ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЧИ УРАЗИТЬ УКРАЇНУ ФІНАНСОВА ЧУМА?

Глобальна фінансова криза продовжує поширюватися світом, немов чума чи лісова пожежа. Уряди різних країн вдаються до надзвичайних заходів, аби врятувати свої фінансові системи. Німеччина готова виділити 650 млрд дол. для стабілізації фінансового сектора. Франція витратить на підтримку банків 360 млрд євро, Іспанія — близько 100 млрд євро. Представники європейських урядів готові стати інвесторами фінустанов, по яких вдарила криза. Вони кажуть, що не дозволять жодному провідному банку збанкрутувати і боротимуться за посилення довіри до банківської системи. Британський уряд має намір частково націоналізувати вісім найбільших банків, на що спрямовано 90 млрд дол. Із держбюджету перераховано 37 млрд фунтів стерлінгів, що належать платникам податків, трьом провідним банкам країни. Представники уряду увійшли до структур керівництва тих банків.

Конгрес США ухвалив рішення надати 700 млрд дол. на зміцнення фінансової системи. До того ж, у Сполучених Штатах оголосили про нові заходи, зорієнтовані на стабілізацію економіки — планується викупити великі пакети акцій у дев’яти американських банків, які нині найбільше потерпають від кризи. Федеральна резервна система США, Банк Англії, Європейський Центробанк, Центральні банки Канади, Швейцарії й Швеції заявили про зниження базової облікової ставки на 0,5%.

Чи витримає українська банківська система наступ міжнародної фінансової кризи?
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляє, що жорстких проявів світової кризи в Україні немає. Існують певні проблеми в металургійній галузі, що пов’язано із зниженням попиту у світі на металопрокат. Проте уряд підготував перелік певних механізмів для пом’якшення втрат металургів. Йдеться про позачергове повернення ПДВ і різні розстрочки у сплаті за послуги державних компаній, зокрема «Укрзалізниці».
Незважаючи на те, що у світі вирує криза й економіки багатьох розвинутих держав постали перед реальною загрозою рецесії, темпи розвитку нашої економіки залишаються високими. За дев’ять місяців зростання ВВП становить 6,9% (торік — 5,5%). Міністр економіки Богдан Данилишин заявляє, що ситуація в Україні не загрозлива. Темпи розвитку сільського господарства у цей врожайний рік досягли майже 16%. На жаль, зростання промисловості знизилось до 5%.
Бюджет нині виконується з профіцитом, наголошує прем’єр. Надійно і успішно працює банківська система. Що стосується «Промінвестбанку», то це — окрема рейдерська операція, на яку вчасно не відреагували правоохоронні органи, а не вплив системної кризи на Україну. Ліцензію на здійснення банківських операцій мають 180 банків, у стадії ліквідації перебуває 13 (за рішенням НБУ — 11, за рішенням судів — 2). Від початку року активи банківської системи зросли на 23,5% — до 740,5 млрд грн (торік + 39%). Переважно це відбувалося за рахунок зростання обсягів кредитних операцій, частка яких сягає 80,4% усіх активів. Якщо наприкінці року таке зростання становитиме 12–15%, зазначає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, то буде непоганим здобутком.
АУБ налаштовувала фінустанови на зміну пріоритетів кредитування з фізичних осіб на суб’єктів господарювання. Банки таки дослухались до тих порад. Темпи кредитування населення знизились з торішніх 54 до 30%. Обсяг кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зріс на 27,5%. Банківські кредитні ставки у національній валюті зросли з 14,4 до 18% річних. Поганих кредитів у банківській системі лише 2%. Це нормально, вважає Олександр Сугоняко, у США таких 700 млрд дол.
Власний капітал банківської системи збільшився на 22,7 млрд грн — до 92,2 млрд. Це зростання переважно відбулося за рахунок збільшення обсягу статутного капіталу (+40,2%). Від початку року банки отримали 6,9 млрд грн прибутку (торік — 4,3 млрд). Зобов’язання банків збільшились на 22,4% — до 648,3 млрд грн. Наші громадяни принесли до фінустанов на 25 млрд грн більше (торік +20 млрд). У підприємств від підвищення цін на продукцію (цим вони намагаються мінімізувати втрати від інфляції) з’явилось чимало вільних коштів, вони вирішили покласти їх на депозити (+30 млрд грн, торік — 12 млрд). Значить, зазначає президент АУБ, довіряють банкам, а не владі, не вкладають гроші у розвиток виробництва. Проте незабаром накручування цін створить проблеми для суб’єктів господарювання, насамперед у вигляді інфляції й зниження купівельної спроможності людей.

