Нещодавно Світовий банк оприлюднив прогноз макроекономічних показників на 2009 рік для України. За висновками його експертів, упродовж року через кредитну кризу, погіршення умов торгівлі та зниження експортного попиту країна перебуватиме в економічній рецесії, ВВП скоротиться на 4%, а ціни зростуть на 13,6%. А от урядовці оптимістичніші, запевняють, що цьогоріч інфляція не перевищуватиме 10%, а ВВП повагомішає на 0,4 відсотка.
У Світовому банку зазначають, що глобальна криза виявила притаманні для держави макроекономічні ризики, що призвело до коригування економіки. Йдеться про різке зниження цін на основний експортний товар — метал, які через сповільнення світової економіки знизились більш ніж удвічі порівняно з піковим значенням. До того ж, ускладнився доступ до зовнішнього фінансування, тоді як протягом останніх років приплив іноземних фінансових ресурсів у вітчизняну економіку постійно зростав.
У торішньому четвертому кварталі ситуація змінилась на гірше і негативно вплинула на економічну динаміку. В результаті економічні процеси різко сповільнились і фактично увійшли у рецесію. Реальний ВВП із 11% пікового зростання (рік до року) у серпні впав на 14% у листопаді, а за одинадцять місяців зростання уповільнилось до 3,6%, тоді як за вісім місяців економіка додала 7%. Експерти вважають, що річне її зростання сповільниться до 2,3%. Особливо постраждала обробна промисловість та будівництво. Відплив гривневих депозитів із банківської системи у жовтні-листопаді сягнув 14%, щоправда, потім трохи уповільнився. Темпи споживчої інфляції у листопаді впали до 22,3 відсотка.
Владі — плюс? Експерти зазначають, що українська влада зреагувала на погіршення ситуації в економіці й вжила заходів макроекономічного коригування, аби запобігти подальшому послабленню ринкової довіри. Вони були підтримані у спільній Програмі з Міжнародним валютним фондом відповідною угодою, завдяки цьому МВФ надав Україні кредит на 16,4 млрд дол. на підтримку програми внутрішнього та зовнішнього коригування, а також на реабілітацію фінансового сектора. Влада ініціювала перехід до політики гнучкого обмінного курсу, започаткувала заходи зі стабілізації фінансового сектора та продовжила консервативне виконання бюджету в останньому торішньому кварталі відповідно до програми, підтриманої МВФ.
Однак початкові вартісні втрати, пов’язані з новою політикою обмінного курсу, та поточні тиски щодо пом’якшення бюджетної дисципліни потребуватимуть від влади послідовної економічної політики, наголошують експерти. Макроекономічна стабілізація вимагатиме значного реформування структури сукупного попиту і його загального зменшення. Йдеться про збільшення частки чистого експорту і різке скорочення внутрішнього попиту. У торішніх прогнозах експерти банку констатували, що останніми роками в Україні внутрішній попит набагато випереджав продуктивність праці й зростання ВВП. Тоді прогнозувалось повільне коригування економіки — поступове сповільнення темпів зростання споживання та інвестицій. Однак глобальна фінансова криза призвела до того, що це коригування відбуватиметься набагато швидше, і цьогоріч суттєво скоротиться інвестиційний та споживчий попит.
Штовхатимуть до структурних змін і тиски платіжного балансу. Очікується, що дефіцит поточного рахунку покращиться з понад 6% ВВП у 2008-му до 1–2% у 2009–2011 роках. Для досягнення такого показника необхідне скорочення імпорту на більш ніж 20% у 2009-му, аби компенсувати прогнозоване погіршення умов зовнішньої торгівлі на 7 відсотків.
За такої зміни рахунку поточних операцій та підтримки програми МВФ зовнішній розрив фінансування буде профінансований згідно з базовим прогнозом Світового банку. Зниження товарних цін, обмежена ліквідність і скорочення внутрішнього попиту сприятиме дезінфляції. Однак її стримуватимуть два чинники — корекція обмінного курсу, що впливатиме на зростання цін на певні товари, і необхідність подальшого підвищення комунальних і енергетичних тарифів.
Стан державного боргу, зазначають експерти, нині є низьким (приблизно 10% ВВП) і, за прогнозами, залишатиметься на помірному рівні під час та після коригування, навіть з урахуванням потенційної вартості рекапіталізації банків. Успішна стабілізація залежить і від готовності зовнішніх кредиторів рефінансувати банківські й корпоративні борги. До речі, у Світовому банку вважають, що рекапіталізація не повинна відбуватися автоматично, банки, які не є системними і життєздатними, треба закривати.
