Нинішній рік для світової економіки буде найскладнішим за всю повоєнну історію, стверджують експерти Міжнародного валютного фонду. Світове виробництво зросте лише на піввідсотка (до кризи +3,5%). Ще у жовтні МВФ передбачав, що глобальна економіка цього року додасть 2,2%, пристойними темпами зростатиме економіка країн, що розвиваються, певна рецесія спостерігатиметься у розвинутих державах, зокрема в США. Однак тривала криза банківської системи негативно вплинула на стан справ. За останні три місяці світова економіка повернула до гіршого, такі країни, як Китай, потерпають від зменшення попиту на основних експортних ринках. Тож довелося скоригувати прогнози.
Криза буде жорсткою, запевняють експерти. Утім, різні країни вона зачепить по-різному. Найсильніше постраждають розвинені держави, їхня економіка в них не просто зупиниться — впаде. Так, у Японії спад сягне 2,5%, у країнах ЄС — 2%, США — 1,5%. Відновлення може розпочатися у 2010-му, але залежатиме від рішучих політичних дій урядів.
Погіршив прогноз і Європейський банк реконструкції і розвитку. Якщо торік у листопаді фахівці ЄБРР вважали, що темпи розвитку економіки у 30 країнах, де він здійснює інвестування, становитиме 2,5%, то теперішній прогноз — лише + 0,1%. При цьому найбільше падіння очікується в Україні та Латвії (-5%), Естонії (-3,5%), Литві (-2,5%), Угорщині (-2%). А ось Росії вдасться втримати економічне зростання на рівні 1%, найвищими показники будуть у Туркменістані (+10%) та Азербайджані (+8%).
Очікуючи на рецесію, світові компанії зосередились на виживанні, а не на розвитку. У багатьох їхніх керівників щодня меншає впевненості в завтрашньому дні. Сподівання на нетривалість рецесії швидко тануть, натомість приходить усвідомлення неминучості повільного, щонайменше трирічного, оздоровлення. Лише 1/5 з них упевнена у зростанні прибутку найближчим часом, тоді як рік тому оптимістом був кожен другий керівник.
Якщо торік у вересні у неминучості впливу банківської кризи на компанії були впевнені 46% опитаних керівників, то в грудні — вже 67%. Експерти американського інституту міжнародного фінансового прогнозування припускають, що обсяги інвестицій в економіку країн, що розвиваються, можуть скоротитися на 2/3. Такі похмурі прогнози змушують власників приватних капіталів не квапитися із довгостроковими інвестиціями навіть попри можливість упродовж найближчих двох років придбати активи за рекордно низькими цінами.
Винних вже знайшли На міжнародному економічному форумі в Давосі прем'єр-міністри Росії та Китаю звинуватили у наймасштабнішій фінансово-економічній кризі західні банки. До кризи призвела жадібність фінансистів та споживачів. Обидва лідери визнали, що їхні країни постраждали від кризи, але цілком готові пережити цю історичну бурю. Володимир Путін закликав країни не вдаватись до протекціонізму, запропонував стабілізувати ціни на енергоносії та застеріг від надмірної націоналізації. А щодо інвестицій висловився менш чітко, заявивши, що Росія запрошує інвесторів. Але на питання, чи можуть західні фірми допомогти в розвитку інформаційних технологій, сказав: ми не інваліди, допомагайте пенсіонерам.
Російський лідер застерігає від зайвого втручання держави в економіку, від концентрації в її руках надмірних активів. Він нагадав приклад Радянського Союзу, де роль держави була доведена до абсолюту, що зрештою призвело до тотальної неконкурентоспроможності економіки. Російський прем'єр також заявив, що для формування нової, більш ефективної світової економічної архітектури треба переосмислити роль міжнародних організацій.
Володимир Путін вважає, що вплив світової кризи на російську економіку послабиться вже до нинішнього літа, а на початку 2010-го Росія відчуватиме позитивні тенденції у своєму розвитку. В окремих галузях є надія побачити світло в кінці тунелю вже в середині нинішнього року. Криза допоможе диверсифікувати російську економіку та надати їй кращих перспектив.
Позичене віддамо В Україні останнім часом все частіше обговорюють імовірність дефолту як одного з варіантів подальшого розвитку. Згідно зі звітом ООН про стан і перспективи світової економіки у 2009 році, Україна опинилась у списку потенційних неплатників за зовнішніми боргами. За нами — лише Венесуела та Росія. Висновки вітчизняних експертів оптимістичніші — говорити про дефолт передчасно.