У негативі є й позитив
Олександр Сугоняко вважає, що Україні поталанило з часом настання світової фінансової кризи. Адже наша держава зустрічає її в період свого економічного розвитку, до того ж, маємо хороший врожай, банківська система збільшує свої активи, які здебільшого йдуть в економіку. Коли торішньої осені наша банківська система перебувала на піку свого розвитку, міжнародна фінансова криза допомогла здійснити «плавне приземлення» темпів її розвитку. Це важливо, адже міжнародна практика свідчить, що після шести-семи років зростання у тій системі обов’язково має статися криза. Нам удалося цього уникнути.
У нашої країни є кілька запобіжників для мінімізації наслідків міжнародної кризи, зауважує Олександр Сугоняко. По-перше, позитивна економічна інерція — з 6,9% зростання ВВП у найближчі дванадцять місяців важко скотитись до нуля; по-друге, хороший стан банківської системи; по-третє, високий рівень довіри українців до вітчизняної банківської системи. Нерозвинутість нашого фондового ринку також суттєво зменшує вплив світової кризи на Україну.
Відплив інвестиційних ресурсів — загалом негативний процес, але не завжди. Якщо економіка «перегріта», треба трохи зменшити темпи її зростання. Добре, що зараз іноземці не купують наші фінустанови, бо приплив закордонного банківського капіталу має знати міру і не перевищувати її.
Через фінансову кризу в Україні сповільнились темпи будівництва, й будівельна галузь відчуватиме певні проблеми, адже залучення дешевих кредитів за кордоном зменшилось. Аби мінімізувати свої ризики на ринку будівництва, банки не кредитують його початок, виділяють ресурси на його завершення, коли бачать реальні здобутки.
Високопосадовці у США кажуть, що фінансова криза там переходить в економічну. Це означає, що буде спад виробництва чи нульове зростання, тож зменшиться попит і на нашу продукцію, як, на жаль, і у Росії, країнах ЄС і Азії. Це негативно впливатиме на темпи зростання вітчизняної економіки у 2009 році, а також експорт та імпорт. Тож, треба думати, як замінити внутрішнім виробництвом імпортні товари, обсяг яких, можливо, скоротиться. Якщо влада сприятиме розвитку вітчизняного виробництва, особливо малого й середнього бізнесу, то не страшно стимулювати внутрішній попит, що суттєво зменшить вплив міжнародної фінансової кризи.
Відплив іноземного капіталу, скорочення експорту може призвести до нестачі валюти і девальваційного тиску на гривню. Однак гальмуватиметься імпорт та стимулюватиметься експорт. Світова криза призвела до зростання інфляції. Ціни підвищились у Сполучених Штатах, Китаї, Європі, Росії. Українська економіка відкрита й уникнути цих процесів не може, тому внутрішня політика має бути зорієнтована на мінімізацію інфляційних негараздів. Інфляція, на думку Олександра Сугоняко, у кращому разі може сягнути 20% на кінець року, вона тиснутиме на банківські відсоткові ставки. Тож до кінця року в умовах фінансової кризи і проблем із зовнішніми запозиченнями не варто сподіватись на їхнє зменшення.
При зростанні ВПП великих проблем для системних банків не буде. Щоб упоратись з проблемами, які можуть їх спіткати через погану якість кредитних портфелів, фінустановам треба зменшити витрати, які суттєві. Олександр Сугоняко спокійний за малі та середні банки. Вони не виходили на міжнародні ринки за валютними запозиченнями і мають стабільних клієнтів. А ось у банків з іноземним капіталом є борги, в тому числі зовнішні, і їх треба гасити. Ризики у банків будуть різні, вони залежать від менеджменту, позиції на ринку, складу активів.
Аби мінімізувати свої ризики, банки готові купувати боргові зобов’язання уряду, щоб таким чином покривати дефіцит державного бюджету. Спрямування на ті цілі коштів від приватизації — найгірший варіант. Кризи в Україні не буде, переконаний президент АУБ, бо бізнес адаптувався до роботи в умовах постійних політичних негараздів. В Україні буде все нормально, але могло б бути набагато краще, якби не було політичної криза, а влада була б відповідальною.

