Нині в Україні 75% ВВП виробляється акціонерними товариствами (АТ). Проте нашій державі знадобилося сімнадцять років для того, аби ухвалити закон, який би цивілізовано регулював корпоративні відносини.
Вистражданий закон Упродовж останніх восьми років парламент сім разів відхиляв законопроекти, які мали назву «Про акціонерні товариства». Точніше кажучи, це були різні варіанти одного законопроекту, який уперше був презентований восени 1998-го. Починаючи з 2000 року законопроект кілька разів вносився урядом і народними депутатами. Тож після восьми років постійних переробок документ значною мірою був удосконалений і ухвалений Верховною Радою 17 вересня 2008 р.
Тривалий час головним механізмом правового регулювання діяльності АТ залишався Закон «Про господарські товариства», ухвалений у грудні 1991-го. Численні «косметичні» зміни, що вносили до нього протягом останніх років, майже не впливали на його якість. Закон лише встановлював можливість створення АТ, надаючи широкі права виконавчому органу, а акціонери мали самостійно турбуватися про захист своїх інтересів через викладання відповідних норм у статуті товариства.
Проблема відсутності спеціального закону про товариства постала надзвичайно актуально в останні два-три роки через поширення в Україні такого явища, як рейдерство, наголошує член Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) Іван Нестеренко. Недосконалість акціонерного законодавства стала без перебільшення чинником національної економічної безпеки держави.
Протиправне захоплення загрожувало майже кожному АТ, незалежно від розміру підприємства, кількості акціонерів, могутності засновників. Навіть поширився жарт: підприємство коштує стільки, скільки коштує його захоплення. Інформація про найгучніші спроби рейдерського захоплення таких підприємств, як «Квазар», «Індар», готель «Мир» є лише верхівкою айсберга.
Нині в Україні майже 32 тис. АТ — великих і маленьких, закритих і відкритих, національного і місцевого масштабу. Тож можна лише уявити, як розгорталась би ситуація, коли б парламент далі зволікав із ухваленням Закону «Про акціонерні товариства».
Очевидно, що той закон далекий від ідеалу, однак він започатковує неабиякі зрушення у системі корпоративного управління та правовому захисті акціонерів як міноритарних (дрібних), так і мажоритарних (великих). Досить згадати ситуації, коли рейдерам навіть у мажоритарного акціонера вдавалось відібрати державні пакети акцій.
Під час розробки цього закону, зазначає Іван Нестеренко, були враховані положення кодексу корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, директив ЄС з питань законодавства про компанії, чимало інших міжнародних концептуальних документів у цій сфері для держав із перехідною економікою.
Основні акценти Головною новацією закону є відмова від поділу на відкриті й закриті АТ. У майбутньому в Україні будуть лише публічні та приватні компанії, як і в усьому світі.
Законом передбачена участь міноритарних акціонерів у наглядовій раді АТ через механізм кумулятивного голосування й захист від «розмивання» пакетів акцій шляхом забезпечення кожному акціонерові права першочергового викупу акцій за їхньої додаткової емісії.
Одним із головних принципів названого закону є посилення захисту прав акціонерів. Цей принцип закріплений практично у кожній його статті. Законом забезпечується певна гнучкість в ухваленні важливих рішень щодо діяльності АТ, зменшується можливість так званих «патових» ситуацій, пов'язаних із пасивністю акціонерів або навмисним ігноруванням загальних зборів товариства, наголошує Іван Нестеренко.
Документом передбачено заборону на штучне обмеження права власності акціонера. Як засвідчує досвід, нечітке формулювання цієї норми Законом України «Про господарські товариства» призвело до численних зловживань та порушень прав та інтересів акціонерів, у тому числі держави.
Детально викладені положення, пов'язані з діяльністю органів управління АТ. Для прискорення ухвалення управлінських рішень зменшено коло питань, рішення щодо яких приймають загальні збори акціонерів: частину повноважень передано до компетенції наглядової ради, члени якої обираються акціонерами і захищають інтереси останніх.
