ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
УКРАЇНА ОБТЯЖЕНА КРИЗОЮ

Міжнародна економічна криза впевнено крокує планетою. Відчула її наслідки і одна з найдинамічніших економік світу — китайська, на яку, до речі, деякі експерти радили рівнятись Україні й котра впродовж останніх років вражала темпами зростання. І ось зараз ці темпи називають найнижчими за останні п'ять років. Дарма, що статистичні цифри на погляд із Європи надвисокі — 9% зростання за цьогорічний третій квартал. Проте за попередній було понад 10%, а за минулий рік — більш ніж 12%. Китайські виробники потерпають, зокрема, через зниження купівельної спроможності європейців і американців, зменшення експортних замовлень. Половина виробників іграшок збанкрутувала.

Вплив світової фінансово-економічної кризи на Піднебесну виявився набагато сильнішим, ніж передбачало керівництво країни. Китай дедалі більше відкривається зовнішньому світові й, таким чином, його економіка стає дедалі тісніше пов'язаною з глобальною економікою, тож зазнала негативних наслідків світової фінансової кризи.
Утім, експерти Світового банку налаштовані оптимістичніше і кажуть, що, попри складні фінансові умови у світі, китайська економіка має непогані перспективи зростання. Поки Китай може підтримувати свою соціально-політичну стабільність і продовжувати вдосконалення ринкових інституцій, а також розвивати відкритість до глобальних ринків, країна матиме потенціал до зростання на рівні 8% на рік упродовж наступного десятиріччя.
Однак тамтешніх інвесторів турбує майбутнє. Вони не вірять у те, що в їхній державі все буде добре, коли навколишній світ потерпає від негараздів. Наслідки сповільнення економіки там уже відчутні — ціни на акції, нерухомість суттєво знизились, зменшується продаж автівок. Тим часом уряд обіцяє заходи, спрямовані на активізацію економіки, і аналітики кажуть, що подальше зменшення облікової ставки є ймовірним. Водночас оглядачі нагадують, що недавно перед країною була інша проблема — надто високі темпи зростання і побоювання, що економіка може «перегрітися». Тепер можна втішатися тим, що принаймні ця небезпека тамтешній економіці не загрожує.

Один у полі не воїн
Колапс фінансової системи переживає й Ісландія. До кризи економіка цієї країни зростала швидкими темпами завдяки передовому секторові фінансових послуг. Через це державу навіть називали північноєвропейським «економічним тигром». Та саме через залежність від фінансового ринку економіка опинилась у такій скруті. Зараз британський уряд намагається повернути внески не лише своїх громадян, а й інституцій (місцевих громад, доброчинних фондів), які вклали свої гроші у тій країні. Лондон «заморозив» ісландські рахунки у Британії й скористався для цього антитерористичним законодавством. Це обурило Ісландію, тому виникли дипломатичні суперечки.
Ситуацію в Ісландії може поліпшити позичка у 6 млрд дол. від Міжнародного валютного фонду, Росії та країн Північної Європи. При цьому найбільшу суму (майже 4 млрд дол.) надасть Росія. Деякі експерти пояснюють таку готовність допомогти маленькій Ісландії тим, що протягом останніх років чимало російських олігархів використовували банківську систему тієї країни як своєрідний офшор. Проте через дефолт Ісландії втратили доступ до своїх коштів. МВФ виділить 1 млрд дол. і ще таку ж суму Данія, Швеція та Норвегія.
За допомогою до МВФ через загрозу дефолту звернувся і Пакистан — ключовий союзник Заходу у війні проти тероризму, який очікує отримати від фонду 10 млрд дол. Населення Пакистану відчуває наближення катастрофи, а інвестори просто шаленіють від стрімкого зниження цін на акції. З'явились й інші ознаки різкого погіршення економічної ситуації. У Пакистані, скажімо, запаси іноземної валюти торік зменшились на три чверті. Як кажуть експерти, того, що лишилось, ледь вистачить імпортній галузі на кілька тижнів.
Пакистанські урядовці стверджують, що країні потрібно 4 млрд дол., аби уникнути кризи з виплат за кредитами. Величезний бюджетний і торговельний дефіцит підштовхнув країну на межу банкрутства. Якщо держава не зможе обслуговувати свої борги, розплачуватись за імпорт, це призведе до того, що колеса сільського господарства і промисловості спиняться. Коли врахувати, що Пакистан імпортує нафту, то літаки й вантажівки не зможуть пересуватися. Це призведе до величезної кризи. Брак енергоносіїв разом із драматичним зростанням цін призводить до катастрофічного погіршення рівня життя пересічних пакистанців — їм важко забезпечувати свої родини навіть харчами. Бо чимало з них заробляє 100–150 рупій на день, це менш ніж 2 дол. США. Експерти дають невтішні прогнози — бідність поширюватиметься у всіх регіонах тієї країни, ціни на продукти зростатимуть.
Багато тамтешніх негараздів спричинено глобальною світовою кризою. А ось велика інфляція пов'язана з політичною нестабільністю у країні. Це робить суттєвий внесок у поширення бідності. Пакистан підготував програму економічної стабілізації й тепер сподівається на те, що її ухвалить МВФ і виділить країні кредит. Та якщо це не спрацює, Пакистан буде змушений прийняти програму МВФ для уникнення дефолту з боргових виплат. Це буде політично непопулярно, оскільки така програма містить серйозні умови. Її називають крайнім заходом.

