Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПІРАТИ ХХІ СТОЛІТТЯ
Часто кажуть, що історія не повторюється. Це лише історики повторюють один одного. Але так само часто схожі обставини спричинюються до однакових наслідків. У минулому столітті центром морських розбійників вважалась Південно-Східна Азія. Зокрема, найчастішими були напади на судна, які прямували Молукською протокою. Однак стрімкий розвиток економіки в більшості країн цього регіону послабив позиції місцевих піратів.

Натомість «рекордсменом» за кількістю нападів на іноземні судна стало Сомалі. І це не випадково. Адже вже сімнадцять років у цій країні немає центрального уряду, здатного нести відповідальність за розвиток подій у державі. Після провалу в 1993 році міжнародної миротворчої місії Організації Об’єднаних Націй територія Сомалі розпалася за племінною ознакою. Ті сомалійські племена, які раніше займалися переважно риболовлею, тепер перекваліфікувалися на більш легкий та прибутковий «бізнес». Їхнім головним промислом стали торговельні судна, вимушені плисти повз Африканський Ріг, аби з Атлантичного океану потрапити до Червоного моря, а далі Суецьким каналом у Середземне море. Цей шлях є набагато дешевшим та швидшим, ніж маршрут уздовж усього узбережжя Африки. Але ризик нападів піратів поблизу Африканського Рогу також є високим. Справу поставлено на солідну технічну й організаційну основу. Дієвою є система розвідки, яка попереджає піратів-виконавців про найбільш «ласі» судна. Ефективним є й технічне оснащення мобільних загонів піратів.
Ситуація стала такою загрозливою для світового торговельного судноплавства, що влітку поточного року Європейський Союз офіційно обговорював питання про те, щоб спорядити до берегів Сомалі кораблі військово-морського флоту своїх країн. Попередньо початок операції запланували на жовтень. Втім, скептики наголошують, що переслідування піратів у їхніх територіальних водах є справою сумнівною. Насамперед тому, що залучення військових суден нагадує стрілянину по горобцях. Крім того, ставлення до проблеми більше нагадує «лікування» симптомів, а не ліквідацію причин хвороби. Адже доки ситуація в Сомалі залишатиметься прикладом тотальної анархії, бідності, голоду та хаотичної міжплемінної боротьби, сподіватися на успіх не варто.
Недавно поблизу сомалійського узбережжя знову було захоплене українське судно, яке везло вантаж зброї до Кенії. Пірати вимагають за звільнення судна і команди викуп — п’ять мільйонів доларів. Тільки за перше півріччя поточного року сомалійські пірати напали на більш як 30 великих суден. За різними відомостями, нині в піратському полоні перебувають понад десять кораблів і близько 200 моряків з різних країн. За цих обставин високою є вірогідність початку міжнародної операції зі звільнення моряків багатьох країн світу, які опинилися в полоні у піратів. Стримувальним залишається фактор їхньої безпеки та фінансування Європейським Союзом морської операції. Тож поки що, на жаль, «бізнесу» піратів реально мало що загрожує.
також у паперовій версії читайте:
  • ВИБОРИ ПО-ІРАКСЬКОМУ
  • АВСТРІЙСЬКІ УРОКИ
  • «ВЕЛИКИЙ» ДОГОВІР ВИЖИВ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».