Для України, як і для багатьох держав світу, податок на додану вартість — одне з найважливіших джерел наповнення державного бюджету, але він перетворився у найкриміналізованішу сферу економіки. Проте у МВС знають, як можна зменшити негативний вплив злочинності на неї, якщо на те буде політична воля законодавця.
ПДВ був запроваджений 26 грудня 1992 року Декретом Кабміну «Про податок на додану вартість» і потому його неодноразово реформували. Зокрема, у 1995-му його було знижено з 28 до 20 відсотків. У квітні 1997 р. парламент ухвалив Закон «Про податок на додану вартість» і цей рік фахівці вважають роком реального запровадження ПДВ. У нинішньому тисячолітті його частка від усіх надходжень до бюджету зросла з 28 відсотків у 2001 році до 43 відсотків у 2008-му. Торік доходи України за його рахунок становили 98 мільярдів гривень: 48 — на товари вітчизняного виробництва, плюс 82 — на імпортовані, мінус 32 мільярди — відшкодування ПДВ.
Тепер погляньмо на інший бік медалі — з точки зору Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. Протягом 2008 року лише його підрозділами було виявлено 637 злочинів, пов’язаних із незаконним відшкодуванням ПДВ, збитки від яких сягають понад 879 мільйонів гривень. Завдяки упереджувальним діям удалося уникнути втрат із бюджету ще 340 млн грн, що були неправомірно заявлені до відшкодування. До речі, 2007 року ці показники становили відповідно 472 і 165 млн грн.
Правоохоронці проаналізували тенденції минулого року і визначили найпопулярніші схеми «викачування» державних коштів.
Перша з них — проведення безтоварних операцій через фіктивні підприємства за підробленою фінансово-господарською документацією.
Як приклад можна навести випадок, що стався на Донеччині, де було порушено кримінальну справу проти посадовців ТОВ «Укртрейдальянс», котрі провели безтоварні операції на загальну суму 180 млн грн. Зловмисники у межах договору комісії передали двом приватним підприємствам промислове обладнання, включивши його вартість до складу валових витрат. Таким чином, сформувався податковий кредит із ПДВ у розмірі 30 млн грн, який було відображено у податковій звітності й заявлено до відшкодування з держбюджету. Під час перевірки оборудки податківці, на жаль, не виявили порушень і кругленька сума надійшла на рахунок підприємства. Після того, як махінатори були викриті працівниками міліції, з’ясувалося, що ділки планували отримати відшкодування аж на 100 млн. грн. У них вилучено 40 печаток фіктивних підприємств різних форм власності, що використовувалися для фальсифікації документів.
Інша схема — невідображення у бухгалтерському обліку фінансово-господарських операцій та внесення неправдивих відомостей до податкової звітності. Саме так діяли на Дніпропетровщині посадовці компанії «Авіста», які надали податківцям сфальсифіковану інформацію про отриманий прибуток і не сплатили понад 2 млн. грн. ПДВ. Нині вони також перебувають під слідством.
Найтривожнішим є те, що розкраданню бюджету сприяють й ті, хто покликаний боронити його від злочинних зазіхань — працівники контролюючих органів. Так, прокуратурою Донецької області порушено кримінальну справу проти одного з керівників районної податкової інспекції Донецька. Спритник документально підтвердив правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ керівником одного з місцевих ТОВ. Останній у звітних документах про безтоварну операцію з металопрокатом безпідставно завищив суму податкового кредиту і внаслідок їхньої спільної оборудки з держбюджету незаконно вилучили понад мільйон гривень.
Загалом, за результатами розслідуваних кримінальних справ, торік пред’явлено обвинувачення 203 особам, серед яких 172 службовці — суб’єкти підприємницької діяльності, 10 податківців, по одному працівникові митниці та казначейства.
Податок на додану вартість уводився з найкращими намірами — для запровадження гнучкої системи пільг, що давало б змогу впливати на економічні й соціальні процеси. Зрештою, тоді він не вбачався важким тягарем, бо його платники, у разі надмірних сплат, могли отримати компенсацію від держави. Дійсність, як бачите, виявилася іншою. Проте відмовитися від застосування цього вкрай «криміналізованого» в Україні податку було б недалекоглядно. По-перше, він є обов’язковим для держав Європейського Союзу, по-друге, справа не в самому податку, а в тому, як його платять підприємці, як стягують податківці й як цей процес контролюють правоохоронні органи. Не буде ПДВ — плутяги перенесуть центр тяжіння до іншої сфери, приміром, у контрабанду.
Ситуацію могли б поліпшити зміни у законодавстві, яким поки, на жаль, не передбачено перевірок працівниками міліції правомірності відшкодування заявлених сум ПДВ.
Ще один необхідний захід — збільшення прозорості банківської системи для правоохоронних органів, від чого значною мірою залежить ефективність протидії махінаціям. Адже саме банківські установи є основними постачальниками послуг із легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, у тому числі тих, що пов’язані з ПДВ, вважає начальник ДДСБЕЗ МВС України Леонід Скалозуб. Правоохоронні органи будуть спроможні збирати докази, якщо матимуть можливість оперативно стежити за рахунками підозрілих підприємств та їхніми сумнівними операції з переміщення коштів.
У Німеччині, наприклад, для правоохоронних органів не існує банківської таємниці. Моніторинг сумнівних господарських операцій там здійснюється міжвідомчим органом і відомості про їхнє проведення відразу стають надбанням працівників поліції, митниці чи податкової служби. Вони можуть робити ініціативний пошук залежно від інформаційних потреб своїх відомств. У нас подібна установа є структурою, закритою для правоохоронців.
Фіктивне підприємництво — не самоціль для ділків. Його завдання — маскувати інші, тяжчі злочини: розкрадання, скоєні шляхом зловживання службовим становищем, шахрайство, ухилення від сплати податків. Через те давно назріла потреба внести до законодавства відповідні зміни і запровадити механізм безпосереднього доступу правоохоронних органів до системи фінансового моніторингу.