ДЕРЖАВА ПРОГРАЄ НАРКОКАРТЕЛЯМ
Генеральний прокурор Мексики відверто визнав, що війну з наркокартелями виграти неможливо. Уряд оцінює, що протягом кількох найближчих років це протистояння забере життя приблизно 40 тисяч жертв.

Тамтешні банди наркоторговців останнім часом скоюють небачені за жорстокістю вбивства людей. У картелях набуло поширення так зване «кип’ятіння», тобто розпущення останків людей у кислоті. Наповнені кислотою бочки з тілами виставляють на огляд публіки і репортерів, як нещодавно у місті Апатцінгон, або перед одним із ресторанів у Тіхуані.

Справедливість родини від Бога
Коли два роки тому консерватор Феліпе Кальдерон посів посаду президента, то проти нього була половина суспільства, її героєм був Андреас Мануель Лопез Обрадор — кандидат лівиці, котрий програв боротьбу за високу посаду. Останній у популістському запалі проголосив себе легітимно обраним главою держави і жертвою махінацій «фашистської крайньої правиці». У цій ситуації Кальдерону був потрібний ефектний успіх для об’єднання мексиканців. Він негайно проголосив безкомпромісну боротьбу з поширенням наркотиків, не приховуючи, що війна коштуватиме багатьох людських жертв.
Кальдерон не помилився — минулий рік став чи не найкривавішим після завершення релігійної громадянської війни у 20-х роках минулого століття. В сутичках і битвах війська з бандами наркоторговців і у з’ясуванні стосунків між картелями загинуло шість тисяч осіб. Лише у січні-лютому поточного року було 1,2 тисячі жертв.
Різке зростання злочинності стало наслідком війни за контроль наркотрафіка до США, яку картель з Мексиканської затоки веде зі своїми суперниками з штату Сіналоа. На боротьбу з наркокартелями Кальдерон послав 50 тисяч військових. Армія часто бере владу у свої руки у містах, де поліція і адміністрація тероризовані або корумповані ватажками наркобанд.
«Кримінальники використовують шок. Кілька місяців тому губернатор штату Юкатан розповіла про анонімні телефони від людей, які вимагали закінчення операції проти картелів. Вони погрожували, у протилежному разі, скоїти злочин, звістка про який розійдеться про всьому світу»,— розповів Енфоке Леонардо Курзіо, один із провідних політичних коментаторів країни. Незабаром після цієї розповіді поблизу столиці штату Меріда було виявлено дванадцять відрізаних голів.
Одна з газет торік нарахувала двісті випадків обезглавлення, яке досі було не відоме у Мексиці. Багато тіл мали сліди жахливих тортур.
Банда мафіозі «Ла Фамілія» («Родина») змагається у садизмі з «Лос Зетас». Обидві складаються з дезертирів військових антитерористичних підрозділів і недавно отримали розголос, обезглавивши 17 осіб, а пізніше кинувши гранату в натовп, який святкував у Морелії день незалежності. Загинуло восьмеро осіб, поранених понад сто. Це був перший замах проти цивільних осіб в історії організованої злочинності, а водночас чергове послання: ніхто не може почуватись у безпеці, ми не спинимось ні перед чим.
Наркокартелі дійшли до того, що у жовтні 2008 року в одинадцяти містах вивісили кілька плакатів із посланням до уряду. «З усією повагою до президентської гідності» наркотичні барони просили владу однаково ставитись до всіх картелів, бо одних безжально переслідують, а інших не дуже. Це, писали мафіозі, руйнує принцип рівної конкуренції.

Вони обирають владу
«Нещодавно я спостерігав за виборчою кампанією у штаті Мічоакан. Результат став відомий заздалегідь, коли речник наркотичної організації вказав пальцем на свого кандидата»,— розповідає Фернандо Гарсія з найвпливовішого мексиканського політично-культурологічного щомісячного журналу «Летрас Лібрас», керівник проекту «Громадянський мікроскоп», який аналізує функціонування держави.
Цей кандидат справді виграв. У Мічоакані половина мерів міст перебуває під контролем кримінальних організацій. Невідворотним стає їхній вплив на парламентські вибори, що наближаються. «Немає жодного сумніву, що будуть обрані депутати від наркомафії»,— впевнено говорить Гарсія.
Після недавньої спроби замаху на губернатора Чіхуахуа сенатори Партії народної дії попереджали про можливість втрати контролю за штатом. «Коли небезпека загрожує губернаторові, то ніхто не може почуватись у безпеці»,— наголосили вони.
Напади на підрозділи поліції, як і вбивства міських чиновників і голів міст, перестали бути сенсаційною новиною. У Канкуні на узбережжі Караїбського моря після тортур вбито генерала Марка Енріке Телло разом із помічником та водієм. Лише за день до вбивства його призначили радником губернатора з питань громадської безпеки.
У відставку подав керівник поліції у Хуарезі в штаті Чіхуахуа. Цього вимагав місцевий наркокартель, погрожуючи (у разі відмови піти у відставку) кожні наступні 48 годин убивати поліцейського. Хуарез — найнебезпечніше місто у Мексиці, щодень гине п’ятеро осіб. Тут понад дві тисячі солдатів, а невдовзі їх буде сім тисяч.

