РОСІЯ — ВОЛОДАРКА МОРІВ?
Штаб Військово-морського флоту РФ оголосив про рішення відкрити у найближчі роки бази свого флоту у Ємені, Лівії й Сирії. Росіяни збираються повернутись до трьох баз, які у минулому належали ВМФ Радянського Союзу. Йдеться про єменський острів Сокора, лівійський Тріполі та сирійський Тартус. Останній порт нині єдиний у Середземному морі, куди російські військові моряки можуть заходити для поповнення запасів і дрібного ремонту. «Політичне рішення щодо будівництва баз уже було ухвалене. Система баз буде створена з метою відсічі існуючим й потенційним загрозам безпеці Росії ще на далеких підступах»,— пояснює представник штабу флоту, на якого посилається офіційне російське агентство ІТАР-ТАРС. Проте міністерство оборони заявило, що це рішення не остаточне і неофіційне. Російські експерти пояснюють, що це пов’язано з відсутністю у держави ресурсів, тому вони не передбачені у бюджеті. Наразі, крім Тартусу, надто мілкого, щоб у нього могли заходити великі кораблі, РФ має за кордоном лише одну справжню морську базу — у кримському Севастополі, яка, однак, згідно з існуючим міжнародним договором, має бути звільнена до 2017 року. Російські морські бази, розташовані далеко від кордонів РФ, ліквідовано під час президентства Володимира Путіна. Тоді росіяни полишили радіолокаційну станцію Лурдес на Кубі та військовий порт Камран у В’єтнамі. Останніми роками, коли Росія, як люблять говорити у Москві, «вставала з колін», збагатившись на нафтовому бумі, кораблі повернулись у світовий океан. Потужний загін кораблів на чолі з флагманом ВМФ, важким атомним крейсером «Пётр Великий» кілька місяців перебуває у далекому поході. Він побував у Середземному морі, потім спільно з венесуельським флотом брав участь у навчаннях у Карибському морі неподалік берегів США. Загін відвідав Кубу, яку у Москві продовжують називати «братньою». Тепер він пливе до Індії, де проводитиме навчання разом із індійським флотом. У Середземному морі перебуває інший загін на чолі з єдиним російським авіаносцем «Адмирал Флота СССР Кузнецов». Активність флоту у майбутньому, як оголосило Міністерство оборони, має зростати. Міністерство планує, що до 2025 року Росія матиме кілька груп авіаносців. До того часу у стрій буде прийнята, як передбачається, ескадра сучасних атомних підводних човнів нового покоління «Борей», озброєних нібито неможливими для перехоплення балістичними ракетами «Булава». Кожен із цих човнів, як погрожують адмірали, одним залпом своїх ракет зможе стерти з лиця землі половину великих міст США. Флотські командири запевняють, що для швидко відроджуваного флоту потрібні бази далеко від берегів батьківщини. Донедавна вони заявляли про необхідність створення таких у Венесуелі й на Кубі. Місяць тому Володимир Путін дещо остудив ці «гарячі голови», а у грудневому телевізійному спілкуванні з народом зазначив, що постійні бази у Карибському регіоні РФ не потрібні. Водночас він «зрадив велику таємницю», заявивши, що чимало країн пропонують Москві свої порти для використання. «Росія ще не має підписаних або хоча б підготовлених до підписання договорів із Єменом, Лівією чи Сирією щодо морських баз. Проте існує чимало пропозицій з розміщення баз у багатьох портах. Лівійський лідер Муаммар Каддафі недавно пропонував Москві порти у Тріполі й Бенгазі. Але це або пісня далекого майбутнього, або мрії адміралів, які ніколи не збудуться»,— сказав відомий російський військовий експерт Віктор Літовкін. «Морські бази і далекі походи потужних ескадр — дороге задоволення,— пояснює він.— Про них можна думати, коли барель нафти коштує 140 доларів. Нині за ціни менш ніж 40 доларів командири стурбовані зарплатою для моряків, що здійснюють похід на Кариби і до Індії. Кожному з них держава винна по 200 тисяч рублів (приблизно 45 тисяч гривень)». Руслан Пухов із Московського центру стратегічного аналізу і технологій скептично ставиться до апетитів адміралів. «У бюджеті не передбачено грошей на морські бази за кордоном. А під час кризи тим більше не з’являться. Ці обіцянки нагадують анекдот 90-х років, коли росіянин пропонує іншому вагон мармеладу за мільйон доларів. Той погоджується і обидва йдуть шукати: один — мільйон доларів, інший — вагон мармеладу»,— іронізує пан Пухов. Данило ДАНИЛЕНКО також у паперовій версії читайте:
|