Від безробіття не зарікайся За прогнозами експертів Світового банку, заробітна плата та зайнятість в нашій країні у 2009-му має знизитись для відновлення конкурентоспроможності експорту. Проте конкретних цифр вони не називають. А за передбаченнями Міністерства праці та соціальної політики, безробіття цьогоріч зросте до 9%. Очікується, що у пошуках роботи до центрів зайнятості можуть звернутися близько 3 млн осіб, здебільшого працівники металургійної й хімічної галузей, які живуть на сході країни. Президент Віктор Ющенко серед методів подолання безробіття називає формування загальноукраїнських програм, які б дали роботу сотням тисяч людей у різних регіонах. Про один із них він говорить як про майже доконаний факт — 8 млрд грн нових фінансових надходжень буде спрямовано на реалізацію загальнонаціональної програми «Українські дороги».
Фахівці Організації економічної співпраці та розвитку, куди входить 30 країн з сильною економікою, прогнозують, що впродовж найближчих двох років роботу у світі втратять 25 млн людей. Найбільше постраждає будівельна галузь, яка залежить від кредитування, а за нестачі грошей у фінансових установ отримати позику на вигідних умовах складно. Криза змусила багатьох забудовників «заморозити» свої проекти, а деякі навіть опинились на межі банкрутства.
Світовий банк сподівається, що уряд України утримуватиме збалансований бюджет у 2009 році (без урахування вартості рекапіталізації банків і певних інфраструктурних проектів, які виносяться з визначення дефіциту). Експерти вважають, що подальші ризики країни залежатимуть від зовнішніх шоків і неадекватної економічної політики. Більше очікуваного погіршення умов торгівлі й стрімке скорочення експортного попиту може збільшити тиск на реальний сектор. А уразливість банківського сектора може надалі загостритися через надмірні коливання обмінного курсу та труднощі з рефінансуванням зовнішнього боргу, пов’язані з погіршенням балансів корпорацій та зменшенням доходів громадян, котрі страждатимуть від ускладнення виплати боргів.
Валютно-інфляційні варіації Експерти Світового банку не оприлюднили прогнозів щодо обмінного курсу, зазначивши лише, що нинішня його корекція є істотною. Коливання курсу впливають на ціни імпортних товарів і певною мірою тиснуть на ціни товарів, що виробляються в Україні із застосуванням імпортних компонентів. Зміна курсової політики, на думку фахівців, свідчить про те, що має з’явитися новий монетарний якір — інфляційне таргетування (принципи, яких дотримуються у своїй політиці центральні банки щодо визначення цільових орієнтирів грошової системи, регулювання приросту грошової маси в обігу). Впродовж кількох останніх років валютний курс в Україні був стабільним, а інфляційні тенденції відчутно змінювались — від «0» у 2002-му до майже 30% у 2008 році. Для споживачів такі варіації є некомфортними. Якщо економічну політику спрямувати на досягнення прогнозованого, помірного рівня інфляції, то наші громадяни, як і мешканці інших країн, не так гостро реагуватимуть на зміни валютного курсу. Коли інфляція сягатиме лише 3–5%, то проблеми валютного курсу опиняться на другому плані.
Що стосується припинення валютного кредитування, до чого закликають деякі наші високопосадовці, то у Світовому банку вважають: цілковито його забороняти не варто, банки самі мають оцінити таку доцільність.
Експерти нормально сприймають наміри НБУ збільшити ставку рефінансування до 18% і кажуть, що необхідно її тримати на рівні, наближеному до рівня інфляції в країні. Хоча Федеральна резервна система США, намагаючись спинити рецесію, скоротила головну облікову ставку до найнижчого в історії рівня. Та замість визначеного фіксованого рівня, який сягав 1%, вирішила встановити верхню і нижню межу — від 0 до 1/4%. Такий агресивний крок, зауважують експерти, може бути ризикованим, адже ФРС збила головну облікову ставку з 1% нанівець. Навіть у часи Великої депресії у 1930-х роках облікова ставка у Сполучених Штатах була вищою, ніж зараз. ФРС вдається до таких надзвичайних кроків через те, що економіка країни швидко слабне, лише у торішньому листопаді роботу втратили майже півмільйона осіб.
