських депозитів. Оскільки ті люди, які мали змогу завчасно «витягти» гроші з банків, вдало це зробили. Зараз проблема не в тому, що кошти пройшли у фінустановах процес «заморозки», а в тому, що нові гроші, які заробляють люди і підприємства, не йдуть у банки, а опиняються на валютному ринку. Наші співгромадяни не впевнені в тому, що уряд і Нацбанк захищатимуть їхні кошти у банківській системі.
Найбільша небезпека для інвесторів, запевняють аналітики, не в тому, що робить уряд, а в тому, які меседжі посилає уряд і Секретаріат Президента іноземним інвесторам і вітчизняному бізнесу. Ця проблема не вирішується юридичним способом, необхідний політичний консенсус у державі. Аналітики сподіваються, що після президентських виборів політичні чвари припиняться, уряд і Президент матимуть єдину думку стосовно розвитку держави і діятимуть спільно.
Але бліц-опитування учасників інвестиційного саміту засвідчило, що більше половини респондентів не вірять у те, що президентські вибори стабілізують ситуацію в Україні. Бізнесу в Україні, кажуть інвестори, шкодить відсутність зрозумілих правил гри; економічна ситуація, що стрімко погіршується; низькі міжнародні рейтинги України і бездіяльність влади, яка так довго не помічала кризових явищ. А ще нечесні суди, зростання цін на газ, брак кредитних ресурсів, масове безробіття, нестабільність валютного курсу. І найдошкульніше — знецінення національної валюти.
Тікають
не тільки від нас Проте, як виявляється, іноземний капітал «тікає» не лише з України. Переведення фірм за кордон стало невигідним і для Німеччини. За останні чотири роки після переїзду філій деяких німецьких фірм за кордон продуктивність праці там стала набагато нижчою, ніж у ФРН. Це стосується найперше виробництв, де працює не менше 500 робітників. Не відповідає вимогам технології й якість продукції. Йдеться про виготовлення запасних частин для збирання авто, будівельних матеріалів, деталей для електронної й точної техніки. Це, незважаючи на те, що фірми, які ведуть бізнес за кордоном, постійно інвестували кошти у дослідження, розвиток виробництва, вдосконалення технологій. А ще у навчання працівників безпосередньо на головних підприємствах у Німеччині. Якщо розподілити ці кошти на кожного закордонного робітника, то так звані індивідуальні інвестиції у середньому становили 5124 євро на рік. Це майже вдвічі більше, ніж у компаніях, які працюють тільки у Німеччині. Тож чимало фірм під час кризи вирішили повернути свої виробництва додому.
У нас ще вірять Одначе не всі інвестори розчарувались у нашій країні. Приміром, компанія UFO, яка працює в Україні з 2002 року, попри кризу, покладає великі надії на свій бізнес на наших теренах. Нині компанія займає 33% ринку електрообігрівачів. Аби розширити виробництво у нашій державі, у найближчому майбутньому UFO планує інвестувати 30 млн дол. Уже у цьогорічному серпні у Сімферополі почне працювати найбільший у регіоні завод, на якому виготовлятимуть інфрачервоні обігрівачі та конвектори. Його виробничі площі займатимуть 28800 кв. м, спочатку на заводі трудитиметься 140 працівників, а впродовж п'яти років буде створено ще 450 робочих місць.
Наступного року завод випустить 350 тис. обігрівачів і стільки ж конвекторів. Упродовж п'яти років обсяги виробництва досягнуть 1 млн обігрівачів і 1,5 млн конвекторів нового покоління та стаціонарних батарей. 70% конвекторів і 40% обігрівачів планується експортувати до сусідніх країн. UFO за рахунок українського виробництва вирішила повністю задовольнити попит сусідніх держав на конвектори. Цьогоріч UFO має намір охопити 70% ринку, розширити мережу торгових точок до 3 тис. і, звичайно, розширити штат співробітників.
У 1994-му з відкриття свого представництва розпочала діяльність в Україні компанія «Nestle». Через чотири роки вона придбала контрольний пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч». У травні 2003 р. у Києві було засновано ТОВ «Нестле Україна», а наприкінці року «Nestle» придбала 100% акцій підприємства «Волиньхолдинг» (торгова марка «Торчин»).
Найбільшим інвестиційним проектом компанії «Nestle» у минулому році стало будівництво нового заводу з виробництва соусів у смт Смолигів Волинської області. Його загальна вартість — 265 млн грн, компанія вже інвестувала у цей проект 44 млн грн. Цьогоріч буде введено в експлуатацію дистрибуційний центр, що дасть змогу компанії оптимізувати логістичні процеси та відповідно поліпшити якість зберігання продукції, прискорити її доставку як на території України, так і за її межами.
«Nestle» вважається одним із найбільших платників податків в Україні, торік вона перерахувала до нашого бюджету 197 млн грн. До того ж, бере участь у різних добродійних акціях, минулого року виділила для них продукції на 2 млн грн. Доброчинна діяльність «Nestle» в Україні головним чином спрямована на допомогу дітям. Більш ніж десять років компанія надає підтримку дитячій обласній лікарні № 1 у Києві. Торік у лабораторію лікарні було передано реактивів на понад 40 тис. грн для проведення складних аналізів на ТОРЧ-інфекції у дітей.
Під час ліквідації наслідків повені в Західній Україні Товариству Червоного Хреста було передано 14 т кондитерських виробів для потерпілого населення Львівської та Івано-Франківської областей.
Нині керівництво «Nestle» говорить про довгострокові плани своєї роботи в Україні.