ПОГЛЯД НА ЗЕМЛЮ З ОРБІТИ
Значне місце серед основних завдань четвертої (до 2012 р.) космічної програми України посідає розділ «Здійснення дистанційного зондування Землі» (ДЗЗ). «Говорить і показує Україна!» Одним із заходів, зазначених у цьому розділі, є створення системи «Січ-2» для спостереження за Землею з космосу в оптичному діапазоні,— разом з підготовкою необхідного для цього космічного апарата та його запуску ракетою-носієм «Дніпро». Наступним кроком має стати проект «Січ-2М» — створення модернізованої системи для оптичного спостереження з борту відповідного космічного апарата, підготовка і запуск такого супутника та забезпечення його експлуатації під час функціонування на навколоземній орбіті. Проектом «Радіометрія» передбачено розробку експериментальних зразків бортових радіолокаторів для роботи у складі систем перспективних космічних апаратів серії «Січ-Р», а проектом «Оптика» — створення бортової оптико-електронної системи спостереження для перспективного космічного апарата «Січ-О». Проект «GEO-Ukraine» спрямовано на конструювання і практичне створення інформаційної системи забезпечення користувачів аерокосмічними даними. При цьому вітчизняна система «GEO-Ukraine» розглядається як одна з майбутніх складових міжнародних систем — європейської «GMES» та світової «GEOSS». А програмне завдання «Супутник» орієнтовано на створення перспективних космічних апаратів, призначених для дистанційного зондування Землі, та розробку відповідної конструкторської документації. До виконання робіт з ДЗЗ мають бути залучені (в тому числі й фінансово) не лише НКАУ і НАНУ, а й Мінагрополітики, Мінприроди та Міністерство з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС. Є у четвертій космічній програмі й розділ «Розвиток супутникових систем телекомунікації та навігації». Мова, зокрема, про реалізацію проекту «Либідь», за яким в Україні нарешті має бути утворено космічний сегмент довгоочікуваної національної супутникової системи зв’язку та національної системи супутникового мовлення. Йдеться про перспективу створення того, що необхідно для згаданих цілей,— космічного апарата, наземної станції управління та прийому телеметричної інформації, центральної станції супутникового зв’язку тощо, а також про підготовку до космічного запуску, льотні випроби системи та забезпечення її експлуатації. А проектом «Сигнал» передбачено створення технічних засобів наземної інфраструктури (передавальних і приймальних станцій) для державної системи супутникового телерадіомовлення. Важливе значення в новій космічній програмі України має і напрям «Навігація», за яким заплановано створити і розпочати експлуатацію системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України — із застосуванням для цього таких глобальних навігаційних супутникових систем, як американська «GPS», російська «ГЛОНАСС» та створювана європейська «GALILEO». Ракети, супутники, комплекси... У тому розділі нової космічної програми, який стосується створення нових космічних комплексів, ідеться, зокрема, про розробку ракети «Циклон-4». Українські носії цього типу покликані забезпечувати запуски різних космічних апаратів з космодрому Алкантара в Бразилії. Триватимуть і роботи, у яких українські підприємства та організації космічної галузі, залучені до міжнародних проектів, братимуть участь у виготовленні ракет й у пусках з використанням таких носіїв, як «Зеніт-3SL» (проект «Морський старт» — з плавучої платформи в Тихому океані на екваторі), «Зеніт-3SLБ» і «Зеніт-2SLБ» (проект «Наземний старт» — з космодрому Байконур), «Дніпро» (виведення російсько-українською компанією «Космотрас» різних космічних апаратів за допомогою конверсійних носіїв «Дніпро», трансформованих з колишніх міжконтинентальних балістичних ракет РС-20, або, як їх називають на Заході,— SS-18 «Стана», що знімаються з бойового чергування в Росії згідно з міжнародним договором). А до напряму «Розробка перспективної космічної техніки та технологій» включено, серед іншого, і розділ, у якому йдеться про роботи, націлені на пошук оптимальних шляхів створення таких ракетно-космічних комплексів, що працюватимуть на