А що у нас?
Україна відчула подих кризи одразу у кількох сферах. Найбільші втрати дістались металургам, їхнє виробництво у вересні порівняно з серпнем знизилось на 11%. Це не дивно, адже вперше за майже десять років за останні місяці у світі почали різко зменшуватись ціни і попит на метал. Спочатку здавалось, що це типове сезонне явище, зумовлене скороченням обсягів будівництва у країнах Північної Африки та Близького Сходу, які останніми роками стали одними з головних споживачів українського металу. Скорочення попиту на європейському ринку також пояснювали сезонними нюансами і завмиранням ділової активності.
Одначе прийшла осінь, а металургам стало ще гірше. Всі зрозуміли, що світова економічна криза накрила ринок металу. Підприємства, що належать до вертикально-інтегрованих комплексів, які мають у своїй структурі гірничо-збагачувальні комбінати та сировину, ще можуть функціонувати за умови зниження цін. А ось меткомбінати без власної сировинної бази стають неконкурентоспроможними. До їхнього переліку входять фактично всі українські меткомбінати, крім тих, що є частиною бізнесу Рината Ахметова.
Щоправда, уряд напрацював заходи для підтримки металургійної галузі, передбачивши позачергове повернення податку на додану вартість та відстрочення платежів за послуги державних компаній, у тому числі «Укрзалізниці», яка не може підвищувати тарифи для меткомбінатів. Металурги раді. А ось на «Укрзалізниці» закидають: коли все добре, то у металургів капіталізм, хочуть якомога більше урвати. А коли щось негаразд, одразу просяться назад у соціалізм.
Згадані проблеми призвели до того, що зростання ВПП, який від початку року впевнено прискорювався, у вересні трохи загальмувався — з 7,1 до 6,9%. Існує ризик збільшення безробіття, передовсім у металургійній галузі. Утім, звільнення можуть бути і у банківському секторі. Схоже на те, що у банків зараз починається сезон заощадження. Тож стратегії щодо розширення банківських мереж, аби завоювати нових клієнтів, будуть «заморожені». Звичайно, це також може посилити економічне гальмування країни, зазначають експерти.
А ось «замороження» дострокового повернення депозитних вкладів чимало експертів оцінюють позитивно. Рішення НБУ хоч і є недосконалим із юридичного погляду, але може спинити паніку вкладників, що виникла на початку жовтня.
Фондовий ринок в Україні продовжує знижуватись, акції найбільших металургійних, банківських, енергетичних компаній подешевшали від початку року на 50, а то й на 70%. Якщо на початку року ви зберігали 1 тис. грн у акціях, то зараз від неї лишилась половина. Лихоманить і валютний ринок, адже зниження цін і продажу в тій же металургійній галузі зменшує наш експорт, тож значно менше валюти надходить в Україну. Аби заспокоїти ринок, НБУ постановив, що різниця між курсом купівлі й продажу готівкової валюти не може перевищувати 5%. Для підстрахування фінансової системи представники банку та уряду вели переговори з представниками МВФ про кредит. Сподівались на суму від 3 до 14 млрд дол. МВФ дає 16,5 млрд дол. Це чималі гроші, якщо враховувати, що наш борг перед МВФ не перевищує 0,3 млрд дол. У 2004 році МВФ працював за такою схемою з Україною — йшлось про 605 млн дол. Проте тоді Україна цими грішми не скористалася.
Це — нормальна практика для підстрахування фінансової системи. Деякі країни Європи нині вивчають можливість використання такого механізму. Утім, співпраця з МВФ може ускладнитися через імовірність дострокових парламентських виборів. Адже непевність політичного майбутнього ставить під сумнів ефективність виконання зобов'язань щодо стабілізації економіки, які бере на себе Україна перед МВФ.
Загалом проведення парламентських виборів під час економічної кризи не є найкращою ідеєю. Адже три-чотири місяці в країні не буде дієвого парламенту і частини міністрів. Депутати і чиновники міністерств займатимуться виборами. У результаті влада не зможе швидко реагувати на події в економіці. До того ж, може зависнути бюджетний процес.
У такій складній економічній ситуації експерти радять розробити стратегію, яка б дозволила підприємствам, які зараз втрачають експортні позиції, спрямувати частину продукції на внутрішній ринок. Це дало б змогу зберегти виробництво і запобігти значному зростанню інфляції. Варто максимально збалансувати державний бюджет і подумати про його бездефіцитність.
Зараз важливо зберегти приплив валюти в країну, тож слід посилювати стимули для інвесторів, полегшувати можливість припливу валюти від громадян, котрі працюють за кордоном. Слід збільшити державні інвестиції. Але не просто створювати нові пільги, а стимулювати ними промислове зростання. У часи Великої депресії Сполучені Штати підвищували доходи населення і поліпшували економічні процеси, створюючи замовлення на будівництво нових доріг, житлових будинків, житлово-комунальних мереж, розвиток транспортної інфраструктури.
Експерти радять подумати владі й про часткову націоналізацію деяких банків, як це зробили у Європі. Якщо у банка є проблеми з ліквідністю, не вистачає коштів, які забрали клієнти з депозитів, він міг би покласти 100% акцій в Нацбанк і взяти необхідний кредит на два роки. Коли банк покращить свою ліквідність, він поверне борг і відсотки за нього. Але це має бути політичне рішення.
Ситуація в Україні підігрівається енергетичними складовими. Якщо газові переговори з Росією не будуть успішними, і вона не дасть цінової адаптації на три роки, влада має рятувати свою економіку, стримуючи для неї газові ціни, надаючи комерційним структурам певні пільги, кредити на зменшення ціни. Такі кредити мають бути повернуті за три роки. Цінового газового удару зараз не можна робити, бо усі постраждають від цього. У Маріуполі працює два меткомбінати, які забезпечують роботою 60% населення. Вони на межі закриття, тож 150 тисяч осіб можуть залишитись без роботи.

