ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
ЗДОРОВ’Я НА КОРДОНІ В ОСОБЛИВІЙ ЦІНІ

— Обов’язковими медичними обстеженнями в системі диспансеризації охоплено понад 90 відсотків військовослужбовців,— розповідає Володимир Петрович.— Вони свідчать, що стан їхнього здоров’я — порівняно з рештою чоловічого населення України працездатного віку — є значно кращим. Наприклад, їм втричі рідше дошкуляють захворювання ендокринної системи, крові і кровотворної тканини, у чотири рази — психічні розлади.
Але, разом з тим, прикордонники — знову ж таки у порівнянні з дорослим населенням чоловічої статі вікової групи 18–60 років — більше потерпають від хвороб систем кровообігу, органів дихання. Правда, останнім часом намітилася стійка тенденція до зниження рівня захворюваності. Сподіваємось, що вона залишиться такою й надалі: для цього є вагомі підстави.
— Хотілось би, Володимире Петровичу, почути про них більш детально.
— Для лікування прикордонників маємо три клінічних госпіталі — в Києві, Одесі та Львові, розраховані на 650 ліжок, а також три медико-санітарних частини на 160 ліжок. Давно відомо: як людина відпочиває, так вона і працює. Для прикордонників це твердження є особливо актуальним, оскільки під час виконання службових обов’язків вони зазнають значного фізичного і морального навантаження. Тож до їхніх послуг Державна прикордонна служба України має два санаторії в Одесі та Ялті, центр оздоровлення та відпочинку, а також дитячий оздоровчий центр. Загалом в наших лікувально-оздоровчих закладах можуть одночасно відпочивати понад три тисячі осіб.
Нині здоров’ям прикордонників опікуються близько двох тисяч фахівців, з них близько 400 лікарів. Свідченням їхньої професійності може слугувати той факт, що майже 200 чоловік мають вищу та першу кваліфікаційну категорію.
— Добра слава йде про центральний клінічний госпіталь у Києві. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей лікувальний заклад.
— Він є клінічним лікувально-профілактичним закладом, а також навчальною, методичною, науковою базою служби охорони здоров’я, де пацієнти отримують діагностичні, лікувальні, профілактичні і реабілітаційні послуги. До речі, окрім військовослужбовців Державної прикордонної служби, тут лікують і ветеранів-прикордонників. У госпіталі досить успішно застосовують прогресивні методи діагностики, зокрема холтерівське моніторування ЕКГ, ехокардіографія, реовазографія кінцівок, мало дозована рентгендіагностика. Сучасні високотехнологічні методики поєднуються з апаратними і медикаментозними засобами, лікувальною фізкультурою, бальнеогрязелікуванням, голкорефлексолікуванням, гідроколонотерапією, апітерапією, психотерапією тощо. До госпіталю належать чотири клініки і дев’ять відділень, на базі яких розгорнуто 300 ліжок. Ми й надалі переоснащуватимемо діагностичні підрозділи сучасним обладнанням, а також розвиватимемо малотравматичну безкровну ендоскопічну хірургію, урологію, гінекологію, травматологію та отоларингологію. У наших лікувальних закладах останнім часом широко впроваджуються сучасні методики обстеження, діагностики і лікування. Наприклад, в Одеському госпіталі фахівці виконують офтальмологічні операції із заміни кришталика та ендоскопічні операції на ЛОР-органах, застосовуються передові технології телемедицини, що дає змогу у режимі реального часу спостерігати за перебігом оперативних втручань. У Львівському клінічному госпіталі створено локальну комп’ютерну мережу, під’єднану до файлового сервера електронної системи Державної прикордонної мережі України. Нині тривають роботи зі створення програмного забезпечення автоматизованої інформаційної системи санітарно-епідеміологічної служби.
— А чи багато прикордонників звільнюються зі служби через проблеми зі здоров’ям?
— Протягом останніх п’яти років ми підняли лікувальний процес на якісно вищий рівень, що дає можливість у більшості випадків надавати хворим ефективну допомогу, аби вони могли залишитися на службі. Основні причини передчасних звільнень — хвороби кістково-м’язової, нервової систем, органів кровообігу й травлення.
— Для багатьох лікувальних закладів міністерства охорони здоров’я України однією з проблем є забезпечення їх медичними кадрами. Чи властива ця проблема прикордонній медицині?
