ПРИБОРКАННЯ«ГАРЯЧИХ» ТОЧОК
Вступ на посаду 44-го президента США Барака Обами не позначився на стрімкому зростанні курсу акцій на фондовій біржі США. Інвестори насторожилися, очікуючи на президентські рішення щодо можливої націоналізації тих американських банків, які переживають важкі часи. Першого робочого дня в Білому домі Барак Обама встиг шокувати співробітників своєї адміністрації, «заморозивши» зарплатню тим з них, хто має дохід понад сто тисяч доларів на рік. Наступний неприємний сюрприз чекав на лобістів. Ті, хто останніми роками «сприяв» бізнесу в певних секторах, схиляючи конгресменів за гроші затверджувати потрібні рішення, в адміністрації Барака Обами не матимуть права опікуватись «рідними» справами. Попри безперечне бажання 44-го президента зосередитися насамперед на вирішенні внутрішніх проблем США, йому доводиться одночасно значну увагу приділяти зовнішньополітичним питанням. Першого дня при владі він розпорядився закрити скандальну в’язницю на базі Гуантанамо. Це має поліпшити відносини країни з Європейським Союзом, який понад п’ять років постійно критикував адміністрацію попереднього президента США за застосування тортур на Гуантанамо. Водночас досвідчені у справах розв’язання міжнародних конфліктів американські дипломати були призначені на посади спеціальних уповноважених президента США у «гарячих точках». Відомий своєю позитивною роллю в процесі ольстерського мирного врегулювання Джордж Мітчелл став спеціальним представником глави держави на Близькому Сході, а Ричард Голбрук, який доклав зусиль для підписання Дейтонських мирних угод стосовно Боснії, представлятиме президента США в Афганістані та Пакистані. Неясним залишається питання щодо впливу на ухвалення президентом зовнішньополітичних рішень. Частина радників Барака Обами вважає, що треба тиснути на Росію, спонукаючи її до демократизації. Інші переконані, що це питання не повинно перешкоджати прагматичній взаємодії з Кремлем. Зокрема, віце-президент Джозеф Байден різко критикує російську владу за нехтування західних стандартів демократії. Однак держаний секретар Гілларі Клінтон, яка планує у березні відвідати Москву, налаштована менш категорично, адже Росія пропонує США відмовитися від сприяння вступу України до НАТО в обмін на припинення співпраці з Іраном та поблажливе ставлення до розміщення американської системи протиракетної оборони на території Польщі та Чехії. Однак першим випробуванням для адміністрації Барака Обами стане Близький Схід. Можливо, до літа 2010 року американський контингент залишить Ірак, аби зосередитися на афганських справах. Тим часом у департаменті контррозвідки міністерства інформації Ірану ствреджують, що США витратили 32 мільйони доларів на підготовку «оксамитової» революції, аби скинути ісламський лад у країні. У Тегерані не забули, що нинішній держсекретар Гілларі Клінтон у ролі кандидата на посаду президента закликала гарантувати удар по Ірану, якщо той атакує Ізраїль. Але й у разі війни Росія не програє: Іран краще озброєний, ніж Ірак за часів Саддама Хусейна. Тож приборкуючи «гарячі точки», Бараку Обамі доведеться вчитися в президента Франкліна Рузвельта, який вважав: єдине, чого слід боятися, це власний страх. також у паперовій версії читайте:
|