Не такий страшний фінансовий чорт, як його малюють
Такі кризи виникають періодично, вони були, є і будуть, зазначає голова антикризової експертної групи Українського товариства фінансових аналітиків Сергій Москвін. Тож треба до цього процесу ставитись спокійно, не панікувати, бо він має як негативні, так і позитивні наслідки. За часів незалежності Україна переживає п'яту кризу. Перша виникла на початку 1990-х і зачепила нас і колишні республіки Радянського Союзу, тоді знецінились всі заощадження населення. Друга розгорілась, коли не було ніякого регулювання на фінансовому ринку і почали лопатись фінансові трасти. Третя прийшла у 1998-му з ринків, що розвиваються. Росія тоді оголосила дефолт, а в Україні національна валюта знецінилась удвічі й збанкрутували деякі банки. Четверту в 2004-му наша країна подолала. А п'ята — глобальна вирує нині.
Сергій Москвін вважає, що антикризовим центром в Україні має стати Рада національної безпеки та оборони. Її нещодавні рішення мають бути виконані. Потрібно ретельно відстежувати економічну ситуацію, яка швидко змінюється. У разі потреби проводити засідання РНБО. Слід постійно моніторити приплив іноземного капіталу на український фінансовий ринок і в економіку. Гасло «інвестиції — це дуже добре завжди» нині не спрацьовує. Частка іноземного капіталу в фінансовому секторі має знати міру. А державний і сімейний бюджет необхідно жорстко обмежити. Важливо навчитись раціонально керувати своїми фінансами.
Найсерйознішою проблемою експерт вважає безробіття. Тож роботою треба дорожити, за роботу треба боротися.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»