ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
АНТИКРИЗОВИЙ «ГАМБІТ»
Спостерігаючи за розгортанням політичних подій в Україні цього тижня, не можна не згадати вислову про те, що історія вчить лише того, що нічого не вчить. Торік Президент Віктор Ющенко для того, аби остаточно «здолати» Верховну Раду п’ятого скликання, змушений був видавати укази про її розпуск чотири рази. Нині більшість експертів сходяться на думці, що перший його указ не містив ознак неконституційності (хоча, за великим рахунком, подібні висновки має право робити тільки Конституційний Суд). Однак і тепер не обійшлося без певної корекції.

Глава держави 20 жовтня своїм указом відновив діяльність ВР, щоправда, тимчасово. Щодо дати проведення чергових позачергових виборів, то у своєму зверненні Віктор Ющенко згадав про 14 грудня. Проте в його указі й словом не згадується цей день. Тож, наприклад, міністр юстиції Микола Оніщук каже: питання дати лишається відкритим і вона має бути затверджена окремим указом Президента. «На сьогодні ми оперуємо датою проведення виборів 7 грудня — ця дата не є скасованою. Є лише можливість уточнення дати у зв’язку з тим, що парламент поновив свою роботу»,— зазначає він.
Ще цікавіше коментує ситуацію, яка склалася, заступник секретаря РНБО Степан Гавриш. За його словами, глава держави не видає указ із зазначенням дати виборів, аби цей документ не потрапив під дію українських судів і не став предметом політичного рейдерства.
Цікаво, що новому президентському указу та його зверненню до народу передувало звернення Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко (знову непримиренні перші особи держави вправляються у тому, хто донесе до українців свою позицію швидше). Ключовою тезою виступу Юлії Володимирівни була пропозиція створити нову коаліцію у складі... 450 народних депутатів. Зрозуміло, що наступного дня реалізація цієї ідеї, що називається, померла, так і не народившись. На призначені Тимошенко консультації з цього приводу прийшли лише вірні бютівці, ситуативні комуністи і бунтарі з «Народної самооборони». Тобто винятково ті, на кого прем’єр може нині розраховувати.
Утім, варто зауважити, що не лише питання позачергових парламентських виборів так активізувало вітчизняний політикум цього тижня. Інше питання, про яке тільки й було розмов — подолання в Україні наслідків світової фінансової кризи. Юлія Тимошенко у своєму зверненні зауважила, що парламент має ухвалити необхідний пакет законів. Щоправда, на момент цього телезвернення жодний проект не був навіть розроблений.
Віктор Ющенко також «на кілька днів відновив роботу парламенту» для того, щоб той ухвалив зміни до бюджету (передовсім пов’язані з проведенням виборчої кампанії) та низку законів, котрі пом’якшили б наслідки від кризи (зверненню глави держави передувало тривале засідання РНБО). Отже, відтоді Президент і Прем’єр-міністр знову розпочали законодавчу суперечку, як це не раз було цього року — з бюджетом, документами, пов’язаними з ліквідацією наслідків повені, тощо.
Учора «антикризовий» документ від Юлії Тимошенко обговорювали у парламентських стінах. За словами спікера Арсенія Яценюка, законопроект надійшов із уряду на Грушевського, 5 лише позавчора пізно ввечері. Тож на момент верстки цього номера депутати тільки ознайомлювались з проектом у комітетах.
Варто зазначити, що ознайомлюватись там справді було з чим, оскільки «антикризовий» бестселер від Кабінету Міністрів зачіпає низку чинних законів. Плюс містить нехарактерну для Юлії Тимошенко пропозицію щодо «заморожування» соціальних витрат і пільг.
Прем’єр-міністр пропонує на два роки запровадити мораторій на надання будь-яких нових пільг для громадян. Та це ще квіточки, зрештою, Юлія Володимирівна ніколи не була ініціатором виокремлення особливих, пільгових категорій громадян. Вона більше воліла ощасливити всіх одразу. Тому наступна ініціатива уряду нетипова: пропонується відмовитися від однієї з найбільш розрекламованих програм, а також на два роки перенести приведення у відповідність мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму. Нагадаємо, таке унормування пропонували зробити з 1 січня наступного року. Відповідні показники навіть вносили до проекту державного бюджету-2009. Тепер, у разі підтримки урядових ініціатив «напіврозпущеними» депутатами, цього «блага» доведеться чекати до 2011 року, а може й довше...
Крім звичайних громадян, пропонується затягнути паски чиновникам. Витрати бюджету на їхню армію хочуть зменшити на 20 відсотків. Цікаво, що саме цифра «20» стала мало не магічною у нинішньому президентсько-прем’єрському протистоянні. Адже за кілька днів до оприлюднення цього урядового законопроекту Віктор Ющенко запропонував скоротити апарат чиновників саме на 20 відсотків.
Ще одна норма «антикризового» законопроекту — передача урядові терміном на два роки права регулювати ставку ввізного мита. Юлія Тимошенко пояснює це необхідністю гнучко обмежувати імпорт. Можливі негативи від цього — ускладнення відносин зі Світовою організацією торгівлі, куди Україна тільки-но вступила. Втім, перед обличчям кризи, можливо, варто подумати і про такі методи. До того ж, в уряді обіцяють користуватися цим інструментом украй обережно.
Кабміном також пропонується збільшити акцизні збори на спирт, алкогольні напої, тютюн, бензин. Мовляв, в Україні вони й так значно нижчі за світові, а нинішнє зростання буде несуттєвим.
Прогнозують в уряді й проблеми з відшкодуванням ПДВ. Відтак, ще одна пропозиція — відшкодування платникові цього податку не грішми, а державними облігаціями з п’ятирічним терміном погашення.
Чи не найжорсткіший захід рекомендується зробити в антимонопольній сфері. Антимонопольному комітетові пропонується надати право примусового продажу власності у разі виникнення монополії. Найперше такий крок урядовці пояснюють нинішньою ситуацією на ринку бензину. Тоді, коли у світі ціни на нафту нині знизились, на українських АЗС через монополізацію цього аж ніяк не відчувається.
Проектом пропонується запровадити такий собі податок на багатство. Власники величезних квартир чи земельних ділянок додатково сплачуватимуть в бюджет відповідні кошти. Ідея справді варта уваги. Втім, на думку експертів, цей потенційний механізм не буде особливо дієвим, бо у разі запровадження такого податку власність миттєво «розпорошиться» між родичами і близькими тих, хто мав би його сплачувати.
Власне, ще одна інтрига розгляду «антикризового» документа полягає в тому, що бютівці воліли голосувати за нього лише перед питаннями, пов’язаними з достроковими виборами. Спікер Арсеній Яценюк кілька разів упродовж останніх днів наголошував: долати економічну кризу потрібно в унісон із боротьбою з політичною кризою.
На цьому тлі цікаво спостерігати й за кардинальною зміною позиції Партії регіонів. Якихось півтора місяця тому вони ухвалювали рішення спільно з БЮТ, а тепер пропонують якнайшвидше відправити уряд Тимошенко у відставку. Таке враження, що Віктор Янукович не хоче чекати у цьому питанні навіть дострокових виборів. Тому хтозна, які ще сюрпризи готує нам Верховна Рада шостого скликання?

Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:

• ВАСИЛЬ МАЛЯРЕНКО:«АТАКИ НА СУДИ БУЛИ Й РАНІШЕ, АЛЕ НЕ ТАКІ ЦИНІЧНІ»

назад »»»