ГАЗОВА ВІЙНА
Як зазначає «The Times», газова війна не дає Кремлю бажаних результатів. Перекривши постачання повністю, Володимир Путін «кинув виклик ЄС», а не Києву. «Російський прем'єр не робить секрету з того, що має намір використовувати державну газову монополію як зброю,— пише автор статті Бронуен Меддокс,— а спроби представити це як економічну суперечку між постачальником і споживачем виглядають смішно».
На думку журналіста видання, Путін переслідує дві мети: покарати український уряд за бажання вступити до НАТО і загалом дати зрозуміти державам Східної Європи, що не варто повертатися до Росії спиною.
Аби задовольнити вимогу Москви про подвоєння ціни, довелося б витратити майже весь 16-мільярдний кредит, виданий МВФ Україні два місяці тому, йдеться в статті. Жоден український політик не може піти на цей крок в умовах нинішньої внутрішньополітичної кризи.
У результаті, зауважує Меддокс, РФ може втратити підтримку деяких європейських держав, які раніше займали обережну позицію і не допустили вступу України й Грузії до НАТО. Очевидно також, що Євросоюз думатиме про подолання газової залежності від Москви.
Водночас конфлікт між українським «Нафтогазом» і російським «Газпромом» може мати значно гірші наслідки, ніж припускалося раніше. Фахівці ЄС вважають реальною небезпекою «серйозний технічний колапс» мережі газогонів України. Таке може статися в результаті нинішнього припинення російських газових поставок. Про це пише у своїй статті економічне видання «Файненшл Таймз Дойчланд» без посилання на джерела цієї інформації. Така аварійна ситуація, на переконання Єврокомісії, може призвести до надзвичайного стану в більшості східноєвропейських країн Євросоюзу. Масштаб цієї кризи не має аналогів.
За інформацією «Файненшл Таймз Дойчланд», у своїх висновках для внутрішнього користування Єврокомісія виходить з того, що, спинивши постачання газу, Росія порушила договірні зобов'язання перед європейськими країнами. Крім того, у Брюсселі підозрюють, що акція РФ, певніше, є давно спланованою, адже ще в грудні делегати «Газпрому» приїздили до європейських столиць, «готуючись» до нинішньої кризи.
ПРОБЛЕМУ ОБГОВОРЮЮТЬ ПРЕЗИДЕНТИ
Президент України Віктор Ющенко надзвичайно стурбований ситуацією з транзитом природного газу через територію нашої держави до європейських споживачів унаслідок повного припинення російською стороною поставок газу в Україну для експорту в європейські країни. Як повідомили в прес-службі глави держави, на цьому він наголосив під час телефонної розмови з Президентом РФ Дмитром Медведєвим.
Віктор Ющенко зазначив, що українська сторона здійснювала всі необхідні заходи для нормального транспортування палива до Європи. Для цього був використаний український газ з підземних сховищ. Глава держави закликав російську сторону негайно поновити постачання газу для європейських споживачів і запевнив, що Україна ладна зробити все необхідне для транзиту палива в наданих російською стороною обсягах. Такими пропозиціями наша країна підтверджує свою добру волю забезпечити транзит навіть до досягнення домовленостей з російською стороною про поставки газу.
Президент України наголосив на тому, що з 1 січня 2009 року наша країна споживає газ тільки власного видобутку та паливо з українських сховищ, повністю оплачене НАК «Нафтогаз України».
Віктор Ющенко запропонував Дмитру Медведєву утворити комісію з представників двох сторін, а також третьої сторони — європейських споживачів, яка б проаналізувала причини виникнення кризової ситуації та виробила рекомендації щодо негайного відновлення нормального режиму роботи.
Глава держави звернув увагу на те, що 30 грудня були здійснені всі розрахунки за газ, спожитий торік, тому зобов'язання України повністю виконано.
Віктор Ющенко закликав російську сторону повернутися до конструктивного переговорного процесу та підтвердив готовність української сторони вести відкриті та прозорі перемови за участі представників Європейського Союзу. Він нагадав: позиція української влади полягає в тому, що основою переговорів мають бути домовленості, досягнуті президентами обох держав 12 лютого минулого року, і взаємні зобов'язання, зафіксовані в спільному меморандумі урядів Російської Федерації й України від 2 жовтня 2008 р., яким визначено принципи та порядок розрахунків між обома державами в газовій сфері.