ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ЯК НЕ ВТРАПИТИ В НЕБЛАГОПОЛУЧНУ КВАРТИРУ
Лариса, студентка університету, вирішила придбати житло.
Квартирне агентство швидко підібрало однокімнатну квартиру за прийнятною ціною. Звели з продавцем. Той підганяв, казав, що є й інші покупці. Довідка житлово-експлуатаційного управління засвідчувала, що всі мешканці виписані. Заборгованості житловикам не зазначалося. Зайшли до нотаріуса, оформили відповідні документи, вдарили по руках.

Клопоти зі зміною квартири відвернули Ларису від навчання, тож вирішила: тепер надолужить. Та ба! За день дізналася, що на квартирі «висить» заборгованість — близько п’яти тисяч гривень за комунальні послуги. ЖЕУ ні до чого перейматися всіма платежами, з нього досить, щоб розрахувалися з ним.
Але і це ще не все. Прийшла в квартиру влаштовуватися і виявила записку: «Без санобробки не заходити, було два випадки туберкульозу». Лариса від розпачу втратила дар мови. У записці був зазначений телефон санстанції. Пообіцяли зробити санобробку безплатно... Але... якщо жити у цій квартирі, доведеться також повністю замінити підлогу, бо паличка Коха полюбляє дерево і довго в ньому зберігається.
Аж тоді, заднім числом, студентка з’ясувала історію сім’ї, котра мешкала у тій квартирі до неї. Брат господарки приніс туберкульоз з місць позбавлення волі. Усього в квартирі мешкало п’ятеро людей, з них двоє дітей. Першою від брата заразилася сестра, а вже потім — її донька. Члени сім’ї по одному виписувалися з квартири і перебиралися в сільську місцевість.
Попередня власниця квартири клялася та божилася, що вона й сама нічого не знала про туберкульоз і заборгованість. Спілкування з ріелтором-посередником з продажу квартир тільки зменшило кількість нервових клітин. Агентство, мовляв, надає лише адреси квартир, а не відомості про стан їхніх рахунків та інші історії.
— Але ж у нас епідемія туберкульозу, всі стверджують, ніби з нею борються, а про наповнення житла мікробактеріями, які зберігаються у висохлій мокроті хворого, на папері й предметах, ніхто не попереджує,— не вгавала Лариса.— Така квартира без дезинфекції може бути джерелом зараження упродовж кількох місяців.
— Переселяючись, хворі повинні повідомляти про це лікареві,— підтвердила завідувачка відділення облтубдиспансеру Євгенія Гелюх.— Тоді диспансер звертається до санепідемстанції.
Оце і весь вплив медиків на ситуацію. Вони не можуть примусити хворого лікуватися у стаціонарі проти його волі і взагалі якимось іншим чином зупинити поширення мікробактерій містом.
Судді зазвичай ведуть мову про застосування аналогії, коли не знаходиться норми прямої дії. Одначе венеричних хворих примушують лікуватися, а чим туберкульозні кращі за них? Мабуть, на це запитання не відповість і названа вище Євгенія Гелюх.
Одначе, за чинним законодавством, складу злочину в ухиленні від лікування туберкульозу, як і у факті продажу квартири, з якого починали розмову, немає. Отже, найкращий спосіб придбати справді благополучну квартиру — попросити продавця показати квитанції про сплату за всі комунальні послуги і... перемовитися з сусідами тієї сім’ї за місцем її проживання. Може, то далеко не правова норма за згаданого варіанту відносин, одначе поки що нічого іншого ніхто не пропонує.

Віктор ТАРАСЕНКО, Суми
також у паперовій версії читайте:

• У КАЛАМУТНІЙ ВОДІ Й АФЕРИСТИ ЛОВЛЯТЬСЯ

назад »»»