— Укомплектованість персоналом медичних закладів Державної прикордонної служби України становить 85 відсотків. Залишаються вакантними посади фахівців з лікувальної та медико-профілактичної справи. Нині троє слухачів навчаються в Українській військово-медичній академії і незабаром поповнять наші ряди. Словом, поступово кадрова проблема вирішується.
— А чи співпрацюєте з іншими медичними закладами, окрім згаданої академії? Чи можуть прикордонники отримати медичну допомогу в інших лікувальних установах України?
— У нас склалися і протягом тривалого часу успішно розвиваються відносини з Національним медичним університетом імені О. Богомольця, Національною медичною академією післядипломної освіти імені П. Шупика, головним військовим клінічним госпіталем Міністерства оборони України. Наші фахівці проходять там підготовку, перепідготовку, підвищуючи свою кваліфікацію. На базі нашого центрального клінічного госпіталю розміщується кілька кафедр згаданих навчальних закладів. Сподіваємося, співпраця триватиме і в майбутньому.
Якщо ж говорити про доступність для прикордонників медичної допомоги в інших лікувальних закладах, скажу таке: за необхідності ми залучаємо фахівців практично всіх медичних установ системи МОЗ України до консультацій, діагностування і, звісно, лікування. За надані послуги здійснюються міжвідомчі розрахунки на підставі укладених угод.
— Не обходиться, мабуть, і без проблем?
— Більшість з них мають, як мовиться, фінансове забарвлення. Саме з цієї причини ми не можемо придбати в достатній кількості медичне обладнання належної якості, транспортні засоби. До того ж у зв’язку зі зростанням чисельності контингенту, який має право на пільгове обслуговування в наших медичних закладах, потреба в коштах перевищує асигнування. Водночас було б не справедливо не сказати і про сприяння адміністрації нашого відомства розв’язанню проблем медицини. Наприклад, голова Державної прикордонної служби України генерал армії Микола Литвин особисто цікавиться нашими проблемами і в міру можливостей допомагає нам у їхньому розв’язанні.
— І насамкінець, Володимире Петровичу, розкажіть про плани на майбутнє.
— Нагадаю, що цього року завершується перший етап виконання програми реформування нашої служби. Ми вже оптимізували її структуру, суттєво вдосконалили систему диспансеризації персоналу. Адже, як відомо, саме під час медичних оглядів у людини часто виявляють захворювання, про які вона навіть не здогадувалася. Вчасне діагностування хвороб у багатьох випадках дає змогу врятувати людське життя.
Багато наших підрозділів дислокуються у найвіддаленіших куточках України, таких як гірські райони Карпат, острів Зміїний. Люди, які несуть на них службу, відірвані, як то кажуть, від цивілізованого світу, і не завжди мають можливість своєчасно проходити медичні огляди. Зважаючи на це, ми почали більш ефективно використовувати мобільні лікувально-діагностичні комплекси, які добираються до найвіддаленішої застави.
Виконано й чимало інших заходів, передбачених програмою на 2007–2008 роки. Наступного року виконуватимемо другий етап, підвищуючи рівень надання прикордонникам медичної допомоги, зокрема амбулаторної, стосується це й ветеранів прикордонної служби і членів їхніх сімей. Попри всі складнощі, пов’язані з недостатнім фінансуванням, вишукуватимемо кошти на придбання сучасного медичного обладнання, насамперед діагностичного. Запроваджуватимемо паспорти здоров’я військовослужбовців, згідно з яким передбачені певні зміни у наданні допомоги відповідно до нових стандартів та критеріїв оцінки стану здоров’я прикордонників. Планується впровадження й електронної версії історії хвороби.
У переважної більшості прикордонників є сім’ї, діти. Тому на базі дитячого оздоровчого центру ми відкрили відділення матері і дитини, яке функціонує вже протягом двох років, і охочих там відпочити вистачає.
Заходів, спрямованих на поліпшення медичного обслуговування прикордонників, заплановано чимало, отже, нудьгувати без роботи нам не доведеться.

Розмову вів Сергій ЗЯТЬЄВ

також у паперовій версії читайте:

• І СТРОКОВИКИ НАМ НЕ ЗАВАДЯТЬ
• ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО

назад »»»