Інші надзвичайні кроки ФРС полягають у закупівлі великої кількості цінних паперів, що ґрунтуються на іпотечних позиках. Цей величезний потік грошей від ФРС у банківську систему мав би знизити відсотки, які сплачують американці за свої позики, особливо на придбання житла. Кроки ФРС називають сміливими, небувалими, але й такими, що свідчать про несприятливу ситуацію, в якій опинилась економіка Сполучених Штатів.
Новообраний президент США Барак Обама може запропонувати конгресу схвалити новий антикризовий пакет вартістю від 850 млрд до 1 трлн дол. Ним передбачається виділення коштів на будівництво доріг і мостів, розвиток інфраструктури та допомогу безробітним, підтримку системи охорони здоров’я, податкові пільги та розвиток альтернативних джерел енергії.
Що стосується зменшення облікових ставок, то Банк Англії теж нещодавно знизив базову відсоткову ставку до 2%. Це — найнижчий рівень з 1951 року. До такого кроку банк вдався на тлі негативних очікувань щодо стану британської економіки в найближчому майбутньому. Ухвалив рішення про скорочення тієї ставки і Європейський Центробанк, зменшивши її до 2,5%. Це має забезпечити більшу доступність кредитів як для фінансових установ, так і для громадян.
Про скорочення головної облікової ставки до 0,1% оголосив Банк Японії, адже економіка країни потерпає від зменшення попиту на споживчому ринку. Уряд передбачає, що вона почне зростати лише з березня 2010 року.
Експерти Світового банку наголошують, що виважена, стримана фіскальна та монетарна політика в Україні (багато її аспектів ґрунтуються на програмі, підтриманій МВФ) плюс поглиблення структурних реформ допоможуть країні стабілізувати економіку і перейти до стадії її відновлення у 2010-му. Навпаки, хаотичні рішення з їхнім слабким упровадженням можуть спричинити до поглиблення падіння.
Без реформ не обійтись Світовий банк готовий підтримати структурні реформи в Україні. Тож наприкінці грудня Рада його виконавчих директорів затвердила Третю позику на підтримку політики розвитку (ППР-ІІІ) в 500 млн дол. До речі, торік в Україні були реалізовані програми банку на більш ніж мільярд доларів. Він має намір упоратись з таким обсягом і у 2009 році, зокрема збільшити допомогу на інфраструктурні проекти, серед яких дорога Київ— Харків.
Серія програмних позик ППР підтримує реформи, спрямовані на поліпшення інвестиційного клімату, управління державними фінансами та надання послуг. Ключові реформи в межах ППР-ІІІ включають ухвалення закону про акціонерні товариства; здійснення початкових кроків, необхідних для реабілітації фінансової системи; заходи для зменшення витрат, пов’язаних із регулюванням та перевірками; поліпшення правової бази державних закупівель і впровадження заходів для покращення прозорості доступу до вищої освіти.
«Ужиті урядом заходи в межах низки позик ППР є важливим свідченням зацікавленості України у проведенні економічних реформ у часи серйозних економічних викликів,— говорить Мартін Райзер, директор Світового банку у справах України, Білорусі, Молдови.— Проте для подальшого поступу втілення в життя взятих зобов’язань, поліпшення координування політики та поглиблення структурних реформ і реформ фінансового сектора треба докласти чимало зусиль».
ППР-ІІІ є частиною комплексного пакету заходів на підтримку України в її намаганнях пом’якшити економічний спад і закласти підвалини для оздоровлення економіки. Ключові його елементи включають бюджетну підтримку, спрямовану на ефективніше використання коштів і подальше поглиблення структурних реформ, позики для підтримки важливих інвестицій в інфраструктуру, технічну й фінансову допомогу для оздоровлення фінансового сектора, а також комплексну програму аналітично-дорадчої діяльності. Задля реалізації цих завдань Група Світового банку співпрацює з іншими партнерами у сфері сприяння розвиткові.
«Виклики, що постають перед економікою України, підкреслюють необхідність прискорення структурних реформ у таких сферах, як підприємницька діяльність, фінансовий сектор, диверсифікація торгівлі, земельна реформа, політика зміцнення конкурентоспроможності та енергетична безпека,» — зазначає Пабло Сааведра, старший економіст Світового банку по Україні. Крім того, у короткостроковій перспективі особливу увагу потрібно приділити наданню адресної допомоги тим, хто особливо її потребує. В України є ресурс, аби підтримати найбідніших, тож треба робити жорсткий вибір, тоді держава швидко вийде з рецесії.