Нинішню ситуацію, каже колишній міністр економіки Ігор Юшко, не можна порівнювати із ситуацією 1998 року. Попри схожість тенденцій — «латати дірки» у бюджеті позиченими грошима — є чимало відмінностей. Тоді нашій державі гроші давали під шалені проценти і ненадовго, імпорт плинув рікою, а експорт ледь животів. Нині ж, попри світову кризу, ситуація інакша. Уперше після осені 2005-го у грудні 2008-го Україна мала позитивне торговельне сальдо, обсяг експорту перевищив імпорт майже на 1,4 млрд дол. У металургів близько 70% виробничих потужностей зорієнтовано на експорт. Тож можна було б очікувати на збільшення експортних надходжень у найближчі півтора-два місяці.
І ще одна суттєва відмінність. У 1998-му борги були переважно державними. Нині ж їхня левова частка належить корпораціям та банкам. Позичине державою, за більшістю міжнародних угод, можна відтермінувати чи реструктуризувати. Те, що треба погасити терміново, бюджет подужає, запевняє міністр економіки Богдан Данилишин. Тож до дефолту Україні ще далеко. А за тими підприємствами, які повертають борги, каже міністр, уряд пильнує щодня.
Правда, зазначають експерти, детального аналізу структури загального боргу України нема. Проте відомо: чимала частка боргів — внутрішньокорпоративні, як-от «дочок» іноземих компаній перед материнськими структурами. Такі проблеми вирішуються без державного втручання. А деякі компанії і рятувати не варто — не окупиться, тож вони мають збанкрутіти. Держава може надати боржникам свої гарантії, та з цим треба бути дуже обережними.
Взагалі, експертам ООН треба подякувати, вважають наші економісти. Хоча їхні дані й застарілі і нині загрози дефолту України немає, краще перепильнувати, ніж недопильнувати. А інвестори, якщо захочуть вкласти гроші в нашу економіку, зважатимуть не на торішній звіт, а на поточну ситуацію.
Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий теж вважає, що зовнішній борг України не є критичним. Набагато складніша ситуація виникла в державних компаніях-монополістах, таких як «Нафтогаз» та «Укравтодор» (який тепер повертає великі кредити). У дербюджеті може не вистачити коштів на допомогу з обслуговування їхніх боргів.
Дефолту в Україні немає, а ось неплатоспроможність економіки через недосконалий бюджет уже дається взнаки. Досі 2–3% його дефіциту перекривалось завдяки плідній роботі митниці. Цьогоріч там зафіксовано недобір — майже 27%. Отже, перекривати дефіцит нічим, пояснює директор Інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан. До того ж у передвиборчому році з'явилась спокуса звернутись до недобрих механізмів фінансування держбюджету, тобто до випуску незабезпечених державних зобов'язань — ОВДП (облігацій державної внутрішньої позики). Це — шлях до побудови фінансової піраміди.
За висновками екс-спікера Верховної Ради Арсенія Яценюка, банкрутом в нашій країні вже є Пенсійний фонд. Якби не прямі дотації з держбюджету, то ПФ не міг би виплачувати пенсій. Допомогла ПФ і емісія Нацбанку та розміщення облігацій Мінфіну. До речі, в Україні 17,8% пенсіонерів отримують так звані спеціальні пенсії, приміром, народні депутати — 24 тис., судді Верховного та Конституційного судів — 32–34 тис.
Найбільшою ж загрозою для Пенсійного фонду і країни Арсеній Яценюк вважає старіння населення. А єдиний вихід зі скрутної ситуації вбачає у збільшенні пенсійного віку. Нині в Україні пенсії за віком жінкам виплачують після досягнення ними 55 років, чоловікам — після 60.
Тим часом Кабмін спрямував до місцевих бюджетів додаткові кошти для фінансування соціальних виплат. Про це повідомила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Глава уряду нагадала, що керівникам облдержадміністрацій доручено перевіряти своєчасність виплати пенсій і зарплат бюджетникам. Відкрито й «гарячі лінії» в Мінпраці та облдержадміністраціях. Уряд, запевнила прем'єр, реагуватиме на всі сигнали з регіонів.
Що робити У той же час президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах вважає, що висновки експертів ООН збігаються з висновками УСПП щодо глибини падіння промислового виробництва, ВВП, девальвації національної валюти, інфляції. І така ситуація загрожує дефолтом. Кризові тенденції вже зафіксовано в більшості галузей промисловості. За січень-жовтень 2008-го зростання становило лише 102,2%, що в п'ятеро нижче, ніж позаторік. Торік у жовтні промислове виробництво скоротилось на 19,8%. Найбільший спад був у металургії (-20,5%) та виробництві коксу (-16,5%). А в грудні промисловість впала на 23%, металургія — на 43%, хімічна промисловість — на 40% (у січні всі хімічні підприємства стояли), машинобудування — на 37%.
