СОМАЛІЙСЬКІ ТАЛІБИ
Лідер сомалійських талібів шейх Шаріф Шейх Ахмед, усунутий від влади два роки тому ефіопами та американцями, став новим президентом Сомалі — країни, у якій протягом останніх 18 років панує безлад і війни. Коли повідомлення про успіх 45-літнього шейха дійшло до сомалійської столиці Могадішо, мешканці почали з радості стріляти з протиповітряних гармат і автоматів. Усі попередні спроби формування нового уряду і наведення ладу у країні завершились невдачею. Проте сомалійці вважають, що шейх має найбільші шанси примирити провідних політиків і припинити війну. Шейх Шаріф Шейх Ахмед уже правив у Могадішо. Він прийшов до влади у червні 2006-го, коли, керовані муллами, учні зі шкіл при мечетях побили ватажків, які тероризували країну. Рух сомалійського шейха назвали африканськими талібами. Подібно, як і їхні одновірці з Афганістану, таліби з Могадішо запровадили в країні суворі порядки, але вперше за останні 18 років тут запанував відносний спокій. Як і мулла Омар, емір афганських талібів, сомалійський шейх, до того як стати партизанським лідером, жив скромним життям шкільного вчителя географії у Могадішо і правив службу у мечеті. Він зібрав загін, аби виступити проти одного ватажка, котрий викрадав учнів для викупу. Визнаний сусідами народним героєм, Шаріф уклав союз з іншими муллами і на чолі народного ополчення здобув столицю й владу. Правління талібів тривало півроку. Президент США Джордж Буш визнав їх прихильниками «Аль-Каїди» і в грудні 2006-го, підтримана американцями, Ефіопія здійснила збройну інтервенцію у Сомалі. Шаріф Шейх Ахмед утік до Кенії, а звідти в Ерітрею, столицю якої — Асмеру побиті таліби обрали своєю базою на вигнанні. Там серед них стався розкол на фракції поміркованих і радикальних. Помірковані таліби, очолювані шейхом, опинились у меншості й виїхали у Джібуті. Асмера стала фортецею фракцій, що брали приклад зі світового джихаду талібів. Цю фракцію очолив шейх Гассан Дагір, унесений американцями до «чорного» списку міжнародних терористів. Під його командуванням партизани навесні 2007 року розпочали у Сомалі криваву війну проти окупаційної ефіопської армії. Користуючись неприхильним ставленням сомалійців до Ефіопії, яку вони вважають найбільшим ворогом, таліби здобували все більшу перевагу у партизанській війні на виснаження. Влітку, розуміючи, що у Сомалі її чекає тільки розгром, Ефіопія вирішила домовитись, принаймні, з поміркованими талібами. Домовленості було досягнуто у Джібуті. Лідер поміркованих талібів Шаріф Шейх Ахмед погодився повернутись до Сомалі й підписати угоду з владою, встановленою ефіопами. Проте він поставив умову — не повернеться до політики, поки останній ефіопський солдат не залишить країну. Ефіопія виконала цю умову у січні. Президентом шейха обрали у Джібуті (його попередника обрали в Кенії), бо у Сомалі навіть після виїзду ефіопів ні на мить не припиняється стрілянина. Запекло воюють таліби, які визнали Шаріфа Шейха Ахмеда зрадником, що домовляється з американцями, ефіопами і їхніми сомалійськими колабораціоністами. Радикальні таліби навіть не думають складати зброю, вони не хочуть ділити владу. У серпні радикали зайняли важливе портове місто Кісмайо на півдні країни, а тиждень тому вступили у місто Бойдобо, де досі під охороною ефіопського війська діяв сомалійський парламент. Та сомалійці, які підтримували запеклих талібів у їхній війні з Ефіопією, вважають поширюваний ним войовничий варіант ісламу чужим. Чимало партизанських командирів талібів заявляють, що не хочуть більше боротись за інтереси світового джихаду і швидше стануть на захист шейха, ніж виступатимуть проти нього. Шейх може розраховувати на підтримку земляків із клану Гавіє, який домінує у Могадішо і на півдні, охопленого війною, Сомалі. Його підтримають інші клани і племена, котрі не можуть дійти згоди між собою, якщо йому вдасться справедливо розподілити між ними владу і посади в уряді. Ефіопія і США заявили, що виграш шейха на президентських виборах порадував їх. «Шейх ніколи не був темним і войовничим політиком, як вважала його команда Буша»,— наголошує Стіг Гансен, норвезький вчений, який досліджує сомалійську політику. Отже, у Сомалі, одній з найбільших «чорних дір» на світовій політичній карті, про що свідчать і захоплення суден піратами, може початись стабілізація. Євген ПЕТРЕНКО також у паперовій версії читайте:
|