Можна й охолодити, та не варто морозити
На жаль, в Україні відбуваються рейдерські атаки на банки, остання — на «Промінвестбанк». Але вона провалилась, бо вся банківська система, АУБ, Нацбанк негативно на це відреагували. Адже це, по суті, рейдерська атака на вкладників. Аби банки могли нормально працювати, а їхні клієнти заспокоїлись, 11 жовтня НБУ ухвалив постанову, якою заборонив фізичним і юридичним особам достроково розривати договори за банківськими депозитами. Паніку серед банківських клієнтів на 90% спровокував психологічний чинник, кажуть у НБУ, за два жовтневих тижні відплив грошей з депозитів перевищив 6 млрд грн, тобто майже 3% термінових внесків усієї банківської системи. Голова правління НБУ Володимир Стельмах запевняє, що ці обмеження обернуться для вкладників прибутками.
Для стабілізації валютного ринку і нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи Нацбанк запровадив 5% маржу між курсом купівлі й продажу валюти на ринку. НБУ також пообіцяв карати тих, хто купуватиме валюту на імпорт, який не завозиться на територію України. До того ж, комбанкам заборонено нарощувати кредитування, розміри активів у банках «заморожені».
Юристи твердять, що заборонне рішення НБУ можна оскаржити у суді, бо воно суперечить законодавству. А ось у працівників кредитних відділів вільного часу побільшає, бо будуть ужорсточені умови видавання короткострокових споживчих кредитів і позик у готівці.
Скільки протримається «терапія», у Нацбанку відмовчуються, неофіційні джерела твердять, що мораторій діятиме півроку. Чимало банкірів переконані, що це занадто. Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах каже, що заборонна постанова НБУ створює умови для «охолодження» вітчизняної економіки, погіршила доступ бізнесу до кредитних ресурсів, створила проблеми в платіжній системі країни. До того ж, постанова була запроваджена в дію незаконно — без реєстрації в Мін’юсті. УСПП працюватиме з урядом, аби мінімізувати наслідки її запровадження. Долати фінансову кризу методом «охолодження» економіки ризиковано. Інвесторам, що працюють в Україні, необхідні надійні, прогнозовані умови ведення бізнесу.
Сільгоспвиробники теж занепокоєні тією постановою, адже не зможуть отримати кредитів на розвиток свого виробництва. Торік аграрії змогли акумулювати 20% прибутку для розвитку, цьогоріч, незважаючи на високий врожай, через низькі ціни на свою продукцію можуть отримати збитки. Тож без кредитування їм не обійтись.
Тим часом НБУ вирішив надати 1 млрд грн кредиту Фонду гарантування банківських вкладів фізичним особам для підвищення розміру максимальної компенсації від 50 до 100 тис грн. Відповідне рішення про внесення змін до кошторису НБУ ухвалено. Банк уже отримав підтвердження від Мінфіну про те, що в проекті бюджету на 2009 рік буде передбачено виділення 1 млрд грн на підвищення гарантій банківських вкладів, і тоді фонд поверне гроші Нацбанку.
Заходи НБУ можуть виявитись недостатніми, аби подолати проблеми з ліквідністю у деяких українських вітчизняних банках, кажуть фахівці рейтингового агентства Fich. Якість українських банківських активів знижується. Зокрема, через скорочення доступу до закордонних кредитів, а також посилення навантаження на позичальників валютних кредитів і коливання валютного курсу, політичну невизначеність та погану координацію дій різних гілок влади через оголошення дострокових виборів
Що стосується «Промінвестбанку», то НБУ ухвалив рішення рефінансувати його. Спочатку планувалось на це виділити 1 млрд грн. Потім ту суму збільшили до 5 млрд, що становить майже половину загального обсягу вкладів фізичних осіб. Голова Ради Нацбанку Петро Порошенко заявив, що держава і зокрема НБУ не дозволять спекулювати інтересами сотень тисяч вкладників банку і не віддадуть його рейдерам. Банк не грався зі споживчим кредитуванням і мав стабільне становище. Водночас Центральний банк усунув від виконання обов’язків правління ПіБу і призначив тимчасову адміністрацію від НБУ. Вона працюватиме, допоки не приведе той банк у нормальне становище, каже її керівник, заступник голови Нацбанку Володимир Кротюк. НБУ через свого представника контролюватиме всі фінансові потоки ПіБу, активів у нього достатньо, аби повністю погасити зобов’язання перед фізичними особами. Відсутні й проблеми з готівкою, банкомати працюють. Щоправда, тимчасова адміністрація обмежила суму одноразового зняття грошей 950 грн. ПіБ не припинив виплати заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»