МЗС МІНУС ОДИН
ВОЛОДИМИР ОГРИЗКО— НАСТУПНИЙ ПІСЛЯ ВІКТОРА ПИНЗЕНИКА. ХТО ДАЛІ? Таке склалося враження, що народні депутати України поставили за мету відправити Кабінет Міністрів у відставку. Якщо цього не вийшло зробити «гуртом» — через висловлення недовіри урядові, то тепер спостерігаються спроби «піти» міністрів у відставку «вроздріб». Саме такий висновок напрошується після того, як свого крісла позбувся куратор зовнішньополітичного відомства Володимир Огризко. Ще одна цікава закономірність полягає в тому, що задля бодай ситуативного зближення двом найбільшим парламентським фракціям — БЮТ і Партії регіонів— потрібно півроку. Пригадуєте, як першого дня роботи попередньої сесії Верховної Ради 2 вересня ці дві політичні сили неабияк «пограли м'язами» перед Президентом Віктором Ющенком? Тоді було ухвалено низку відверто антипрезидентських рішень. Нині відставку Володимира Огризка нібито ініціювали лише представники Партії регіонів і КПУ. Ці сили ще два тижні тому наполягли, щоб Володимир Станіславович завітав до Верховної Ради і відзвітував щодо недавнього рішення Гаазького суду ООН з приводу острова Зміїний. Зрозуміло, що справжня причина невдоволення українським дипломатом з боку цих сил полягає в іншому. Саме тоді Володимир Огризко заявив про можливість оголошення посла Російської Федерації в Україні Віктора Черномирдіна персоною нон ґрата. Нагадаємо, така різка заява з боку МЗС була викликана неодноразовими грубими коментарями Черномирдіна на адресу України та її найвищого керівництва. Власне, під час вівторкового розгляду питання ПР і комуністи особливо не приховували того, що Огризко їм не догодив передовсім за (як вони говорять) «антиросійську діяльність». Ситуація ж навколо острова Зміїний стала лише формальним приводом. На перший погляд, видавалося, що хмари над керівником МЗС скупчаться, та й розвіються, особливо після заяви керівника фракції БЮТ у Верховній Раді Івана Кириленка. Він заявив: попри те, що блоку Тимошенко не до вподоби діяльність Володимира Огризка, фракція не підтримуватиме проект постанови про відставку посадовця. (До речі, бездоганність появи такої постанови також сумнівна, адже 3 березня у парламенті слухали не звіт міністра, котрий може передбачати відставку, а лише інформацію про одне конкретне питання). Немає нічого дивного у тому, що між Володимиром Огризком і Юлією Тимошенко існують тертя. По-перше, Огризко — стовідсотково президентська креатура, а з людьми Віктора Ющенка Юлії Володимирівні працюється традиційно некомфортно. По-друге, нещодавно він ще більше «підлив масла у вогонь». Йдеться про директиви, котрі міністр нібито розсилав послам України у низці держав, де пропонувалося... негативно інформувати про діяльність Кабінету Міністрів. Зрозуміло, поява подібних директив не робить честі керівникові зовнішньополітичного відомства. Проте й поведінка БЮТ жодним чином не бездоганна. Згадуваний Іван Кириленко заявив про те, що фракція ухвалила рішення не підтримувати відставки Огризка. Однак під час голосування 49 депутатів із БЮТ (майже третина фракції!) натиснули кнопки «за». Керівництво фракції в особі заступника голови Андрія Кожем'якіна розцінило такий крок своїх колег як «потужний прояв демократії у фракції». Коментуючи відставку Володимира Огризка, Юлія Тимошенко, зокрема, сказала: «Жодних домовленостей — категорично — на цю тему в нас не було. Я зверталася до фракції, до її керівництва і просила не голосувати заради того, щоб не посилювати ситуацію. Але демократія є демократія, й іноді (!!! — авт.) потрібно приймати позицію окремих депутатів». Слова просто-таки геніальні за своєю простотою і непослідовністю. Адже в такому разі виникає запитання: чому Юлія Володимирівна досі не прийняла, скажімо, позицію Ігоря Рибакова, котрий 6 червня 2008 року написав заяву про вихід із коаліції. Чим, власне, ще тоді зруйнував і без того хитку парламентську більшість. Ще один цікавий нюанс полягає в тому, що, схоже, про нинішню відставку Володимира Огризка, справді, було домовлено на найвищому рівні БЮТ. Із висоти ложі преси було помітно: багато депутатів з цієї фракції щиро дивувалися тому, що їхні колеги підіграють «регіоналам». А віце-спікер Микола Томенко (також один із керівників БЮТ) навіть назвав події, що сталися у ВР 3 березня, помилкою блоку Юлії Тимошенко. Зокрема, Миколу Володимировича не влаштувала реакція на цю відставку офіційного Кремля. У Москві тамтешні політики навіть не намагалися приховати радість. Показово, що «здача» Володимира Огризка деякими бютівцями стала неабияким «ляпасом» для депутата від «Нашої України — Народної самооборони» Бориса Тарасюка. Нагадаємо, він наприкінці минулого року зробив дуже багато, щоб коаліція у складі БЮТ, «НУ–НС» і блоку Литвина утворилася бодай у такому неповноцінному вигляді. Тепер же бютівці елементарно «здали» Володимира Огризка, котрий був послідовником Бориса Тарасюка на посаді міністра закордонних справ. Борис Тарасюк наступного дня після відставки Володимира Огризка зареєстрував проект постанови про скасування попереднього голосування. Депутат аргументував свою позицію тим, що звільняючи міністра, парламентарі порушили одразу два закони — про регламент і про Кабмін. «Закон про Кабінет Міністрів чітко визначає, що звільняти міністра закордонних справ можна лише за наявності відповідного подання від Президента чи від Прем'єр-міністра,— нагадує Борис Іванович.— Однак 3 березня нічого подібного не було». Втім, це бютівців, схоже, мало хвилює. Колега Бориса Тарасюка по фракції В'ячеслав Кириленко, котрий зі своєю групою «За Україну!» не увійшов до коаліції, взагалі наполягає, щоб депутати з «Нашої України — Народної самооборони», котрі поставили свої підписи під коаліційною угодою торік у грудні, тепер відкликали ці самі підписи. Аргументує це пан В'ячеслав, зокрема тим, що БЮТ знову, як і півроку тому, упритул наблизився до нового формату коаліції із «регіоналами». Звичайно, про це говорити поки зарано. Але один показовий факт щодо співпраці БЮТ і ПР таки був. Невдовзі після результативного голосування за відставку Володимира Огризка було проведене ще одне голосування — за скасування парламентської постанови про позачергові вибори до Тернопільської обласної ради. Нагадаємо, таке волевиявлення мало відбутися 15 березня. Однак БЮТ виступав категорично проти проведення цих виборів. За словами експертів, через катастрофічну втрату популярності на Тернопільщині. Так от, за скасування виборів у Тернопільській області теж висловилося 250 депутатів (як і за відставку Володимира Огризка). «Регіонали», котрі досі не погоджувалися скасовувати такі вибори, тепер охоче допомогли бютівцям у їхньому прагненні. До речі, такий стан справ неабияк стурбував представників тервиборчкому, котрий навіть бюлетені надрукував, та й взагалі до позачергових виборів підготувався стовідсотково. А от розрахунки з працівниками досі не проведено. Втім, у гонитві за політичною доцільністю кого це хвилює? Ярослав ГАЛАТА також у паперовій версії читайте:
|