УКРАЇНА І СВІТ

НЕФОРМАЛЬНИЙ САМІТ НАТО
У стародавній столиці Польщі — Кракові відбувся неформальний саміт НАТО. У ньому взяли участь міністри оборони 26 держав, у тому числі міністр оборони США Роберт Гейтс, єдиний міністр із попереднього складу уряду, якого Барак Обама залишив на посаді для завершення іракської епопеї.

Це остання зустріч міністрів напередодні запланованого на 3–4 квітня ювілейного саміту на честь 60-річчя утворення Північноатлантичного альянсу.
«Афганістан розглядається як тест на здатність Альянсу виконувати у ХХІ столітті свою основну місію. Якщо він не зможе ні запобігти реальним загрозам своїм членам, ні спричинитись до поліпшення безпеки світу, то потрібно поставити запитання, а що таке НАТО?» — заявив міністр оборони Канади Петер Макей. Ситуація в Афганістані вважається одним із пріоритетів адміністрації Обами, яка напередодні ухвалила рішення поповнити 36-тисячний контингент у Афганістані ще 17 тисячами військовиків. Найбільша проблема полягає в тому, що так звані «старі» європейці не поспішають виділяти свої війська для знищення тероризму. Вони не пропонують конструктивного варіанта дій НАТО, а обережно підтримують американців. Така поведінка може створити нові підстави для неабияких загроз безпеці Європи. Особливо деструктивну політику у цьому напрямі веде Німеччина.
Додатково ситуація загострюється через вибори президента Афганістану, призначені на 20 серпня.
Друга проблема, що сконцентрувала увагу міністрів,— це повернення Франції до структури НАТО, котре президент Ніколя Саркозі хоче здійснити до квітня. Про повернення Франції Саркозі говорить з 2007 року. Це більше символічний крок, бо країна, яку де Голль вивів із військових структур НАТО у 1966-му, все одно бере участь у натовських операціях, хоча не має своїх офіцерів у командуванні.
Не менш важливими для обговорення були проблеми співпраці з Росією, поглиблення відносин і вступу в Альянс України та Грузії. На саміті працювали комісії НАТО–Україна і НАТО–Грузія, відбулись дискусії з реформування блоку і розвитку сил швидкого реагування.
У дні натовського форуму Інститут стратегічних досліджень у Кракові провів міжнародну наукову конференцію на тему «НАТО напередодні ювілейного саміту. Чи потрібна союзу нова стратегічна концепція?».
Виступаючи на конференції, Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер наголосив, що до концепції має входити детальний опис стратегічного середовища, слід ураховувати небезпеку не тільки з боку тероризму, держав, що не відбулись, а й поширення зброї масового ураження. Концепція має включати проблеми безпеки, спричинені змінами клімату, кібернетичних нападів, енергетичної безпеки і піратства. Нова концепція мусить переконливо показати, яку роль відіграватиме НАТО і у чому вона полягає.
Важливою тезою у виступі Генсека НАТО було твердження, що у контексті нових загроз нова концепція повинна чіткіше визначати спосіб застосування ст. 5 Договору, яка стосується спільної оборони в разі атаки на одного з членів.
Обґрунтовуючи потребу нової концепції, Яап де Хооп Схеффер підкреслив, що чинна стратегія створена ще у 1999 році й «сильно застаріла». Тоді документ підписали 19 країн, а незабаром їх буде 28. Крім цього, концепція Альянсу була «європоцентричною» і не враховувала таких загроз ХХІ ст., як напади бойовиків 11 вересня 2001 року і поширення тероризму в Афганістані. На думку Генсека НАТО, чітке бачення місця Альянсу в сучасному світі вкрай необхідне. Переговори, пов’язані з творенням нової концепції й стратегії НАТО, вимагатимуть тривалої дискусії. Вона буде нелегкою, але конче потрібна, якщо члени НАТО бажають знайти консенсус.
На саміті йшлось і про розширення блоку. Конфлікт на Кавказі декого підштовхнув до усвідомлення, що добрі відносини з Росією і подальше розширення Альянсу неможливі й взаємно виключаються. Це не так, переконаний Генсек НАТО. Тому процес розширення триватиме, але Альянс не ігноруватиме «страхи» Росії. Якщо Москва використає надані їй можливості побудови конструктивних відносин, то РФ очікує «перспективна співпраця». В іншому разі Брюссель буде змушений захищати союзників від будь-яких загроз із боку Кремля.
Міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський наголосив, що від Росії залежить, яким шляхом вона піде: дорогою співпраці й дружби чи шляхом грузинської та газової криз. Розглядаючи стратегію НАТО, учасники саміту говорили про необхідність нового порозуміння Альянсу і Євросоюзу. Потенціал цих організацій має бути об’єднаний, тоді стануть можливими не тільки перемога в Афганістані й ліквідація баз терористів у Пакистані. НАТО зможе вирішити питання світової стабілізації й безпеки, оскільки будь-яка інша організація виглядає недієздатною включно з ООН.
Для цього європейські партнери мусять підтримувати Сполучені Штати і налагодити не тільки тісну співпрацю НАТО з ЄС. На часі — перетворення Альянсу в організацію глобального впливу, запрошення до нього країн, які можуть внести реальний фінансовий і військовий внесок у стабілізацію «гарячих» регіонів світу: Японії, Австралії, Бразилії, Індії, ПАР та інші демократії світу (за певних умов Росію, Китай).
Значно більші кошти повинні вносити багаті арабські держави, які мають бути відповідальнішими у справі стабілізації Афганістану, Африки чи Лівану, якщо не хочуть посилати туди своїх миротворців.

Данило ДАНИЛЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • АЯТОЛИ НА РОЗДОРІЖЖІ