Стурбованість американців
Багатомільярдний бюджет картелів дає змогу утримувати не тільки колосальну мережу інформаторів та корумпованих чиновників, а й мати озброєння, якого немає у війська.
Про це знають американці. Генерал Баррі Маккафрі, колишній уповноважений уряду США з питань боротьби з наркотиками, зазначив: «Мексиканські служби стають жертвами кримінальних нападів з боку підрозділів кількістю щонайменше в одну роту, оснащеними приладами нічного бачення, електронного прослуховування, шифрованим зв’язком, гелікоптерами, сучасними транспортними літаками, автоматичною зброєю, протитанковими ракетами, крупнокаліберними кулеметами, снайперськими гвинтівками та найсучаснішими гранатометами».
Дев’яносто відсотків зброї в руках наркокартелів походить зі Сполучених Штатів. Це була одна з причин підвищення американським конгресом квоти, призначеної на боротьбу зі злочинністю у Мексиці з 40 до 400 мільйонів доларів на рік. На контрабанді наркотиків у США картелі щороку заробляють 13 мільярдів доларів.
«Контроль за потоком зброї — в інтересах обох урядів, але це складне завдання. Сполучені Штати мають набагато ліберальніше законодавство про вогнепальну зброю, ніж Мексика, цим користуються картелі. Контрабанда — нескладна справа з огляду на відсутність прикордонного контролю на мексиканському боці. Зрештою, навіть якби такий контроль існував, то його застосування — під великим сумнівом через наявність сотень шляхів, використовуваних нелегальними іммігрантами»,— пояснює ситуацію Марк Лейсі з американської газети «Нью-Йорк Таймс», який займається проблемами Мексики.

«Чистий дім» закінчився
Припинення обігу наркотиків із Мексики до США й зброї у протилежному напрямку ускладнює корупція. Журнал «Форейн Афферс» пише, що лише мексиканські прикордонники щотижня отримують хабарі понад мільйон доларів.
Ця «пухлина» знищує всю державу і сягає найвищих щаблів влади. У 80-х роках міністр оборони Хуан Арівало Кардокі надавав наркотичним баронам охорону війська. У 1996-му президент Ернесто Зедільо призначив Хесуса Гутьєреза Реболло директором Національного агентства з питань боротьби з наркотиками, а через неповних дев’ять місяців його заарештували за обвинуваченням у співпраці з картелем з Хуарезу.
Реболло надав гангстерам зброю, військові бази і аеродроми. Його солдати вбивали суперників банди. Переконання Реболло у власній безкарності були настільки глибокими, що він жив у апартаментах кілера наркобанди Амадо Карріло Фуентоса під кличкою «Пан Неба».
Наркотична корупція добралась навіть до палацу Кальдерона — координатор президентського бюро подорожей був заарештований як інформатор мафії. У грудні за ґрати потрапив офіцер особистої охорони президента, який за 100 тисяч доларів продавав інформацію про місця перебування Кальдерона.
Рікардо Равело, автор кількох книжок про мексиканські картелі, вважає, що це вони диктують нині правила гри, а тотально корумпована поліція слухняно виконує вказівки наркобаронів. Багато поліцейських місцевого, штатного і навіть федерального рівня вбивають, викрадають і усувають суперників банд, для яких працюють. Нині 96% скоєних у країні злочинів лишаються нерозкритими.
Корупція у поліції досягла таких розмірів, що неодноразово траплялось, коли військо було змушене заарештовувати і роззброювати відділення поліції для відновлення контролю над містами, які перейшли в руки гангстерів.
Президент Кальдерон знає, що мілітаризація держави, у кращому разі, надзвичайний засіб. Звідси випливає задум проведення операції «Чистий дім», яка мала усунути корумпованих чиновників. Проте з невідомих причин була згорнута і офіційно завершена, бо нібито принесла очікувані результати. Затримано 25 осіб, у тому числі керівника відділу генеральної прокуратури по боротьбі з організованою злочинністю і двох директорів мексиканського Інтерполу. За передавання інформації наркокартелям вони отримували від 150 до 450 тисяч доларів.
Протягом останніх восьми років споживання наркотиків зросло у Мексиці більш ніж у вісім разів. Із наркотичного промислу в країні живе понад мільйон осіб. Десь 300 тисяч — це селяни, які вирощують марихуану чи мак.
Ніхто не знає, що з ними робити. Бо якщо державі пощастить різко скоротити виробництво наркотиків, то що вона запропонує цим людям узамін? Навіть якщо уряду вдасться вигадати щось ефективне, то це означатиме втрату мільярдних доходів для картелів. Тоді на вулиці опиняться десятки тисяч кримінальників, які перекваліфікуються на викрадення людей, рекет чи вбивства.
«Війна кримінальних організацій на півночі Мексики точиться не лише за прибутки від наркобізнесу, а й за політичний контроль над владою. Наступним логічним кроком уряду може стати входження у наркобізнес. Це ризиковане рішення для країни, яка прагне підтримувати добрі відносини з супердержавами, особливо зі США. Та чому не піти цією дорогою, якщо країні немає чого втрачати?» — запитує група експертів.

За матеріалами іноземних медіа підготував Євген ПЕТРЕНКО

також у паперовій версії читайте:

---