ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ГАЗОВИЙ КАРТЕЛЬ
Прогнози експертів щодо можливості радикальних змін на глобальному енергетичному ринку, здається, починають справджуватися. Днями Росія, Іран та Катар оголосили про утворення газового картелю. Відразу всі почали проводити аналогії з нафтовидобувним картелем — ОПЕК. В обох випадках мотиви впровадження координаційних механізмів є однаковими: вони стосуються спільних інтересів. Можливо, погодженими зусиллями можна буде переглядати умови контрактів, навіть якщо вони, як у випадку з газом, є довготривалими.

Розуміючи це, США та ЄС різко запротестували проти утворення газового картелю. Справа в тому, що ціна на газ визначається відповідно до вартості нафти. Оскільки тепер ціна на нафту через глобальну економічну кризу та зменшення попиту на енергоносії падає, Росія так само, як і країни — експортери нафти, зацікавлена в її стабілізації. З цього приводу 24 жовтня 2008 року у Відні відбулося засідання ОПЕК. Експерти організації наполягають на зменшенні обсягів видобутку нафти, аби зберегти ціни на нинішньому рівні. Втім, дуже важко узгодити квоти та конкретні терміни такого скорочення для кожної країни — члена ОПЕК та гарантувати дотримання досягнутих домовленостей.
Особливо негативно тенденція до зниження вартості нафти позначилася на Росії, чий державний бюджет профінансовано, з розрахунку ціни сирої нафти, не менш як 70 доларів за барель (169 літрів). Тому Москва наполегливо пропонує переглянути традицію формування ціни на газ залежно від ціни на нафту, адже на ринку ціна формується на основі попиту та пропозиції. Крім того, Росія, Іран та Венесуела закликають змінити ще одну традицію ціноутворення. Нині ціна на нафту визначається в доларах США, хоча американський валовий національний продукт більше вже не покриває зовнішнього боргу Сполучених Штатів. Фактично тепер американський долар є не так твердою валютою, як грошовим символом, за допомогою якого здійснюються розрахунки у світовій торгівлі. Латиноамериканські країни, які торгують газом (Болівія, Венесуела), закликають своїх близькосхідних колег відмовитися від розрахунків у доларах. Тому США вважають, що створення «газової ОПЕК», яка не користуватиметься доларом, загрожує їхнім національним інтересам, а також не лише загостренням енергетичних проблем, а й обвалом всієї світової економіки. Вашингтон пригрозив не тільки застосувати жорсткі економічні санкції, а й навіть вдатися до військових заходів.
До «газової ОПЕК», окрім Росії, Ірану та Катару, на частку яких припадає шістдесят відсотків газового видобутку, ладні приєднатися Венесуела та Болівія. Якщо це станеться, від долара відмовляться й нафтовики, що наблизить крах Сполучених Штатів як наддержави. Тому це лише початок жорсткого протистояння в цьому питанні.
Якими в цьому процесі є інтереси України? Насправді для нашої країни падіння ціни на нафту є вигідним, бо дає можливість упевненіше почуватися на переговорах з «Газпромом» щодо нового довготривалого контракту на постачання газу для потреб вітчизняної економіки та визначення обсягів газового транзиту до Європи. Але зрозуміло, що й на цьому фронті «Газпром» маневруватиме, намагаючись повною мірою скористатися з роз’єднаності української еліти та постійної політичної кризи в Україні. У разі створення «газової ОПЕК» позиції Києва на ринку енергоносіїв також різко послабшають, оскільки тоді доведеться вести переговори не тільки з «рідним» «Газпромом», а й з іншими учасниками картелю. Тож наша держава опиняється на боці ЄС та США, які з тих самих міркувань заперечують проти утворення нового об’єднання експортерів енергетичної сировини.
також у паперовій версії читайте:

• БІЛОРУСЬКІ РЕЦЕПТИ
• СТРАЙК ПО-ІТАЛІЙСЬКОМУ
• ГЛОБАЛЬНИЙ КАПІТАЛІЗМ: МІЖ КРИЗОЮ ТА РЕФОРМАМИ

назад »»»