екологічно чистих компонентах палива, як сімейство з кількох варіантів носіїв легкого класу «Маяк», а також щодо майбутнього авіаційного ракетно-космічного комплексу (проект «Повітряний старт» та повітряно-космічні системи багаторазового використання). Є й плани стосовно створення двигунів для різних ракет-носіїв та двигунних установок для космічних апаратів. Проекти «Зварювання» і «Композит» стосуються досліджень, спрямованих на підвищення ефективності космічної техніки шляхом використання нових матеріалів і прогресивних технологій з’єднання. Вони мають привести до подальшого поліпшення технічних характеристик виробів в умовах їхньої експлуатації в космосі. Міститься в програмі й розділ «Забезпечення розвитку наземної інфраструктури». Він включає, зокрема, проект «Спостереження», спрямований на здійснення дослідної експлуатації першої черги СКАКО — системи контролю та аналізу космічної обстановки. Вона працюватиме на основі інформації з системи радіолокаційних станцій, розміщених у різних точках країни. Ідеться в цьому розділі й про проект «Інфраструктура», яким передбачається модернізація антенних комплексів РТ-70, РТ-32 та інших. Окремий розділ четвертої космічної програми висвітлює питання космічної діяльності в нашій державі в інтересах національної безпеки й оборони та використання для цього вітчизняного науково-технічного і технологічного потенціалу. Фінансові витрати і здобутки Протягом 2002–2007 років підприємства й організації вітчизняної космічної галузі реалізували продукції на 8,7 мільярда гривень. — Лише торік,— каже заступник генерального директора НКАУ Едуард Кузнецов,— внесок космічної галузі в держбюджет — у вигляді податків та інших обов’язкових платежів — становив 105 мільйонів гривень. На наступні роки для виконання заходів за четвертою космічною програмою заплановано виділяти значно вагоміші асигнування з бюджету, ніж раніше,— зокрема, у чотири рази більше на рік порівняно з показником 2007-го. Проте, ясна річ, обсяги держбюджетного фінансування вітчизняної космічної галузі все ще є не тільки значно меншими, ніж у таких великих космічних державах, як, скажімо, США, Росія чи Китай, а й нижчими за потреби повноцінного функціонування та високоефективного розвитку важливої сфери в Україні. Що ж до очікуваної ефективності виконання четвертої загальнодержавної космічної програми на 2008–2012 роки, то лише прямі доходи до державного бюджету від реалізації таких міжнародних комерційних програм з надання пускових послуг, як «Морський старт», «Наземний старт» і «Дніпро», та від українсько-бразильського спільного бінаціонального проекту «Алкантара циклон спейс», а також від майбутнього надання телекомунікаційних послуг за проектом «Либідь» становитиме загалом від 270 до 560 мільйонів гривень. Крім того, очікуються ще й чималі (від 2,04 до 2,57 мільярда гривень) непрямі доходи, які мають стати наслідком впровадження різних новітніх технологій та розробленої для космічних потреб техніки й апаратури в наземних галузях, а також реалізації космічної діяльності, спрямованої на зміцнення національної безпеки. Окрім економічних вигод, космічна програма має дати відчутний ефект й у соціальній сфері. Це, зокрема, не лише зростання вітчизняного науково-технічного потенціалу, а й поліпшення якості життя в Україні завдяки розвитку космічних телекомунікацій, використання космічної інформації для потреб різних верств споживачів та підвищення рівня зайнятості населення шляхом створення додаткової кількості робочих місць у високотехнологічних галузях економіки (останнє є особливо актуальним за фінансово-економічної кризи, яка не оминула й нашу країну). — Очікується, що четверта космічна програма буде ефективною й у сфері екології — завдяки більш оперативному, достовірному й широкомасштабному контролю за забрудненням навколишнього природного середовища, дослідженням впливу сонячної активності на людину, на біосферу й технічні системи й, врешті-решт, завдяки поліпшенню екологічних умов людського життя і діяльності,— наголосив заступник гендиректора НКАУ Едуард Кузнецов. Вадим ФЕЛЬДМАН також у паперовій версії читайте:
|