МІСЯЦЕСЛІВ
«НА ЯВДОХУ ПОГОЖЕ — ВСЕ ЛІТО ПРИГОЖЕ»
«Часом снігом сіє, часом сонцем гріє», — кажуть у народі про вдачу весняного первістка.
Адже морози й заметілі без «суперечки» не поступаються владою над природою. Та найкраще, вважають хлібороби, якщо місяць буде прохолодним: тоді зима звільнятиме місце весні повільно, крок за кроком. Якщо весна рано силу набере, то у квітні-травні повернуться холоди, які зашкодять рослинності. Усьому своя черга: березень — це не весна, а передвесіння. 1 — Памфіла. Вітер дме з півдня чи заходу — на врожайний рік, з півночі чи сходу — на голодний. 2 — Федора. Початок Великого посту. Дивляться на останні снігові кучугури: якщо їхня поверхня шерехата — на врожай, гладка — хліб не вродить. 4 — Архипа. На ніч на двір виставляли снопи — житній, пшеничний чи інший — і спостерігали: який укриється інеєм дужче, на ту пашницю щедритиметься літо. 5 — Агафона. Гарна днина — вродить картопля. 6 — Тимофія. «Дожити б до Тимофія Весновія, а там уже зима не страшна». 9 — Знайдення голови Іоанна Предтечі. Випав сніг — на холодний Великдень. Птахи повертаються з вирію і шукають місця для гнізд: якщо в'ють їх на сонячному боці, то літо буде холодним. 12 — Прокопа. «Прокоп дорогу руйнує: то заметами, то потічками». 13 — Василя. Сонце в колах — на врожай. Дощ — на мокре літо. Дивляться, як тануть кола біля стовбурів дерев: круті краї — крута весна, пологі — довга. 14 — Явдохи. Перший день весни за старим стилем. Яка Явдоха — таке й літо. День погожий — літо пригоже. Ясний день — вдалий рік, щедрий на пшеницю, огірки, опеньки та приплід худоби. Сонячно — уродять картопля і коноплі. Явдоха з дощем — на тепле й мокре літо. Звідки дме вітер, звідти дутиме все літо: якщо з півночі — на прохолодну погоду; із заходу — добре ловитиметься риба; з півдня — на великий врожай хлібів; із сходу — плодитимуться бджоли. У Явдохи — вода, у Юрія (6 травня) — трава. Великі калюжі — великий медозбір. Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, ясно в обід — вдала середня сівба, а коли під вечір випогодиться — найліпше сіяти пізно. Сонячний день — вродить пшениця, похмурий — просо і гречка. 15 — Федота. Вітер, заметіль — довго не буде трави. Яка середина березня, таке й літо: дме теплий вітер — літо буде тепле й мокре, якщо ж холодно і вітер з півночі — літо буде нікудишнє. 17 — Герасима. Якщо граки на старі гнізда повертаються — буде дружна весна, весняна вода збіжить вся разом. 18 — Конона. Гарна днина — улітку не буде граду. «Конон — городник на город кличе». Замочують насіння капусти та помідорів для сівби у закритий ґрунт. 21 — Єрма. Весняне рівнодення. Рано і дружно відлітають снігурі й великі синиці — на теплу й ранню весну, поступово — на затяжну й холодну. 22 — Сорок Святих. Яка погода цього дня, така сама протримається ще 40 днів. Журавлі летять на північ — чекай тепла. Погожий день — вродить гречка. 25 — Феофана. Туман — вродять льон та коноплі. Щоб прикмета справдилася, насінням льону та конопель пригощають птахів. 27 — Ростислава. Дме холодний вітер — на пізню весну. Тепло — уся весна тепла. Чисте небо — вродить горох. 29 — Сави. Зоряна ніч — літо грибне та ягідне. 30 — Олекси. Теплий день — тепла весна. Багато води — чекай мокрого літа. День сонячний — рік медовий. Які струмки, такі й заплави. 31 — Кирила. Щільно зачиняють ворота, щоб зима не повернулася. «Хоч минув Олексій, Кирило радить: «Ще не сій». Зацвіла мати-й-мачуха — прийшло тепло.