До того ж перед Україною стоїть загрозлива проблема — безробіття, тільки в минулому грудні кількість безробітних збільшилась на 200 тис., у листопаді-грудні 1,4 млн людей працювали в режимі скороченого робочого тижня, перебували у вимушених відпустках.
Україна — єдина держава в Європі та на пострадянському просторі, у якої немає антикризової програми спільних дій уряду, Нацбанку та парламенту, а це дуже загострює кризові явища. На переконання президента УСПП, не можна допускати спроб списати глибину економічної кризи в Україні на загальносвітові фактори. Всі передумови кризи в нашій державі проявлялися раніше — це й ревальвація гривні, і стерилізація гривневої маси, і заборона податкових векселів, і вступ до СОТ без програм адаптації економіки.
Тепер необхідно різко підвищити відповідальність та кваліфікацію тих, хто працює у владних структурах, насамперед в уряді, спрямувати максимум зусиль на збереження робочих місць, розвиток внутрішнього ринку, не допустити масового споживання імпорту, як було раніше, розвивати імпортозаміщувальні програми, підтримати вітчизняних експортерів, особливу увагу приділити соціальній політиці, яка б ґрунтувалася не на популізмі, а на ефективній економіці.
Влада має працювати в постійному контакті з бізнесом, й Антикризова громадська рада готова до такого діалогу. Ділова громадськість вимагає від влади посилення та наповнення новим змістом антикризової діяльності, а не її імітації. Для цього підготовлено кілька законодавчих ініціатив, спрямованих на недопущення зниження темпів економічного зростання, посилення контролю за витратою коштів стабілізаційного фонду і кредиту МВФ, на мінімізацію негативних соціальних наслідків кризи.
Запропонованими змінами передбачено запровадження стимулів модернізації основних фондів підприємств реального сектора економіки через прискорену амортизацію, рефінансування прибутку; відновлення права платників ПДВ використовувати податкові векселі під час імпортних операцій, а також здійснення заходів для підтримки розвитку високотехнологічних галузей економіки та створення умов розширення попиту на їхню продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках. Крім того, необхідними є спрощення порядку закупівель за державні кошти товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва для підприємств з державною часткою в статутному фонді; забезпечення безперешкодного та вчасного відшкодування ПДВ експортерам. А ще — посилення заходів нетарифного захисту внутрішнього ринку, зокрема недопущення неякісної та небезпечної продукції, мінімізації контрабанди, «сірого імпорту»; тимчасове підвищення імпортних тарифів на товари, що не виробляються в Україні.
Ухвалення та реалізація цих законодавчих ініціатив, вважає Анатолій Кінах, створить умови для підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, стимулювання виробництва та експорту, модернізації виробництва та впровадження енергозбережних технологій, удосконалення системи оподаткування задля стимулювання інвестицій у виробничу сферу.
Що ж стосується курсу національної валюти, то, наголошує Анатолій Кінах, він є інтегрованим результатом торговельного та платіжного балансу, платоспроможності населення, вміння держави захищати внутрішній ринок. Хаотична, безсистемна, корумпована валютно-курсова політика, яку провадив Нацбанк,— неабияка загроза для економічного розвитку. Тож треба, аби до розгляду цієї ситуації долучилась Генеральна прокуратура, і люди, що брали участь у незаконних оборудках на фінансовому ринку, незалежно від посад, прізвищ, політичного кольору, були притягнуті до відповідальності.
Не дочекаєтесь! Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко теж вважає, що дефолт Україні не загрожує, адже наша країна, за світовими мірками, має невеликий державний борг — всього 11% ВВП, тоді як в інших державах він сягає 70—80%, а в Японії — навіть 110%. Прогнози можливого дефолту є наслідком нагнітання істеричних настроїв у зв'язку зі світовою фінансово-економічною кризою. Український уряд не піддається паніці, наголошує глава уряду, але його плідній роботі в умовах кризи заважає непродумана діяльність Нацбанку на валютному ринку і в кредитній сфері. На її думку, кожен день роботи НБУ під керівництвом Володимира Стельмаха поглиблює кризу в країні. Через брак системних заходів та продуманої довгострокової політики з боку глави та правління НБУ відбулося найбільше у світі падіння вартості національної валюти — понад 50%.