ПІК СКОРОЧЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ПРОГНОЗУЮТЬ НА БЕРЕЗЕНЬ. ХТО І СКІЛЬКИ «НА ЧЕРЗІ»?
На цю найболючішу нині тему кореспондент Укрінформу розмовляє з кандидатом економічних наук, завідуючою відділом соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України В. Близнюк. — Точної цифри, скільки працівників буде звільнено, звичайно, ніхто не знає. Її практично неможливо спрогнозувати, враховуючи, що у нас поширене приховане безробіття. Додайте до цього й потенційних безробітних українців-заробітчан. Хто точно скаже, коли і скільки з них повернеться в Україну? Водночас категорично не погоджуюсь з тими, хто поширює «страшилки» про те, що безробіття буде масовим і спиняться ледь не всі підприємства. Запевняю, такого не буде, адже у нас використовується низка стримувальних чинників щодо мінімізації безробіття. Наприклад, Закон України «Про зайнятість населення» доповнено ст. 231 щодо організації загальнодержавних громадських оплачуваних робіт. Визначено критерії відповідної роботи для осіб, які до настання безробіття понад шість місяців були зайняті в особистому селянському господарстві, для інвалідів, для осіб, котрі вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), для осіб, що перебувають на обліку як безробітні більш ніж 12 місяців. Із метою захисту національного ринку працевлаштування до 1 січня 2010 року призупинено дію норм, які передбачали звільнення роботодавців від обов’язку отримувати дозвіл на працевлаштування іноземців і осіб без громадянства. Цей перелік можна продовжити. До речі, стримувальні заходи для мінімізації безробіття застосовуються в усіх країнах. Наприклад, щоб зберегти фахівців автомобілебудування, в Німеччині одне робоче місце «поділили» на двох — половину зміни його обслуговує один працівник, половину інший. Таким чином удалося зберегти професіоналів. Можливо, й такий варіант стане у нагоді нашим підприємствам і підприємцям. Та, на жаль, за ситуації, що склалася в державі, припинити скорочення не вдасться. — Яким професіям і спеціальностям воно загрожує найбільше під час наступної хвилі? — На нашу думку, власник насамперед звільнятиме фахівців, яких йому неважко буде знайти, коли економічна ситуація зміниться. Якщо взяти металургійні й машинобудівні підприємства, то на них, вочевидь, під скорочення потраплять обслуговуючі працівники. Водночас усі заходи вживатимуть для збереження висококваліфікованих кадрів, котрі відіграють провідну роль на виробництві й на які завжди був і є попит. Існують підстави передбачити, що збільшиться безробітних серед юристів, економістів і журналістів, менеджерів із реклами, страхувальників, працівників у сфері туризму. Проте фахівці високої кваліфікації без роботи не залишаться. — Якщо скорочується обслуговуючий персонал, то й керівним кадрам у багатьох питаннях доведеться переходити на самообслуговування? — Певною мірою так. Частину справ, які колись виконували їхні помічники, секретарки, котрих звільнили, їм доведеться брати на себе. Крім того, додасть роботи зменшення чисельності фахівців, керівників підрозділів — збільшиться коло питань, в яких керівникові підприємства доведеться розбиратися самостійно. Та й усім працівникам, яких не скоротили, треба бути готовими до збільшення навантаження без підвищення зарплати. Однак усі мають до цього поставитися з розумінням. — Чи є спеціальності, на які наразі особливий попит? — Так. Це — антикризові менеджери, фахівці з оцінювання ризиків, низка спеціальностей для харчової промисловості й, звичайно, чимало робітничих професій. Ніколи не зменшується попит на медиків, педагогічних працівників, на фахівців з вищою освітою для багатьох галузей промисловості тощо. — Хоча до випускних іспитів у школах ще кілька місяців, більшість батьків тривожаться долею дітей після закінчення школи. Не всім же пощастить стати студентами. А влаштуватися на роботу шансів обмаль. «На що ж сподіватися?» — запитують люди. — На те, що держава запровадить додаткові заходи, аби більше зацікавити роботодавців у працевлаштуванні випускників. Тих заходів, що були задіяні досі, недостатньо. Не забуваймо, новачкові не тільки треба знайти робоче місце, а й навчити його. Для підприємств, на яких юнаки і дівчата почнуть свою трудову діяльність, доцільно було б зменшувати виплати у фонд зайнятості, знижувати податки. Так намагаються мінімізувати безробіття молоді у багатьох країнах. Приміром, у разi найму та навчання молодих людей віком 16–18 рокiв без повної середньої освiти державнi органи Великої Британiї, Iталiї, Швецiї покривають 80 відсотків витрат пiдприємств. У Францiї за кожного прийнятого неквалiфiкованого робiтника виплачують одноразову дотацiю, а за кожного додатково прийнятого працiвника віком 16–26 рокiв надають податковi пiльги. — Дехто вважає, що криза може мати й позитивні наслідки для ринку праці. Яка Ваша думка? — Я теж так вважаю. По-перше, на ринку праці з’явилася велика кількість фахівців різних спеціальностей і кваліфікацій, тобто у роботодавців зростають можливості вибору та залучення найкращих працівників на найвигідніших умовах. Якщо раніше на трудові послуги у більшості сфер економічної діяльності були завищені ціни, то тепер можна очікувати на вирівнювання ситуації порівняно із західними державами. По-друге, відбудеться певний перерозподіл у структурі зайнятості, а це може дати поштовх для розвитку інших галузей промисловості. По-третє, більшість з тих, хто потрапив під звільнення, усвідомлять, що їм, аби витримати конкуренцію на ринку праці, потрібно підвищувати свій професійний рівень або змінювати професію. До речі, є чимало прикладів, коли людина, переглянувши свої професійні інтереси, розпочала нову кар’єру. Ще про один урок для нас. На випадок скорочення треба мати запасний варіант — суміжну професію, запасний вид діяльності. Важливо бути гнучким! У країнах, які переживали кризу, більшість громадян так і робить. Наприклад, за даними Федерального агентства з праці Німеччини, громадян, які, маючи основну роботу, підробляють, за останні 15 років збільшилося майже втричі. Крім того, ще 450 тисяч, крім основної роботи, мають свій маленький бізнес. На мій погляд, це — одна з найнадійніших страховок від негараздів, які спричиняє скорочення... Людмила ШЕРШЕЛЬ також у паперовій версії читайте:
|