ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БІЛОРУСЬКА «КЕРОВАНА» ДЕМОКРАТІЯ
28 вересня 2008 року відбулися вибори 110 депутатів нижньої палати білоруського парламенту. Інтерес міжнародних інформаційних агентств до цієї події підігрівався насамперед очікуванням змін в ідеологічному забезпеченні місцевого варіанту керованої та суверенної демократії. Білоруська опозиція натомість вважала, що було б помилкою сподіватись на радикальне переродження політичної системи в країні, навіть попри те, що президент Білорусі Олександр Лукашенко ще на старті виборчої кампанії намагався схилити Європейський Союз до визнання цих виборів демократичними. Заради цього ще до грузинсько-російської серпневої кризи він загравав із Заходом. Брюссель тоді дав зрозуміти, що готовий до поліпшення відносин з Мінськом, якщо будуть звільнені політичні в’язні та покращені демократичні стандарти на парламентських виборах.

Звісно, за бажання можна зауважити символічні уточнення виборчого законодавства, однак результати виборів все одно були цілком прогнозованими. Жоден «незручний» опозиціонер не міг сподіватися на депутатський мандат. У багатьох виборчих округах взагалі не було альтернативних кандидатів. Опозиція зазначає, що виборчі комісії знову формувалися лише з представників нинішньої влади. Неоднаковим був доступ кандидатів до агітації. Неабиякі можливості для маніпуляцій з голосами виборців становить дострокове голосування.
Отже, питання демократизації Білорусії залишається неясним. Опозиція розколота й не має загальновизнаного лідера. Її представники прогнозують, що під час президентських виборів, які мають відбутися у 2011 році, на посаду глави держави претендуватиме син Олександра Лукашенка — Віктор. До того часу йому виповниться 35 років і він матиме право балотуватися.
Поки що спостерігачі від ОБСЄ та СНД — вже традиційно на пострадянському просторі — дійшли протилежних висновків щодо процедури голосування. ОБСЄ визнає певні позитивні зрушення на цих виборах. Російські спостерігачі зазначили, що виборчий процес відбувався відповідно до білоруського законодавства. Але справжнього прориву не сталося. Ніхто з кандидатів, які представляли опозиційні сили на парламентських виборах у Білорусі, до нового складу Палати представників не потрапив
Прихильники президента Олександра Лукашенка наголошують, що він знову переміг не випадково, адже в країні працюють промислові підприємства, немає депресивних регіонів з високим рівнем безробіття. Збережено систему професійно-технічної освіти. Підвищено якість життя у малих містах Білорусі — вони перетворилися на своєрідні вільні економічні зони. Нові підприємства в таких містечках на п’ять років звільнені від оподаткування. Відбувається технічна модернізація білоруської економіки. Рівень безробіття є досить низьким, зростають доходи тих, хто працює. Молоді родини отримують пільгові кредити на будівництво житла. Однак те, як на цій ідилії позначиться глобальна фінансово-економічна криза та зростання цін на російські енергоносії, покаже найближче майбутнє.
також у паперовій версії читайте:

• УКРАЇНА ЯК ПЕРЕДВИБОРЧИЙ ЧИННИК
• ДИПЛОМАТИЧНІ ЕМОЦІЇ
• ОСІННІ З’ЇЗДИ НА ТУМАННОМУ АЛЬБІОНІ
• ДО НАС ПРИЇХАВ КОРОЛЬ

назад »»»