Водночас вирішення найважливіших питань діяльності АТ залишено за загальними зборами. Це насамперед стосується недопущення значних правочинів із майном товариства без згоди загальних зборів, що призводить до «вимивання активів» або фіктивних банкрутств.
Принципово новим для України є положення закону, яким передбачається зобов'язання особи, що придбала контрольний пакет акцій, запропонувати іншим акціонерам продати цій особі належні їм акції. Це надає можливість дрібним акціонерам компенсувати втрату чи зменшення контролю над АТ.
Законом урегульовано й інші важливі проблеми у діяльності акціонерного товариства, починаючи зі встановлення чіткої процедури ознайомлення з документами, пов'язаними з порядком денним загальних зборів і закінчуючи закріпленням за акціонерами права вимагати проведення зовнішнього аудиту товариства, наголосив Іван Нестеренко. Крім того, законом установлена відповідальність посадових осіб товариства за порушення прав акціонерів.
Задля сприяння розвитку біржової торгівлі цінними паперами законом передбачено, що публічне АТ зобов'язане пройти процедуру лістингу, тобто допущення цінних паперів до торгів на фондовій біржі та їхнього фіксування у реєстрі цінних паперів біржі, залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі. Укладення договорів купівлі-продажу акцій публічного АТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на ній.
Час «Х» уже незабаром Закон України «Про акціонерні товариства» набирає чинності через шість місяців від дати оприлюднення, тобто з цьогорічного 29 квітня. Всі АТ мають привести свою діяльність у відповідність до цього закону впродовж двох років від дати набрання ним чинності.
Відповідно до перехідних положень щойно згаданого закону статути та інші внутрішні положення АТ, створених до набрання чинності цим законом, підлягають приведенню у відповідність до норм закону не пізніше, ніж протягом двох років від дня набрання ним чинності (тобто до 29 квітня 2011 року).
Для реалізації положень Закону «Про акціонерні товариства», повідомив Іван Нестеренко, ДКЦПФР налагодила активну співпрацю з іншими державними органами. Так, за результатами спільної роботи з Державним комітетом з питань регуляторної політики та підприємництва підготовлено проект роз'яснень «Щодо порядку застосування окремих положень Закону України «Про акціонерні товариства».
Передбачається, що приведення діяльності відкритого АТ та закритого АТ у відповідність до вимог названого закону має здійснюватись шляхом внесення змін до статуту товариства (викладення статуту у новій редакції), у тому числі через зміну найменування із закритого АТ та відкритого АТ на приватне АТ і публічне АТ.
Згідно із Законом «Про акціонерні товариства» ДКЦПФР має розробити низку нових нормативно-правових актів для забезпечення реалізації положень документа. Зокрема, про порядок формування та використання спецфонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями; про порядок емісії акцій і облігацій АТ для переведення зобов'язань товариства у цінні папери. А також про порядок розкриття інформації про діяльність публічних АТ на підставі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; про порядок реєстрації й опублікування для загального користування відомостей про створення АТ однією особою або про придбання одним акціонером усіх акцій товариства.
Крім цього, Комісія планує внести зміни до низки чинних нормативних документів, зокрема до положення «Про порядок функціонування бірж» щодо вдосконалення проходження лістингу АТ.
Шануймо
Кримінальний кодекс! Останнім часом, зазначає Іван Нестеренко, у законодавстві відбулись зміни, пов'язані з удосконаленням кримінальної та адміністративної відповідальності за правопорушення на фондовому ринку. Вони спрямовані на підвищення відповідальності посадових осіб АТ за порушення прав акціонерів (інвесторів).
Так, 14 січня цього року набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів». Цим законом Кримінальний кодекс доповнено новими статтями, які передбачають запровадження кримінальної відповідальності за підроблення документів, які подають для реєстрації випуску цінних паперів; приховування інформації про діяльність емітента, що полягає у ненаданні службовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонерові) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, якщо це заподіяло інвесторові в цінні папери матеріальну шкоду.
Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтями, що передбачають запровадження адміністративної відповідальності за приховування інформації про діяльність емітента; порушення порядку ухвалення рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів; ненадання документів, що підтверджують право власності на цінні папери.
Деякі статті Кримінального кодексу, якими передбачена карна відповідальність за порушення на фондовому ринку, містять уточнювальну норму, «якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах» або «якщо це заподіяло значну матеріальну шкоду інвесторові в цінні папери», та містять кваліфікуючі ознаки правопорушення і розмежовують кримінальний злочин від адміністративного проступка. Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів, розглядаються Комісією.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів» має сприяти захисту прав інвесторів та зростанню довіри потенційних вітчизняних й іноземних інвесторів до фондового ринку нашої держави, наголосив Іван Нестеренко. При цьому Україна не є оригінальною, достатньо згадати закон Сарнбейнса-Окслі, що був ухвалений у США за наслідками розслідування шахрайств навколо компанії «Енрон» на початку цього десятиліття, який встановив кримінальну відповідальність за порушення прав акціонерів щодо викривлення фінансової звітності, ухилення від розкриття достовірної інформації перед акціонерами.
У цьому напрямі рухається весь цивілізований корпоративний світ, важливо, що Україна у цьому процесі йде в ногу зі світовою спільнотою.
Зростання позитивного міжнародного інвестиційного іміджу нашої держави сприятиме її економічному розвитові, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки, подальшому визнанню України як держави із розвинутою ринковою економікою.
Діяльність ДКЦПФР сприятиме створенню умов, необхідних для гармонійного розвитку всіх сегментів фондового і корпоративного ринку, побудованого з урахуванням сучасних світових стандартів, узгодженого з сучасними реаліями та основними напрямами соціально-економічного розвитку України, підсумовує Іван Нестеренко.
Удосконаленню
немає меж Як зазначає керівник офісу економічного зростання USAID Террі Міллер, Агентство США з міжнародного розвитку вітає ухвалення Закону «Про акціонерні товариства», що покликаний сприяти вдосконаленню системи корпоративного управління в Україні. Він має стати стимулом для розвитку нашої економіки та залучення іноземних інвестицій. Документ відповідає нормам законодавства ЄС і Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку.
Інвестори, які ухвалюють рішення про інвестування коштів в українську економіку, хочуть оцінювати ризики й можливості цього процесу. За відсутності в Україні чіткої законодавчої бази вони інвестуватимуть в економіку надійніших держав. Тож ухвалення цього закону має стати позитивним сигналом для капіталовкладників.
Проте це — лише перший крок на шляху вдосконалення системи корпоративних відносин. Треба, щоб Закон «Про акціонерні товариства» реально запрацював і його норми виконувались, для цього потрібно розробити низку нормативно-правових актів.
Експерти вважають, що названий закон має сприяти підвищенню ролі акціонерного капіталу в українській економіці. Залучення інвестицій в АТ стимулюватиме розвиток економіки, поліпшуватиме стан платіжного балансу України та її інвестиційний клімат. Важливо, щоб кошти залучалися АТ із усіх пріоритетних галузей економіки, а не лише з певних секторів.
Важливе значення цей закон має для діяльності держави-акціонера. Адже нині майже 35% пакетів акцій, якими володіє країна, є міноритарними. Тож механізми захисту прав міноритарних акціонерів, передбачені законом, сприятимуть вдосконаленню управління державними корпоративними правами. Зокрема, це стосується права міноритарних акціонерів вимагати викупу належних їм акцій за ринковою ціною у разі їхньої незгоди з рішенням загальних зборів.
Проте норми закону треба відпрацювати на практиці. Певні проблеми можуть виникнути під час переоформлення акцій, придбаних фізичними особами під час масової приватизації, з бездокументарної форми на документарну в ході проведення загальних зборів АТ із великою кількістю акціонерів.
Упровадження норм Закону «Про акціонерні товариства», констатують експерти, потребує ефективної взаємодії усіх державних регуляторів. Це особливо важливо в умовах фінансово-економічної кризи.