БУШ ВИБАЧИВСЯ
Серед американських демократів популярним є такий анекдот. До Білого дому приходить чергова екскурсія. Туристи запитують, де Буш. Їм відповідають, що його тут більше немає. Після цього екскурсанти запевняють, що їм це дуже приємно чути. Зважаючи на рекордно низький рейтинг популярності 43-го президента США наприкінці його другого терміну перебування на посаді, подібні почуття властиві багатьом, і не лише в США. Напередодні залишення Білого дому екс-президент США Джордж Буш — не відомо, чи щиро, чи суто формально,— вибачився за помилки, яких він припустився впродовж двох чотирирічних термінів при владі. Він підтвердив факт ухвалення рішення про напад на Ірак без доказів наявності в Багдада зброї масового ураження. Ситуація нагадує анекдот про те, що іракську ядерну зброю Центральне розвідувальне управління США таки знайшло, але в сусідньому Ірані. Якщо серйозно, то Буш похвалився фактом «демократизації» Іраку. Аби зробити йому приємне, іракське керівництво напередодні його відставки ратифікувало конвенцію про заборону хімічної зброї. Крім того, на фініші президентства Джорджа Буша в Багдаді було відкрите нове приміщення посольства США. Збудували його за три з половиною роки, витративши 700 мільйонів доларів. Комплекс більше нагадує величезний середньовічний замок. Ось тільки бюджетних коштів на цю «вавілонську вежу» витрачено надто багато, тож тепер вашингтонським чиновникам доведеться виправдовуватися перед аудиторами. Несподівано скандальну риску під улюбленою темою Буша — боротьбою проти глобального тероризму — підвів британський міністр закордонних справ Девід Мілібенд. У статті в газеті «Гардіан» він визнав помилковою стратегію «війни проти тероризму», оскільки такий підхід консолідував проти Заходу більшість екстремістів по всьому світу. Замість «війни», на думку Девіда Мілібенда, слід було робити наголос на законності та правах людини. І хоча до останньої хвилини перебування в Білому домі Джордж Буш очікував на добру новину про «ліквідацію» Усами бен Ладена, ця місія вкотре виявилася неможливою. Водночас Буш й виправдовував себе тим, що, на його думку, в Афганістані настала суцільна демократія. Дівчатка ходять до школи, а не носять паранджу. Однак скептики зазначають, що західні моральні засади не влаштовують не лише талібів, а й багатьох інших афганців, тому до їхнього утвердження в Афганістані Заходу треба пройти ще дуже довгий шлях. І не факт, що на це вистачить ресурсів та сил, особливо коли доводиться спрямовувати їх на боротьбу проти глобальної економічної кризи, яка вдарила по західних державах. На превеликий жаль, історія не приймає вибачень, тож за право залишитися на її сторінках у більш-менш прийнятному вигляді Джорджеві Бушу ще доведеться поборотися. Найперше завдання — написання ним чесних мемуарів. також у паперовій версії читайте:
|