ДОЛІ ЛЮДСЬКІ

НАРЕЧЕНА ДЛЯ... ДВАНАДЦЯТЬОХ
Михайлина мріяла стати фермером, але вдома в неї нічого не вийшло, і тоді вона вирішила поїхати за кордон. Подейкують, що хтось їй допоміг організувати виклик бездітної іноземної родини, і таким чином вона оформила закордонний паспорт. Отож прихистила поліську дівчину сім’я фермерів Хег (не дуже заможних — яке там фермерство в Непалі?). Та не довго українка допомагала в господарстві Хегам, і дарма пристаріле подружжя сподівалося, що добродійка догляне їх до старості.

Надто швидко зібралася дівчина заміж за тамтешнього Лобсанга Губу. Кожній нареченій, котра виходить заміж у Сонячну долину, де багаті села, заздрять. Михайлині казали, що там вирощують гречку, жито, просо, картоплю. Там прекрасні луки, на яких випасають яків, овець і кіз. І люди в районі Хумбула не бідаки. Молодик той жив в іншому селі, що було неабиякою рідкістю серед гімалайських поселень, де затяжні сніговії та льодовики не дають змоги належно вести землеробство.
Чужинців аборигени недолюблюють. Михася стала винятком. Порадив хтось Лобсангу заслати сватів, як зрозуміла Михайлина, до дівчини з України. Багатому женихові хвалили емігрантку: казали, що вона добре зарекомендувала себе у фермерській родині. Як і порадили їй, Михайлина вбралася в добротну сукню... На оглядинах тих вона не встигла навіть розгледіти як слід свого обранця. З ним вона майже не говорила. Мови його Михася не знала, а він виплеснув кілька слів ламаною російською: «красивая», «знойная...».
Знайомство з його ріднею відбулося вже на весіллі. Михайлина чекала на нього з трепетом — вважала заміжжя з іноземцем неабияким щастям. Їй заздрили місцеві дівчата. У таких невеличких гірських поселеннях Непалу, куди закинула її доля, заміжжя світить не кожній з них. У тамтешніх краях досі процвітає звичай: одна жінка виходить заміж за багатьох чоловіків (ними стають брати, незалежно від віку). І це при тому, що чоловікам мати кілька дружин заборонено законом. Закон цей давній, як самі Гімалаї. Та звідки могла знати його Михайлина? Мати по кілька чоловіків місцеві жінки вважають добром: якщо котрийсь відмовиться чи заледачкує,— є кому піклуватися про сімейство, забезпечувати родину. Не лякало Михайлину й те, що в тих краях заміжнім жінкам доводиться народжувати багато дітей (сама росла у великій родині). Але про це вона тоді навіть не думала.

Екзотика
Піснями, танцями стрічало село одинадцять братів Лобсанга — вони так і ввалились, усі гуртом, в оселю, де вже одягали наречену у весільне вбрання. Щедро обвішували Михайлину подарованими женихами намистами, ліпили на обличчі перли, чіпляли даровані братами срібні прикраси. Щедро змастивши волосся якоюсь олією, обмотували голову яскравим шарфом, мов короною, заколюючи високу зачіску коштовними брошками.
...Михайлина не знала тоді, що чекає на неї. Хоча її чогось аж трусило і було так тоскно від цимбал, тамбуринів, рожків, що заглушали пісноспіви. Подивувалася, коли до неї підійшов не юний Лобсанг, а якийсь чоловік років тридцяти з гаком — і загуло, заплескало в долоні, застрибало весілля. Це був старший брат Лобсанга. А Лобсанг стояв за ним — п’ятий, і за ним — решта. Усі дванадцятеро були братами, а відтепер — її чоловіками, на чолі з оцим старшим, якому за обрядовим дійством годилося обцілувати її перси першим...
Брати були чимось дуже схожі — усі дванадцятеро у світлих костюмах, прикрашених хутром мускусного щура, у фетрових каптурах на головах. Така у тібетців традиція: нареченим (це ж зробили і Михайлині) мастять волосся олією, чоло — якимось специфічним тваринним жиром: щоб жінка, як пояснили, була масляною на ложі чоловіка та податливою у повсякденному житті. Теє мастило, казали ще, допоможе згладити всілякі конфліктні родинні ситуації. А навіщо чоловіків натирають цибулинним соком чи ще чимось смердотним, Михайлина не знала. Від того смороду в нареченої паморочилася голова. Далі усім весільним кодлом їх повели до шамана...
Запам’яталося, як завів її старший чоловік у вбрану всілякими покривалами кімнату, як посадив на килим, розстелений на підлозі. Отоді вона й дізналася, що таке стати дружиною чужоземців. Він прицілявся, щоб повалити її, перелякану, знічену, прямо на виведений на тому шлюбному килимі якийсь символічний знак буддистів, що нібито «приносить щастя»... Так у них заведено... Світ пішов кругом, і вона знепритомніла в моторошній нудоті...

Повернення
В аналогічній ситуації опинилася не лише наша героїня, ім’я якої з етичних міркувань змінено. Можна розповісти про чимало інших схожих випадків, коли ошукували наших дівчат. Злидні спонукають тисячі й тисячі українських громадян шукати розрекламованого заробітку за кордоном. Люди їдуть туди через офіційні та сумнівні фірми працевлаштування, часто — нелегально. Нерідко вони стають жертвами работоргівців, зазнають у чужих краях наруги і страждань.
...Матері Наталії К. та Олени П. надіслали уповноваженому Верховної Ради з прав людини Ніні Карпачовій телеграму, в якій був крик душі, відчайдушне прохання допомогти врятувати життя потерпілих. Правозахисниця звернулася до відповідних інстанцій. Авторитет на міжнародній арені українського омбудсмана допоміг врятувати не одне життя. Жінки, котрі за останні роки виїхали на роботу до так званих цивілізованих країн, ті, котрі переправляються через кордони країн світу для підневільної праці, нерідко стають жертвами работоргівлі і секс-бізнесу. У пастки потрапляють також чоловіки та діти. Работоргівля дає злочинним синдикатам великі прибутки. І за кожним доларом, здобутим таким гріховним чином, — зламане людське життя.
Допомогли й Михайлині повернутися додому. І народила наша героїня двох синів. Богу дякувати, близнюки здоровенькі. Як складуться їхні долі — то вже інша тема.
Про народження дітей у мішаних шлюбах пишуть по-різному. Йдеться і про здорових, нерідко талановитих дітей. Що стосується чоловіка та жінки різних за расово-етнічним походженням, звучить застереження: згадана особливість є характерною лише для першого покоління. Крім того, якщо генетичні лінії подружжя надто далеко «відбігли» одна від одної, то через наявність у дитини батькових генів може виникнути внутрішньоутробний конфлікт з матір’ю. В такому випадку, як стверджують медики, ймовірними є вади плоду. У мішаних шлюбах, на думку науковців, усталений комплекс генів руйнується, а новий виявляється біологічно слабшим, бо не пройшов тисячолітньої «обкатки». Як наслідок — зростають захворюваність, дитяча смертність, зменшується тривалість життя... Причому, зауважують учені, чим більшими є відмінності між расами, чим далі одна від одної їхні історичні території — тим частішими бувають ускладнення. Що ж до начебто вищих розумових здібностей або талановитості дітей у мішаних шлюбах, як запевняє дехто з науковців, то це просто міф.

Ніна МІЩЕНКО
також у паперовій версії читайте:
  • ДВІ ТИСЯЧІ КОЛОДЯЗІВ ДАВИДА РОЗНІРА
  • НЕСПОКIЙНА ВАХТА